У схваленому документі закликається припинити надмірний електронний нагляд, а також виражається занепокоєння щодо шкоди, що цей нагляд зокрема за іноземними урядами та пересічними інтернет-користувачами може завдати правам людини.

Проте, як зауважує агенція, тон резолюції було дещо пом’якшено, щоби дійти консенсусу із країнами, що утворюють так званий союз розвіддіяльності «П’ять очей» (Five Eyes): США, Велика Британія, Австралія, Канада і Нова Зеландія.

У резолюції не йдеться про конкретні країни, незважаючи на те, що поштовхом до її розробки і прийняття став шпигунський скандал, що розгорівся цього літа після того, як колишній контрактор американських спецслужб оприлюднив дані про масовий нагляд Агентства національної безпеки США. Документ, прийнятий Генеральною асамблеєю також не передбачає юридичних наслідків, будучи вираженням лише політичної волі.

Документ закликає держави переглянути програми нагляду та «встановити або ж підтримувати існуючі незалежні ефективні механізми контролю всередині країни, які забезпечували би прозорість, як це необхідно, та відповідальність державного нагляду за комунікаціями, перехоплення їх та збір персональних даних».

Одним із пунктів резолюції є звернення до Верховного комісара ООН з прав людини представити Раді ООН з прав людини та Генеральній асамблеї звіт щодо захисту та підтримки права на приватність при здійсненні внутрішніх та зовнішніх програм нагляду та при перехопленні цифрових комунікацій і збору персональних даних.

Нагадаємо, що 10 грудня 2013 року, у Міжнародний день прав людини 562 авторів, серед яких 5 нобелівських лауреатів, із понад 80 країн світу оприлюднили петицію із закликом до ООН створити Міжнародний біль цифрових прав (International Bill of Digital Rights), а до урядів – підписати таку конвенцію. Звернення підписали письменниця і літературознавець Оксана Забужко та правозахисник і публіцист Мирослав Маринович.