Увесь січень експерти ГО «Детектор медіа» моніторили підсумкові та щоденні випуски новин на центральних телеканалах, нарахувавши в останніх 227 сюжетів із порушенням стандартів. Це на 114 порушень менше, ніж у грудні, що головним чином пояснюється низькою кількістю порушень у перші тижні після Нового року, поки політична активність була низькою й журналістам не було кого піарити. Із-поміж усіх матеріалів ми обрали десять таких, що найбільше вражають та описують актуальні тенденції на телебаченні, а також підрахували, кого журналісти найбільше піарили й кого найбільше критикували.

Варто зазначити, що критика стала чи не головним трендом січня, з’явилися нові кампанії чорного піару, а старі — наповнилися барвами.

(У моніторингах щоденних теленовин аналізувалися такі випуски: «Подробности» («Інтер», випуски о 20:00), «ТСН» («1+1», випуски о 19:30), «Новости» («112 Україна», випуски о 19:00), «Час новин» (5 канал, випуски о 19:00), «Новини» («UA: Перший», випуски о 21:00), «Факти» (ICTV, випуски о 18:45), «События» («Україна», випуски о 19:00), «Вікна» (СТБ, випуски о 22:00)).

Найбільше порушень: упродовж січня телеканали показали у щоденних новинах 227 сумнівних сюжетів. Тобто в середньому глядачу показували неякісний продукт по вісім разів на день. 38% усіх порушень у січні вийшли на телеканалі «Інтер», що цього місяця став лідером антирейтингу. Канал «Україна», що лідирував у грудні, відстав усього на шість сумнівних матеріалів.

Піар: низька політична активність у перші тижні січня дозволила очолити рейтинг найбільш розпіарених осіб Сергію Капліну, депутату від Блоку Петра Порошенка, що 26 разів з’являвся на «Інтері», практично щоразу критикуючи партію «Народний фронт», Сергія Пашинського та Арсена Авакова персонально. Єдиний, хто випереджає депутата, — Рінат Ахметов, якому рідний телеканал «Україна» присвятив 39 рекламних сюжетів (так, це більше одного сюжету на випуск).

Чорний піар: активність телеканалів у цьому напрямі була настільки високою, що ми навіть зробили окрему тематичну інфографіку. Лідером за кількістю негативу став «Інтер», де протягом місяця можна було побачити 53 відверто критичних сюжети. 70% часу тут критикували «Народний фронт» у різних його іпостасях.

Топ сюжетів із порушеннями журналістських стандартів за версією «Детектора медіа» виглядає так:

На «Інтері» Сергія Пашинського звинувачували у спробі вбивства та полюванні на людей

Увесь січень історія про Сергія Пашинського, який вистрілив у ногу жителю Васильківщини напередодні Нового року, не сходила з екранів на «Інтері». Саме коментування цієї історії зробило Сергія Капліна найбільш розпіареною людиною місяця на телебаченні. І саме вона подарувала нам такі вислови, як «"Народний фронт", мабуть, означає фронт полювання на людей» та «Аваков раздает боевое оружие, тем самым объединяя вокруг себя, консолидируя определенные силы, с целью, во-первых, защиты от отставки, второе, я не исключаю, что в будущем захвата власти».

Узагалі ж, у тематичних сюжетах «Подробности» використали чи не всі відомі методи маніпуляцій. Вони перебріхують слова експертів, заявляючи, що «в любом случае при самозащите применять огнестрельное оружие запрещено», тимчасом як у синхроні кажуть «виключається самозахист у відповідь на самозахист». Вони спекулюють, порівнюючи ймовірний самозахист Пашинського з історію екс-депутата Віктора Лозінського, який убив людину на полюванні. Вони подають очевидно заангожовану думку постраждалого як експертну — саме він робить аналіз вхідного отвору на своїх штанях, визначаючи позицію, з якої стріляв депутат. А 10 січня на «Інтері» взагалі заявляють, що «и без экспертизы ясно, что выстрел был сверху вниз». Також тут звучать маніпуляції на тему мотивації пострілу: «Протиправним є застовування зброї за якусь словесну образу». І якщо вам цікаво, як довго «Інтер» ще буде мусолити цю тему, майте на увазі, звинувачення Авакова в підпалі НІСу тут лунають досі, хоча минуло вже півроку.

5 канал та «Україна» допомагали БПП красти рейтинги «Самопомочі»

Проблема львівського сміття фігурує в новинах ще з травня 2016 року, після трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі. Увесь цей час міські нечистоти повільно підточували рейтинги Андрія Садового, а з нового року почали робити це все швидше, адже всі полігони України відмовилися приймати місцеве сміття. Варто зазначити, що мер звертався по допомогу й до уряду, й до Президента, й до міжнародної спільноти.

Проте сміття лишалося на місці, аж поки 29 січня, за словами 5-го каналу, «розповісти Андрію Садовому, як треба господарювати у місті, приїздить прем’єр-міністр». Візит Гройсмана і справді подається як панацея, от, наприклад, що про його результати кажуть на «Україні»: «После подключения правительства к решению мусорного вопроса быстро нашелся новый полигон, да и финансирование готовы предоставить европейские институты — оказывается, было бы желание».

Але журналісти не лише хвалять Гройсмана; в цих же сюжетах вони критикують Садового. На «Україні» йому роблять закиди прямо: «Другое дело — деньги налогоплательщиков. Их тратить не боятся — денег на мусороперерабатывающий или мусоросжигающий завод у города нет, зато есть на дорогостоящую перевозку мусора». На 5-му каналі подають іронічно: «Садовий тягнув-тягнув, не витягнув». У «Часі. Підсумках тижня» не лише жартують самі, а й дають пожартувати Олегу Синютці, голові Львівської ОДА та члену керівництва БПП. Він перед прем’єром пародіює слоган «Самопомочі»: «Я так розумію, сьогодні міський голова взяв, але ще не зробив». Свою порцію реклами Синютка отримав і на «Україні», там показали фрагмент засідання, де Садовий змушений ніяково виправдовуватися перед ним за відсутність письмових відмов від сміттєвих полігонів. На обох каналах згадують також Президента.

Оскільки всі прорекламовані люди — члени БПП, оскільки критикують (як персонально, так і на протиставлені з іншими політиками) лише Андрія Садового, оскільки займаються цим на двох найбільш провладних каналах, виникає логічний висновок: ЗМІ використовують як частину битви за електорат, причому не лише нарощуючи власний рейтинг, а й зменшуючи рейтинг прямого конкурента.

«1+1» продовжував кампанію проти НБУ

Посилено критикувати Національний банк на «1+1» почали ще в грудні. Тоді йому закидали головним чином «цілеспрямовану політику зі знищення "Приватбанку"». А от 12 січня вирішили розповісти про непрофесіоналізм регулятора. Спочатку тут пов’язують затягування із визнанням «Платинум-банку» неплатоспрожним із тим, що «заступниця Валерії Гонтаревої Катерина Рожкова колись була в менеджменті "Платинуму"». Серед інших ситуацію коментує й народний депутат Вадим Рабінович, чий стосунок до банківської сфери незрозумілий: «Сначала отжали "Михайловский", а потом уничтожили "Платинум-банк". В два этапа обокрав страну на миллиарды и людей». При цьому коментарів звинувачених, правоохоронців чи незалежних експертів із приводу цих підозр у сюжеті немає.

Наступного дня, 13 січня, журналісти «Плюсів» розповідають вже про банальніші біди НБУ — падіння курсу гривні. «ТСН» у цьому допомагає... випадкова працівниця обмінника. Вона розповідає про політику Нацбанку, подає прогнози стосовно курсу гривні й навіть називає винних у його падінні (ним, звісно, виявляється регулятор). Тут позиція Нацбанку вже з’являється, щоправда, їй передує така заява журналістів: «У Нацбанку людина, яка відповідає за валютні коливання, говорить довго, згадує українські свята, американські вихідні, говорить і про якісь валютні «турбулентності». Але пояснити, чому за 13 днів нового року гривня здешевлена майже на три гривні, а головне — коли падіння зупиниться, не може». У цьому ж випуску бачимо й історію про перевірку ГПУ з приводу того, чи не занижував Фонд держмайна та Нацбанк вартості збанкрутілих банків. І хоча підозр ще нікому не оголосили, називається цей сюжет «Справа Гонтаревої».

Телеканали Віктора Пінчука рятували його репутацію на «Давоському сніданку»

Після скандальної колонки Віктора Пінчука у The Wall Street Journal традиційно організований ним сніданок у Давосі офіційно відмовилася відвідувати верхівка українського політикуму. Проте ні на ICTV, ні на СТБ, що належать Віктору Пінчуку, про це не згадали. Навіть більше, ICTV 19 січня повідомив, що бізнесмен особисто зустрічався з Президентом. Адміністрація останнього, щоправда, цю інформацію офіційно спростувала. Узагалі ж на обох каналах саме «український сніданок» став центральною темою сюжетів про Давос-2017. Лише тут його згадують у підводках, тут розповідають про його надзвичайний гостей (той же ICTV заявляє, що лише тут була присутня людина, яка може спрогнозувати дії Дональда Трампа, — Робертс Гейтс, і каналу навіть вдалося взяти в нього екслюзивне інтерв’ю. Щоправда, його ж Роберт Гейтс також дав ще щонайменше двом телеканалам). Самого Віктора Пінчука титрують «філантропа» й виглядає він людиною, що будує мости між Україною та світом. Про те, що дискусія на форумі була закритою для запису, про те, що бізнесмен відмовився відповідати на запитання журналістів, і про те, що з українських політиків на форумі були присутні лише п’ять єврооптимістів, — канали не згадують.

На «Інтері» почали кампанію проти Уляни Супрун

До політиків, яких традиційно критикують на «Інтері», в січні додалася виконувачка обов'язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. Уперше про проблеми МОЗ заговорили 2 січня: «Украинские кардиобольные встречали новый год без лекарств и вряд ли необходимые медикаменты появятся в больницах в ближайшее время». До таких висновків журналістів підштовхнув запис директора Інституту серця Бориса Тодурова у Facebook. Персонально Уляну Супрун до цієї теми прив’язує на телекані Олег Мусій, заступник голови комітету ВР з питань охорони здоров’я. За його словами, пані Супрун обіцяла комітету відповідати за державні закупівлі особисто, але гроші так і не були витрачені. «Інтер» припускається в цій темі багатьох порушень стандартів. Наприклад, практично ігнорує позицію МОЗ, при цьому постійно надаючи слово його критикам. 18 січня, після власної прес-конференції, Уляна Супрун отримала  на «Інтері» лише два синхрони, при чому один із приставкою «Свалила все на "попередников"». А тим часом її опонентам дали ефірний час, щоби покритикувати етику міністра, порівняти її в неефиктивності з Олександром Квіташвілі та ще раз нагадати про відсутність ліків.

4 січня телеканал узагалі взяв тематичний коментар у народного депутата Вадима Рабіновича, хоч і не зрозуміло, який стосунок той має до медичної тематики: «Заявление о том, что она своим бездействием убила больше украинцев, чем война, обязано быть расследовано парламентом».

Цікаво подані коментарі Бориса Тодурова: заяви про те, що лікар готовий судитися та що МОЗ винне в «загибелі десятків тисяч українців», приписують йому й начитують на тлі його відеоряду. При цьому коментарів чи скріншотів, які ці слова підтверджують, у «Подробностях» немає. Є на каналі й фактична брехня від експертів, — тут заявляють про скасування програми з онкології, яку насправді просто перейменували.

Варто зазначити, що маніпулював із висвітленням ситуації довкола МОЗ  не лише «Інтер». ICTV 30 січня розповів про три «медичних майдани», що протестують проти реформи медицини (створення шпитальних округів). При цьому на ділі протести були тільки в одному місті. А канал, проігнорувавши позицію МОЗ, увів глядачів в оману, адже більшість заяв журналістів на той час уже пояснили та спростували працівники МОЗ або експерти.

На 5-му каналі пані міністра, навпаки, занадто підтримують, не дотримуючись балансу критики. Ба більше, з аргументів Олега Мусія навіть іронізують: «Спитати про освіту попередник не встиг, заговорився з пресою».

Брюнетки телеканалу «Україна» висміювали блондинок за кермом

23 січня у «Событиях» можна було побачити нетиповий «огляд» — історії «белокурых автолюбительниц» , які «прославились непристойным поведением на дороге» у 2016 році. Дискримінаційна тема була наповнена дискримінаційними зворотами: «блондинка, которой правила дорожного движения не писаны», «ругалась как сапожник» і так далі.

Інформаційним приводом для подібного матеріалу стала білявка з Івано-Франківська, яка буцімто в нетверезому стані рухалася зустрічною смугою. Після цього нам навіщось показують ще три історії з водіями-білявками, кожну з яких «Україна» свого часу вистітлювала. Здебільшого ці відео складаються з жіночих криків та погроз і, звісно, не містять жодної важливої для глядача інформації.

У цьому контексті навіть не зрозуміло, що дивніше: те, що стереотипи про жінок-водіїв нав’язують жінки, чи те, що це роблять журналісти, які мають стереотипи спростовувати. Наприклад, озвучивши інформацію, що жінки вдвічі рідше потрапляють у ДТП, ніж чоловіки.

 «1+1» викривив посил сюжету через кровожерливість

«Їх люто гризли зубами, вони стікали кров’ю і помирали в страшенних муках», — саме так Алла Мазур 15 січня описує смерть двох чоловіків, яких загризли бездомні собаки. Матеріал, головний посил якого, — необхідність впровадження в Україні ефективного законодавства по утриманню собак, настільки сповнений кровожерливих деталей, що собак після нього можна хіба що боятися. Тут є історія семирічної давнини про пса, який убив маленьку дівчинку та покусав хлопчика. Останній вижив і коментує: «Много там крови было. Я зашел в ванную, ухо висело вообще». Фотографії собаки, дівчинки та калюжі крові теж є в сюжеті. Місце вбивства супроводжується начиткою: «Журналісти приїхали не одразу. Кров на асфальті встигла потемніти. Дитяча кров».

Говорячи про актуальні події, у «ТСН» використовують синхрони очевидців, серед яких можна почути: «У нього на руках повигризали м’ясо. Одні кістки позалишалися». Також тут є історія чоловіка, родичі якого живуть у Німеччині й не приїздять до нього, тому що бояться собак. Кажучи про Німеччину, журналісти досить добре розкривають закордонний досвід регулювання утримання домашніх тварин. От тільки через невдалий монтаж актуальним українським аналогом європейських законів виявляються так звані доґхантери, себто люди, що вбивають собак. Один із них — герой сюжету «ТСН», він труїть собак і стверджує, що вбив уже більше п’ятисот тварин. Ця частина сюжету візуалізована, зокрема, повішеними в лісі псами. Завершальна начитка теж має досить специфічний відеоряд — це кадри нападів собак на людей, на одному з відео чорний пес гризе дитину, а та махає ручками й ніжками, намагаючись вирватися. Тож, по суті, на «1+1» окреслюють проблему, аналізують закордонний досвід та пропонують її рішення, — закон. Але роблять це з такою кількістю кривавих деталей, що більше розумієш доґхантерів, аніж власників бійцівських псів.

Українців лякали Трампом та намагалися його виправдати

Інавгурація 45-го президента США Дональда Трампа 22 січня стала хорошою можливістю для телеканалів чітко й лаконічно виказати своє ставлення до нового лідера вільного світу. Очікувано, думки розділилися. На «Інтері» Трампа чимдуж захищали: серед протестувальників, наприклад, знайшли людей, які «явно получают команды». Серед журналістів — тих, хто критикує однобокість висвітлення новин про Трампа у ЗМІ. Серед слів промови новообраного президента — небажання щось нав’язувати іншим та обіцянку перемогти тероризм. Причини для такого позитиву «Інтер» видає на початку сюжету. Днями українські політики «проводили встречи в Вашингтоне на очень высоком уровне», серед них був і власник телеканалу Сергій Льовочкін.

На 5-му каналі ставлення дзеркально протилежне. Тут усіх членів команди президента розбирають по поличках і всі вони виявляються або агентами Кремля, або брехунами. Трамп тут також негативний: забороняє себе критикувати пресі та обіцяє таку ж жорстку політику іншим секторам життя у США.

Але найбільш неприязно до інавгурації президента США поставилися на «1+1». Тут і протести, найбільші з часів Мартіна Лютера Кінга, й учасників інавгураційної вечірки закидують яйцями, і Трамп говорить фразами прямо з часів Великої депресії. Завершують переліком перших панічних сигналів, наприклад, зникненням із сайту Білого дому окремих розділів про права людини.

Більшість телеканалів сліпо повірили заявам Антона Геращенко

23 січня Антон Геращенко, радник міністра МВС, заявив про замах на себе, що «з 99%-ю ймовірністю» був вчинений тією ж групою, що й убивство Павла Шеремети. На більшості телеканалів цю заяву передають без жодних запитань, перевірки фактів чи спроб розібратися у ситуації. Найбільше Геращенку повірили на «1+1», де крім уже озвученої інформації, розповіли також про інших жертв цієї «групи» та її ймовірний склад - це буцімто колишні в’язні кримських тюрем, що навчалися диверсійної діяльності «десь під Москвою». Лише на трьох телеканалах до заяв політика підходять із хоча б найменшою критичністю. На телеканалі «112» заяви політика називають «припущеннями». На «Україні» розповідають про «версії», що ходять в мережі: «Первая — покушение было инсценировано и оперативно раскрыто,чтобы повысить рейтинг СБУ. Вторая — отвлечь внимание от иных резонансных дел». На «Інтері» ж вдаються до іншої крайнощі і заявам політика не довіряють взагалі. Спочатку тут озвучують кілька запитань без відповідей, наприклад, як СБУ пощастило вчасно зупинити зловмисників і чому останні були так склабко підготовлені. А потім у «Подробностях» показують одразу трьох сумнівних коментаторів: Сергія Пашинського, Андрія Золотарьова і Руслана Бортника, який, зокрема, стверджує, що «справа Геращенко, вона відволікає увагу суспільства передусім від реального замаху, вчиненого Пашинським...»

Телеканали пропіарили політиків на подіях в Авдіївці

Бойові дії під Авдіївкою з 29 до 31 січня стали одними з наймасштабніших у зоні АТО за останній час і лишили місто без світла, води й тепла. Для багатьох політиків це, на жаль, прозвучало як можливість попіаритися на благодійності. Одні, як Олександр Вілкул, робили це прямо і своїми словами. «Я тоже сейчас привез первую партию гуманитарной помощи. Это есть топливо для генераторов, это медикаменты, уже в пути продукты и памперсы», — заявляє він на «Україні» та «Інтері» 1 лютого. Інші, як його колега по «Опозиційному блоку» Борис Колєсніков, просувають на цій темі свої політичні цілі: в загострені ситуації, на його думку, винне невиконання Мінських домовленостей, тож варто, щоби «стороны конфликта на переговорах были представлены лицами, непосредственно принимающими решения». Допомогу «Народного фронту» канал «Україна» поїхав знімати ще до схід сонця. А героїчні накази Президента про поновлення електропостачання Авдіївки «112» показував у прямому 8-хвилинному ефірі. Президента, щоправда, було погано чути, тож його слова довелося переказувати голові Донецької ОДА Павлу Жибрівському: «Те, як жителі всієї України відгукнулися, — це вкрай важливо для нього, як для людини, яка дбає за всю країну». Абсолютним чемпіоном із піару став Рінат Ахметов, про благодійність якого під час подій в Авдіївці рідна «Україна» показувала  по два сюжети майже щодня протягом тижня.

Зазвичай найбільшу кількість сумнівних сюжетів на телеканалах становлять матеріали з ознаками замовлення, що перехвалюють політиків чи розповідають про них без жодної на те причини. Проте в січні, поки депутати й міністри були на канікулах, ЗМІ тривалий час не мали навіть притягнутих за вуха інфоприводів, щоби попіарити улюбленців. Не всі ж можуть дозволити собі, як телеканал «Україна», розповісти про народження теляти Ляшка. Замість цього на телеканалах мав місце інший тренд — загострення кількості незбалансованих критичних матеріалів проти можновладців. У січні ми могли бачити кампанії проти Сергія Пашинського, Уляни Супрун, Войцеха Бальчуна, Андрія Садового, НБУ та НАБУ. У більшості з них брав  участь телеканал «Інтер». До головних вад подібних сюжетів можемо віднести відсутність балансу позицій, маніпуляцію фактами та словами коментаторів і надмірну експресію та суб’єктивізм журналістів, що особливо люблять подавати короткий іронічний висновок перед синхроном звинуваченого.

Тим часом у лютому знову починається активна робота всіх гілок влади; побачимо, чи вистачить на телеканал часу, щоб і своїх попіарити, й чужих покритикувати.

Зберегти

Зберегти

Зберегти

Зберегти

Зберегти