«Довгострокова оренда фейсбуку! За 6 міс. отримаєш 2400 грн, без зусиль», «Продам тікток-канал з віршами, 179$», «Беру в оренду Банк Восток, ПриватБанк, Пумб, терміново!» — це лише декілька прикладів оголошень, які можна знайти в соціальних мережах. Користувачам пропонують легко і швидко отримати гроші за продаж або оренду особистих акаунтів, пошти та навіть банківських рахунків. Групи з такими оголошеннями є у фейсбуці, інстаграмі, тіктоці, телеграмі й інших платформах. Існують і біржі соціальних мереж — це окремі сайти-посередники, що заробляють, «гарантуючи» покупцю та власнику акаунту «безпечну угоду».

Чим ризикують учасники цього бізнесу, які правила та закони порушують і яку несуть відповідальність — у матеріалі «Детектора медіа».

Що почому

У соцмережах — сотні груп і сторінок, які пропонують купівлю акаунтів або їхню оренду. Це коли власник акаунту може продовжувати ним користуватися, надаючи орендарю доступ до рекламного кабінету чи інших функцій. Знайти подібні пропозиції можна і на платформах онлайн-оголошень. Наприклад, на OLX можна гуртом закупити від 50 акаунтів по 30 гривень за штуку.

Скриншот сайту OLX

Ціни на акаунти, залежно від року створення та кількості підписників, варіюються від декількох десятків гривень до кількох тисяч доларів. В оренду також здають ігрові акаунти, профілі з підпискою на ChatGPT, акаунти на пошті Gmail і навіть банківські рахунки.

Подібні оголошення можна знайти й на окремих сайтах. Наприклад, на платформі «Бизнес карусель» пропонують купити ютуб-канал із 551 тисячею підписників за 810 тисяч гривень, а за кулінарну групу в телеграмі майже на 500 тисяч підписників пропонують 35 тисяч доларів.

«На нашому сайті Ви знайдете оголошення про продаж акаунтів найпопулярніших соцмереж: Вконтакте; Інстаграм; Twitter; Facebook; Однокласники і т.д. Всі пропозиції перевіряються фахівцями, тому ви без зусиль зможете знайти підходящий варіант», — йдеться в описі сайту (орфографія і стилістика збережені). Нагадаємо, що «ВКонтакте» та «Однокласники» заборонені в Україні з 2017 року.

Проте, на відміну від анонімних груп у соцмережах, ця платформа має «Умови використання сайту», «Політику конфіденційності» та контакти адміністрації. Надавачем цих послуг є ФОП Леженін Євген Сергійович, який, згідно з YouControl, веде діяльність у сфері інформаційних технологій і комп’ютерних систем, а також займається ремонтом комп’ютерів, програмуванням тощо.

КВЕД ФОП Леженін Євген Сергійович

ФОП існує з 2010 року та брав участь навіть у державних закупівлях, зокрема у 2017 році розробляв сайт для Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву за 113 тисяч гривень, а з 2021-го по 2024-й встановлює та оновлює програми для КП «Міські автомобільні дороги» Нікопольської міської ради.

На сайті «Бізнес Карусель» вказано, що платформа має зареєстровану торгову марку та не несе відповідальності за якість і зміст пропозицій, представлених в оголошеннях.

 Пропозиції сайту «Бізнес карусель»

У коментарі «Детектору медіа» Євген Леженін спочатку сказав, що на сайті «Бізнес Карусель» узагалі не продають акаунти, а тільки онлайн-сервіси. Потім уточнив, що акаунти на сайті все ж продають, але їх продає не сайт, а люди, що розміщують оголошення:«Самі соцмережі допускають таке, вони дають майданчик для того, щоб акаунти потрапляли до шахраїв. У нас таких оголошень зовсім трошки, 99% стосуються бізнесу. У нас усе в умовах прописано, що перш за все це відповідальність самого сервісу (соцмереж. — "ДМ"). Якщо людина, яка візьме цей акаунт і почне якісь шахрайські дії, знову ж таки, — це сервіс повинен перевіряти».

За його словами, розміщення оголошень на сайті «Бізнес Карусель» платне, а от частку від угод вони не беруть. Перед публікацією оголошень, каже Євген Леженін, перевіряють їхній зміст, щоб пропозиція була не фейкова. А от самих продавців і покупців детально перевірити не можуть: «У нас людина має зареєструватися, ввести свої дані та підтвердити електронну пошту. Але ж коли ви, наприклад, на “Розетці” купите міксер і почнете бігати з ним за людьми та їх лякати, — це “Розетка” погана? Це значить, що “Розетка” не повинна продавати міксери? Використання того, що ти купив не за призначенням, — це проблема того, хто купує, а не того, хто продає».

Пропозиції купити акаунти в «Однокласниках» чи «ВКонтакте» він назвав старим СЕО-текстом, який пообіцяв виправити. «У нас навіть не було думки, що ці акаунти можуть купувати для чогось незаконного. Ми теж подумаємо, як із цим можна боротися, і пропишемо в умовах», — відповів підприємець.

Купівлю та продаж сайтів, доменів, каналів, пабліків і груп у соціальних мережах пропонує і платформа Madbid. Тут також можна придбати акаунти в забороненому «ВКонтакте». Наприклад, сторінку «Остров необычных фотографий 18+» продають за 200 доларів. Окрім соцмереж, Madbid пропонує продаж сайтів. Для прикладу, «Магия тайны таро» — сайт, де здебільшого росіяни замовляють передбачення таролога, коштує 7 тисяч доларів.

Пропозиції платформи Madbid

Є в переліку й телеграм-канали — «Інсайдер Новини» з 3,5 тисячі підписників продають усього за 80 доларів, «Патрон радар| Повітряна тривога» з аудиторією у 56 тисяч — за 8 тисяч доларів, а «Україна info», який має 61 тисячу підписників, — за 10 тисяч доларів.

Як і в попередньому випадку, на цьому сайті прописані умови договорів, політика конфіденційності, контакти для зворотного зв’язку та ФОП — Беленець Віталій Сергійович. За інформацією YouControl, цей підприємець веде діяльність із забезпечення трудовими ресурсами. Також у КВЕД зазначені діяльність агентств працевлаштування, діяльність туристичних агентств, страхових агентів і брокерів.

КВЕД ФОП Беленець Віталій Сергійович

Сайт приваблює клієнтів легким і «безпечним» заробітком: «Купівля та продаж каналів, що мають чимало підписників та “живу” аудиторію, стає найбільшим джерелом доходів. Купити акаунт чи потім продати акаунт стає настільки просто, що залишається тільки обрати стратегію».

На головній сторінці Madbid ідеться, що про них писали ВВС, The Times, Independent, Mirror, The Guardian, MoneyWeek, «Вести», «Delo.ua» та «Gazeta.ua».

Матеріали українських медіа відносно свіжі й розміщуються в рубриках на кшталт «Новини компаній», де зазвичай публікують рекламу. Наприклад, «Gazeta.ua» радить топп'ятірку ресурсів для безпечного придбання ютуб-каналів, а «Delo.ua» — де купити телеграм-канал. А от статті іноземних медіа були опубліковані з 2008 по 2017 рік і мова в них аж ніяк не про українську біржу соцмереж. Наприклад, The Times у 2009 році писав про MadBid як про ресурс з аукціонами, де можна придбати телефони й автомобілі «на 98 відсотків дешевше їхньої рекомендованої роздрібної ціни». А от уже у 2015-му в матеріалі The Guardian ідеться про скарги клієнтів на Madbid через невдалі ставки, зникнення кредитів і проблеми з поверненням коштів. А Mirror писав про шість вебсайтів аукціонів, які були заборонені через введення споживачів в оману щодо повної вартості покупки товарів. Імовірно, ці медіа згадують на сайті, аби викликати довіру в користувача, проте з розрахунком, що ніхто не перевірить зміст цих матеріалів.

За інформацією англомовної Вікіпедії, МadBid був вебсайтом електронної комерції та онлайн-аукціонів, зареєстрованим у Великій Британії під назвою Marcandi Ltd у 2008 році. Однак у серпні 2018 року MadBid закрився та припинив усі продажі. Але посилання в іноземних медіа ведуть саме на цю біржу соцмереж. Виходить, що український ресурс працює на сайті давно закритої британської компанії.

Ми подзвонили Віталію Беленцю за вказаним у YouControl номером, але чоловік сказав, що це не він, і відмовився розмовляти.

Для чого купують акаунти

Експертка з цифрової безпеки ГО «Інтерньюз-Україна» Аліна Елєвтєрова розповіла, що акаунти купують, а не створюють нові, бо до нових акаунтів платформи можуть ставитися «підозріло»: «Акаунти, які існують довго та мають позитивну історію взаємодії, мають більше довіри з боку алгоритмів соціальних мереж, рекламних платформ і навіть інших користувачів. Також уже наявні акаунти можуть мати велику кількість друзів, підписників чи клієнтів, що робить їх значно ефективнішими для маркетингових цілей. І ще — іноді людям потрібна ціла мережа акаунтів, і це набагато простіше реалізувати, викупивши їх.

Навіщо взагалі комусь треба орендувати акаунти? Це може бути для реклами. Умовно, рекламний кабінет компанії заблокували, верифікувати новий порожній акаунт довго і не хочеться, тож під рекламну кампанію можна взяти вже наявний обліковий запис».

 Аліна Елєвтєрова

За її словами, новий власник акаунту може кардинально переробити його наповнення. Наприклад, група називалася «Квіти» і завдяки красивим фото квітів набрала багато підписників, а потім там починають з’являтися дописи про тугу за Радянським Союзом або взагалі відверта дезінформація про ситуацію в країні. Також таким чином можуть рекламувати акаунти в телеграмі, залишати посилання на них у коментарях після публікації шок-контенту.

«Паблік продати трохи простіше, адже для цього не треба передавати дані особистої сторінки. Тут ризиків для продавців менше, звичайно, — пояснила експертка. — Використання орендованих акаунтів дозволяє зловмисникам залишатися анонімними й уникати відповідальності за поширення дезінформації, пропаганди або брехливих новин. Такі акаунти можуть використовувати для створення груп чи сторінок, які підтримують конкретні політичні чи соціальні меседжі, часто маніпулюючи емоціями аудиторії».

Приклад шок-контенту в анонімних групах на фейсбуці

Також, за її словами, орендовані акаунти використовують для масового розсилання фішингових посилань або іншої шкідливої інформації. Якщо власник акаунту здає його в оренду, він може навіть не підозрювати, що його акаунт використовують для обману інших людей. Деякі зловмисники орендують акаунти, щоби створювати рекламні кампанії з використанням фальшивих платіжних даних або публікувати рекламу, яка не відповідає правилам платформи. Використовуючи чужі акаунти, вони намагаються уникнути відповідальності та втрат у випадку блокування.

У деяких випадках, розповіла Аліна Елєвтєрова, акаунти використовують для маніпуляції рейтингами, наприклад, створення фальшивих відгуків про товари чи послуги. Це роблять масово, щоби вплинути на репутацію компаній або продуктів.

Акаунти використовують також для створення підставних сторінок банків або інших фінансових установ. Це можуть використовувати в шахрайських схемах, де зловмисники орендують акаунти, щоб видавати себе за фінансові установи й обманювати людей, просячи їх надати особисті дані або гроші.

Оренда акаунтів також дозволяє отримати доступ до контенту або послуг, доступних лише в певних країнах. Наприклад, користувачі з країн з обмеженим доступом можуть орендувати акаунти з іншого регіону, щоб мати змогу використовувати заборонені для них сервіси.

Поширення оголошень про купівлю або оренду банківських рахунків є одним зі способів для пошуку дропів — людей, які за винагороду надають зловмисникам доступ до своїх банківських карток. Такі платіжні засоби використовують як транзитні для проведення переказів на різні суми між іншими рахунками. Це потрібно зловмисникам, аби «заплутати сліди» й ускладнити правоохоронцям роботу під час розслідування злочинів.

Начальник відділу протидії різновидам онлайн-шахрайств Департаменту кіберполіції Національної поліції України, підполковник поліції Олександр Ульяненков розповів «Детектору медіа», що здебільшого дропи навіть не знають, кому передають свої дані: «Кіберполіцейські постійно вживають заходів для встановлення адміністраторів таких груп, адже саме за допомогою них здійснюється купівля-продаж платіжних інструментів, тобто засобів здійснення держателем платіжних операцій (це більш широке поняття, ніж акаунт, криптогаманець або кредитна карта), які надалі використовуються у зловмисних цілях. Як правило, шахраї з метою конспірації створюють подібні групи або оголошення на онлайн-платформах (закриті форуми, соцмережі та месенджери), де є можливість вказати вигадані дані при реєстрації. При цьому ділки приховують свою реальну особистість не тільки від правоохоронців, але й від осіб, які передають їм свої платіжні інструменти, оскільки замовники нерідко обманюють самих же дропів. Наприклад, крадучи гроші з рахунків, попередньо збільшивши кредитний ліміт, або оформлюючи онлайн-кредити. В деяких випадках адміністратори таких груп цілеспрямовано збирають фінансові дані для використання в різноманітних шахрайських схемах, перепродажу або легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом».

За його словами, дропи за винагороду надають зловмисникам доступ до своїх платіжних засобів, включаючи персональні дані (ПІБ, дата і місце народження, ІПН тощо), пін-коди та безпосередньо доступ до інтернет-банкінгу. Люди можуть свідомо продавати свої реквізити та доступи, або ж діяти так, будучи введеними в оману. Винагорода дропам виплачується залежно від того, як саме будуть використовувати його банківський рахунок: це можуть бути транзакції між рахунками, зняття готівки в банкоматах, поповнення рахунку через платіжні термінали тощо.

  Олександр Ульяненков

«Зазвичай дропам сплачують символічну винагороду, порівняно з вигодою зловмисників і персональними ризиками. Нерідко організатори груп дропів (так звані дроповоди), використовуючи спеціальне програмне забезпечення, значною мірою автоматизують процес переказів коштів між підконтрольними рахунками. Такий підхід дозволяє зловмисникам здійснювати фінансові операції по всьому світу без розкриття особистих даних. Водночас це містить додатковий ризик для номінальних власників платіжних засобів бути замішаними в особливо небезпечних злочинних схемах (торгівля людьми або зброєю, міжнародний тероризм, наркозбут тощо)», — пояснив Олександр Ульяненков.

Чи дозволяють продаж акаунтів політики соцмереж

У політиках конфіденційності платформ зазвичай заборона на продаж акаунту не прописана прямо. Проте в Умовах користування, з якими погоджується користувач, коли створює акаунт, ідеться, що будь-яка передача даних третім особам — особиста відповідальність користувача.

У політиці тіктоку схожа позиція: «Попри те, що ми будемо вживати всіх можливих заходів, щоб захистити ваші персональні дані, наприклад, за допомогою шифрування, ми не можемо гарантувати безпеку вашої інформації, що передається через Платформу; будь-яка передача даних здійснюється на ваш страх і ризик».

Також користувачі тіктоку повинні мати на увазі, що платформа може передавати інформацію користувачів третім сторонам: у разі продажу чи купівлі платформою будь-якого бізнесу чи активів Тікток розкриє дані користувача потенційному продавцю чи покупцю; або у разі продажу, купівлі, злиття, придбання Тіктоку іншими компаніями чи підприємствами або встановлення з ними партнерських відносин, а також у разі продажу деяких чи всіх активів Тіктоку.

Згідно з правилами ютубу, на платформі заборонено видавати себе за іншу особу або імітувати канал іншого автора. Тобто орендар не може поширювати контент або рекламу від імені власника каналу. Крім того, ютуб контролює дотримання прав торговельних марок. У разі порушень цих правил платформа може заблокувати канал.

Політика конфіденційності Meta поширюється на всі продукти Meta Platforms, Inc., тобто: Facebook, Messenger, Instagram, враховуючи додатки Boomerang і Threads, Meta Horizon Worlds, Meta Quest, бізнес-продукти, як-от Meta Business Tools і Meta Business Suite тощо.

У своїх правилах компанія забороняє передавати обліковий запис у користування іншою людиною. Згідно з політикою конфіденційності, користувачі фейсбуку мають зазначати те саме ім’я, яким вони користуються в повсякденному житті, надавати достовірну інформацію про себе, створити лише один обліковий запис і користуватися ним в особистих цілях, не надавати свій пароль і доступ до свого облікового запису іншим особам, а також не передавати свій обліковий запис будь-кому без дозволу Meta.

Користувачам забороняється використовувати імена користувачів продуктів чи паролі, надсилати запити на них або збирати їх, а також неправомірно привласнювати маркери доступу. Забороняється використання продуктів Meta для дій, які є незаконними, такими, що вводять в оману, дискримінаційними або шахрайськими.

Також забороняється продавати, передавати на підставі ліцензії або купувати будь-які дані, отримані від Meta або з сервісів Meta, окрім випадків, передбачених Умовами платформи.

Згідно з Умовами розміщення реклами в Meta, саме користувач несе відповідальність за забезпечення безпеки рахунку для оплати рекламних оголошень. Наприклад, якщо людина здала в оренду свій акаунт, і через нього орендар рекламував послуги чи товари, а потім не сплатив за це, — то повертати гроші й платити пеню на них за несвоєчасну сплату буде саме власник акаунту.

Meta також забороняє контент, який пропонує інвестиційні можливості, де можливість має характер «швидкого збагачення» та/або стверджує, що невеликі інвестиції можна перетворити на велику суму.

  Ігор Розкладай

Юрист і заступник директора ЦЕДЕМ Ігор Розкладай розповів, що Meta діє не дуже проактивно щодо реклами оголошень про продаж акаунтів, але повідомлення про них вона приймає і видаляє таку рекламу: «Що таке взагалі акаунт? Ви як фізична особа приходите до певної юридичної особи, яка вам надає сервіс власне оцієї платформи спільного доступу до інформації. Відповідно, ви погоджуєтеся на ті умови, які передбачаються цією платформою, і ви несете відповідальність за все, що відбувається в акаунті, незалежно від того, хто має до нього доступ. Будь-яка оренда — це, по суті, шлях до втрати акаунту в кращому випадку, в гіршому випадку — заборгованість перед платформою. Позиція платформ: ваша кібербезпека — це ваша особиста відповідальність».

Реклама оренди акаунтів у фейсбуці

Чим ризикують продавці й орендодавці акаунтів

Голова напряму «Цифрові права» громадської організації «Лабораторія цифрової безпеки» Максим Дворовий пояснив, що будь-яка оренда акаунтів або карток ставить під ризик персональні дані користувачів, адже ті, хто «орендує» акаунти, отримують доступ до всієї інформації про людину, що є на платформі — наприклад, історію листувань. А також отримує можливість розсилати рекламу і спам, використовувати акаунти в протиправних цілях, зокрема для шахрайства.

«Навряд можна назвати сам продаж облікового запису таким шахрайством, хоча якщо з його допомогою будуть здійснюватися шахрайські дії, існує ризик притягнути людину до відповідальності за співучасть. Хоча доведення буде складним — завжди можна сказати про те, що ви стали жертвою фішингу, або у вас вкрали картку і ви її не заблокували чи щось у цьому роді», — сказав Максим Дворовий.

 Максим Дворовий

Аліна Елєвтєрова також бачить ризик здачі в оренду акаунта в тому, що бізнес, який рекламуватимуть від імені користувача, буде незаконний чи неетичний: «Це може бути реклама фальшивих грошей (вигаданих державних виплат, наприклад. — "ДМ"), заборонених речовин або сумнівних телеграм-каналів. Також це може бути реклама для аудиторії з інших країн — наприклад, реклама секс-чатів або просто дивних продуктів (чаї для схуднення тощо).

У цьому сценарії можна отримати не тільки бан сторінки, якщо Meta вирішить, що акаунт почав порушувати правила спільноти, але й отримати борги. Ті, хто орендують акаунти, можуть попросити прив’язати свою картку до рекламного кабінету, мовляв, вони будуть її поповнювати. Проте в якийсь момент вони можуть перестати це робити. Facebook дає можливість спочатку використати рекламу, а потім оплатити. Тож можна в якийсь момент незчутися і заборгувати корпорації багато грошей».

За словами Ігоря Розкладая, купівля й оренда акаунту не передбачена платформами, тому, з їхньої точки зору, коли доступ отримує третя особа, це розцінюється платформою як обман, за що акаунт може бути видалений. «Люди продають або здають в оренду акаунти добровільно, — каже юрист. — Якщо вони хочуть бути ошуканими, побачити мінус на своєму рахунку — вони можуть отримати цей досвід».

За його словами, з точки зору платформ оренда та продаж не дозволяються правилами, а з точки зору держави — виникає питання про ухилення від сплати податків. «Якщо ви отримуєте якийсь дохід і за нього не платите в державний бюджет, то це вже відповідальність перед державою. Але держава не може бути наглядачем за кожною активністю і за всім, що відбувається навколо.

Чи треба регулювати цей ринок? Тут незрозуміло, що саме регулювати. Якщо ми говоримо про тих, хто орендує акаунти, то що вони порушують, зрештою? Якщо це рекламна агенція, яка просто платить людям за якісь послуги, то тут знову ж таки може бути тільки необліковування грошей. Сама агенція використовує наявні рекламні інструменти. Держава, як правило, ці відносини регулює винятково в контексті заборонених товарів, чи товарів з обмеженою дистрибуцією, чи вимог по мові. Але ж вона не регулює, як має рекламуватися печиво або самокати, тобто це все вільний ринок, де ви самі несете відповідальність за те, що ви купуєте. Є певні правила захисту прав споживачів, які говорять про належність товару, маркування і так далі, але щоб регулювати кожну одиницю товару, я, напевно, навіть був би проти, тому що це вже надто сильне втручання держави в економіку. А з точки зору платформ люди мають просто знати, що за таку діяльність вони рано чи пізно можуть втратити профіль, особливо якщо буде поширюватися щось недозволене. І ніхто їм не допоможе відновити цей профіль, вони просто його втратять», — пояснив Ігор Розкладай.

Яка відповідальність передбачена за продаж і купівлю банківських рахунків

Олександр Ульяненков сказав, що відповідальність залежатиме від способу вчинення злочину, обізнаності та умислу на спільну участь. Поки продаж чи оренда банківських рахунків не є злочином, але найближчим часом може стати таким. «Ініційовано внесення змін до Кримінального кодексу України для можливості притягнення до кримінальної відповідальності власників платіжних засобів за передачу електронних платіжних засобів чи індивідуальної облікової інформації третім особам у вигляді штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Одночасно хотів би нагадати, що НБУ введено обмеження на місячні обороти за банківською картою у розмірі 150 тис. грн. У разі перевищення лімітів власникам карт потрібно буде обґрунтовувати перед банківськими установами джерела походження коштів. У разі встановлення невідповідностей на власників рахунків будуть накладені штрафи у розмірах, які значно перевищують вигоди від сумнівної діяльності. Отже, покарання можна отримати як у формі співучасті у порушенні кримінального законодавства, так і відповідно до податкового кодексу», — сказав правоохоронець.

Він додав, що для боротьби з інтернет-злочинами кіберполіція разом із банками ініціює створення бази дропів. Відповідно до ініціативи, інформацію про власників скомпрометованих карток будуть автоматично додавати до відповідної бази. Надавачі платіжних послуг матимуть доступ до цього списку та зможуть на законних підставах відмовляти або обмежувати таким клієнтам надання платіжних послуг.

Фото Максима Поліщука, «Детектор медіа», а також надані Ігорем Розкладєм та Аліною Елєвтєровою, фейсбук Максима Дворового. Колаж на головній: freepik.com

Скриншоти надані Ігорем Розкладаєм та Аліною Елєвтєровою