Це засвідчує опитування, проведен   HuffPost/YouGov, пише Huffington Post.

51 відсотків респондентів заявили, що дивитися відео страхітливих убивств  було би проявом неповаги до пам'яті заручників. 18 відсотків не згодні з цим, 31 відсоток не визначився.  

Більше третини респондентів сказали, що дивилися відео із зображенням убитої людини. 9 відсотків заявили, що бачили в інтернеті лише одне обезголовлення, влаштовану ісламськими  терористами. 23 відсотки засвідчили, що дивилися тільки ті кадри з відео, що не включали в себе зображення обезголовлення.

Більшість медіа, зокрема The Huffington Post, відмовляються  розміщувати на своїх сайтах відео ISIS. Однак достатньо декількох секунд, щоб знайти їх методом простого пошуку у Google.

Після розміщення у мережі кожного з цих відеороликів інтернет вибухав закликами не дивитися їх з ряду причин. Серед таких були названі повага до загиблих та ненадання легітимності пропаганді ISIS.

І все ж деякі американці дивляться ці відео. Професор Університету Пердью (Purdue University) Гленн Спаркс (Glenn Sparks), який вивчає вплив насильства на медіа, пояснює їхнє бажання вишукувати тривожний контент цілим рядом факторів. Серед них - необхідність орієнтуватися у незнайомій ситуації чи збір якомога більшого обсягу інформації для розвитку навичок виживання. На його думку, нескінченний шквал жахливого насильства у медіа зменшив чутливість людей до таких травматичних зображень.

«Це вельми схоже на ситуацію з автомобільною аварію, - пояснив він HuffPost. - Коли водії гальмують на трасі, їм майже завжди хочеться подивитися, що сталося, а потім відвернутися. Кинути швидкий погляд і відвести його вбік. Вони не чекають з нетерпінням зустрічі з тим, хто потрапив у жахливе становище. Більшість з них каже, що це не втішає їх».

Декого вабить новизна реальної події. Інші долають незручні ситуації, блокуючи їх, додає Спаркс. Для них цілком достатньо тягаря стресу, негативних емоцій. Це змушує їх сказати: «Я не хочу бути причетним до цього».

Дотепер ISIS розповсюдила 5 відео із зображенням страхітливих убивств американських і британських заручників.

У серпні в інтернеті було розміщене перше відео публічної страти американського журналіста Джеймса Фоулі (James Foley).

Два тижні потому з’явився ролик із зображенням екзекуції його співвітчизника й колеги Стівена Сотлоффа (Steven Sotloff)

У вересні та жовтні були розповсюджені відеозаписи публічних страт співробітників місії гуманітарної допомоги - британців Девіда Хейнса (David Haines) та Алена Хеннінга (Alan Henning). На останньому показано обезголовлений труп співробітника місії гуманітарної допомоги Пітера Кассіга (Peter Kassig).

В опитуванні, проведеному  HuffPost електронним способом спільно з її постійним партнером YouGov, взяли участь 1 тис. дорослих американців. При цьому були враховані такі фактори стосовно респондентів, як вік, раса, стать, освіта, зайнятість, дохід, сімейний стан, кількість дітей, реєстрація на виборах, час і спосіб доступу до інтернету, інтерес до політики, релігії та відвідування церкви.

Опитування було проведено після того, як ISIS розповсюдило  останній відеозапис публічного убивства американця.