Наталія Садикова покинула Казахстан разом зі своїм чоловіком Айдосом Садиковим та дітьми. Причиною цьому стали відомості про можливий арешт жінки за публікацію про місцевого олігарха Марала Ітегулова, підписану псевдонімом Бахит Ільясова.

Журналістка розповіла, що олігарх, про якого йшлося у статті, спочатку звернувся до поліції з вимогою знайти автора статті та покарати. Потім подав до Наталі Садикової судовий позов із вимогою виплатити 55 тисяч доларів морального відшкодування.

Після того, як із власних джерел Садиковим стало відомо про підготовку санкції на арешт Наталії, вирішили поїхати з країни всією сім’єю.

За словами журналістки, останніми роками незалежні медіа у Казахстані практично знищені. Сайт «Республіка», де працювала Наталія, на території Казахстану вже давно заблокований як «екстремістський». Читачі всередині країни заходять на нього лише через проксі-сервери. «Живий журнал» також недоступний. Натомість державні ЗМІ отримують величезні кошти за позитивне висвітлення ситуації в країні, зазначає опальна журналістка.

«Опозиційні ЗМІ можна перерахувати на пальцях, і опозиційних журналістів так само, – розповідає Садикова. – У нашому регіоні був таким журналістом Ігор Лара, він помер минулої осені за дуже дивних обставин. Фактично він був одним із останніх,  хто мій писати, критикувати владу щодо проблем у регіоні. Ми, його друзі та родина, вважаємо його смерть невипадковою – він два тижні пролежав в реанімації і помер».

Журналістка зазначає, що після подій у Києві в Казахстані розпочалася нова хвиля «зачистки» опозиції та інформаційного простору: посилилися судові переслідування політичних діячів та журналістів. Пояснює, що в Казахстані автоматично стаєш екстремістом або можеш бути засудженим за наклеп, якщо пишеш правду. Попри те, що ще 2010 року влада обіцяла декриміналізувати наклеп, цього досі не трапилося.

Чоловік Садикової вже відсидів рік і 9 місяців за звинуваченням у побиття людини. Попри те, що Наталія приїхала на місце події і зафіксувала на відео, що всі потерпілі насправді були переодягненими поліцейськими, суди усіх інстанцій цього доказу не взяли до уваги.

«Ми знаємо, що таке казахстанська пенітенціарна система, як там тиснуть на в’язнів через кримінальні авторитети. За час, поки чоловік сидів у тюрмі, у нас народилася друга дитина… Тому я розуміла, наскільки реальним і які би наслідки потягло моє затримання», – підсумовує Наталія Садикова.

Зараз вони з чоловіком працюють дистанційно: пишуть матеріали та знімають репортажі для сайту «Республіка». Збираються просити політичного притулку в Україні або Польщі.

Напередодні на ситуацію Наталії Садикової звернули увагу в Комітеті захисту журналістів. Медіаорганізація закликала владу Казахстану зняти всі обвинувачення проти журналістки.