«Жінки в медіа» у співпраці з Урядовою уповноваженою з гендерної політики та Міністерством культури й інформаційної політики провели експертне обговорення «Гендерний вимір у матеріалах про війну і відновлення України: роль медіа». Під час зустрічі учасники розповіли про результати Моніторингу щодо гендерної рівності та поширення матеріалів стереотипного або дискримінаційного характеру в онлайн-медіа та національному телемарафоні «Єдині новини».

До обговорення долучились:

• Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко;
• заступник міністра культури та інформаційної політики з питань європейської інтеграції Тарас Шевченко;
• голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин;
• голова ГО «Жінки в медіа», членкиня Комісії з журналістської етики Ліза Кузьменко;
• виконавча продюсерка «Радіо Культура», голова редакційної ради Суспільного Ірина Славінська;
• директорка з комунікацій та сталого розвитку Starlight Media Яна Гончаренко;
• радник з питань гендерної рівності та соціальної інклюзії USAID Transformation Communications Activity Тимур Левчук;
• національний радник по Україні International Media Support (IMS) Роман Кіфлюк;
• шефредакторка онлайн-видання «Рубрика» та «Східний варіант», співзасновниця медіамережі «Вікно Відновлення» Анастасія Руденко.

Крім того, на зустрічі повідомили про створення Коаліції «Гендерна рівність в українських медіа», до якої вже увійшли 13 медійних і правозахисних організацій: ГО «Жінки в медіа», «Детектор медіа», Асоціація жінок-юристок України «ЮрФем», Центр прав людини Zmina, Інститут розвитку регіональної преси («Повага. Кампанія проти сексизму в медіа і політиці»), Центр демократичних реформ і медіа, Громадське радіо, «Рубрика», «Східний варіант», Медіагрупа «Накипіло», «Дівоче медіа», Укрінформ, Суспільне мовлення.

Результати моніторингу презентував голова громадської організації Communication Analysis Team Артем Захарченко. Загалом дослідження охоплює період від 1 січня до 31 липня 2023 року, а дані були зібрані моніторинговою системою «Медіатека». До вибірки увійшли 30 медіа з різним ступенем відповідності стандартам журналістики, політичної прихильності, тематики та локальності, серед яких «Українська правда», «Детектор медіа», «Радіо Свобода», LB.ua, РБК-Україна, «Укрінформ», «Інтерфакс-Україна», Politeka, Znaj.ua, «Антикор», «Гордон», «Думська» (Одеса) та інші. Для аналізу телемарафону були зібрані розшифровки телесюжетів каналів «1+1», ICTV, Першого каналу Суспільного, «Інтер» та «Ми — Україна».

З близько 500 тисяч повідомлень в онлайн-ресурсах дослідники випадковим чином обрали 2 тисячі публікацій, а зі 100 тисяч в телемарафоні — 1 тисячу новинних сюжетів. Похибка вибірки не перевищує 2,5% для загального масиву та 1% — для масиву з телемарафону.

З детальною методологією можна ознайомитися на сайті ГО «Жінки в медіа».

 Тимур Левчук та Артем Захарченко

Загальні результати показують, що дискримінації в публікаціях піддаються винятково жінки (87,8% матеріалів), про чоловіків жоден матеріал у вибірці не містив стереотипних суджень. Ключові типи дискримінації в повідомленнях — лукізм (дискримінація за зовнішністю, виглядом) і об’єктивація («опредметнення», тобто ставлення й опис людини так, ніби вона річ, предмет) — часто фігурують одночасно: 48,04% та 45,1% від загальної кількості зафіксованих випадків дискримінації.

Об’єктивацію використовують, щоб зробити заголовки більш клікбейтними. Серед прикладів можна побачити нібито «хизування» співачки Tayanna «стрункими ногами» на сцені та «накачаний прес» Кім Кардаш’ян тощо. А лукізм переважно зустрічається всередині самих текстів, це оцінки на кшталт «яскравий образ із червоною шубою» трансгендерної артистки Монро чи «стильний чорний костюм із білою сорочкою» співачки Jerry Heil. Але водночас не зафіксовано жодного матеріалу, де б своїми «стрункими ногами» хизувалися чоловіки.

У матеріалах жінки здебільшого фігурують як спонтанні героїні історій (41,67%) або свідки подій (63,64%), особливо у репортажах із прифронтової зони. За словами Артема Захарченка, медійники досі керуються гендерним стереотипом, що жінки більш емоційні в кадрі: «Де є потреба якоїсь експертної думки або посади, перевага надається чоловікам. А коли потрібні очевидці подій, наприклад, якихось обстрілів, проблем, пов’язаних із війною, то там частіше надають слово жінкам».

Чоловіки є спікерами з різних тем, тоді як жінки зовсім не коментують тему «Наука та технології», а в темах «Спорт» і  «Війна» експерток нараховується 9% і 7% відповідно. Водночас чоловіки домінують у категорії «Спікери-високопосадовці» — 90%, адже саме вони обіймають найвищі керівні посади в країні.

Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко прокоментувала результати моніторингу так: «Наявність стереотипів створює дуже спрощену реальність, ділить її на біле та чорне, або на рожеве та блакитне. Наразі недопредставленість жінок-експерток дуже сильна. Треба щось робити з тим, щоб було більше жінок на посадах, а також працювати з медіа, щоб вони запрошували експерток». За її словами, державна політика з гендерної рівності має бути наскрізною, тобто реалізуватися не в одному міністерстві, а охоплювати всі галузі: освіту, охорону здоров’я, фінанси, економіку та інші.

 Ліза Кузьменко та Катерина Левченко

Заступник Міністра культури й інформаційної політики з питань європейської інтеграції Тарас Шевченко сказав, що гендерна рівність є одним із принципів Європейського Союзу, тому дуже важливо, щоб зусилля урядових і неурядових організацій в Україні були спрямовані на утвердження цього принципу. «У нас дуже активне громадянське суспільство. Коли громадські організації працюють спільно, їм найкраще вдається досягати результатів, адвокатувати певні теми та знаходити рішення. Наше міністерство долучається до реалізації Концепції комунікації у сфері гендерної рівності, разом із громадянським суспільством. У цьому процесі важлива також роль медіа, оскільки вони можуть як формувати позитивні наративи, так і посилити наявні стереотипи та поглиблювати проблеми», — сказав Шевченко.

Він додав, що викликом для медіа є те, що аудиторія значною мірою перейшла до інших способів отримання інформації, зокрема в телеграм та інші соцмережі, які зазвичай не вважаються медіа. Але для багатьох вони стали основним джерелом інформації — і саме до них питань щодо етики та стандартів чи не найбільше.

 Тарас Шевченко

Якщо порівнювати результати телемарафону й онлайн-ресурсів, то перші демонструють вищий рівень дотримання професійних стандартів у частині недискримінації. Дослідники пояснюють це тим, що увага телемарафону зазвичай прикута до політичних і воєнних тем, а світської хроніки, яка найчастіше виступає чинником появи прямої дискримінації, — немає.

На зустрічі були присутні представники медіакомпаній, чиї канали транслюються в телемарафоні. Зокрема директорка з комунікацій і сталого розвитку Starlight Media Яна Гончаренко розказала, що протягом останніх двох років у медіагрупі існує корпоративна система гендерного аудиту й за підсумками 2023 року Starlight Media має найбільшу представленість експерток у гостьових студіях. Це 30% замість бажаних 45%.

«У 2019 році у нас з’явилися корпоративне зобов’язання і стратегія з підтримки гендерної рівності. Але, справедливості заради, ми не одразу почали з контенту — спочатку в нас була системна робота власне з командами. І зараз, якщо говорити про нашу вищу редакційну раду, до якої входять наші керівники та керівниці редакцій, то наш гендерний розподіл в прямому сенсі є 50 на 50», — каже Яна Гончаренко.

На Суспільному теж є своя гендерна політика. Як розповіла голова Редакційної ради Суспільного Ірина Славінська, мовник серед своїх цінностей визначає дотримання прав людини, протидію дискримінації та забезпечення гендерної рівності. Окрім гендерної політики та недискримінації, Суспільне має ще низку документів, які регулюють питання рівності, зокрема редакційний статут, редакційну раду та Концепцію мовлення з тематики національних меншин. Питання щодо порушення норм політики недискримінації розглядає Комісія з етики.

 Ярослав Юрчишин, Ірина Славінська та Яна Гончаренко

В онлайн-ресурсах досі можна зустріти вияви еротизації та дискримінації жінок, але вони притаманні тим медіа, які не входять у «білий список» за версією ІМІ та неодноразово були помічені у порушенні журналістських стандартів. Журналіст(к)и видань, зокрема Znaj.ua, Politeka та Gazeta.ua регулярно вдавалися до власних упереджених коментувань, цитування коментарів під дописами знаменитостей або їхніх сториз, наприклад «тендітна червона східна троянда», «струнка як берізка» — про Раміну Есхакзай, або поради Лесі Нікітюк до жінок, аби ті дбали про свою красу та здоров’я, щоби подобатися собі та надихати «наших чоловіків» на перемогу. Іноді цитували мізогінні коментарі, як-от «дати б під хвіст» під дописом Анни Трінчер.

На думку голови Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослава Юрчишина, було б непогано зробити подібний моніторинг і для регіональних медіа: «Дуже сподіваюся, що з часом Міністерство культури та інформаційної політики разом із міжнародними партнерами зроблять подібний зріз і по регіональних медіа. В регіонах часто не вистачає експертності й вони банально не беруть гострі теми, як, наприклад, домашнє насильство. Вони бояться взагалі таку тему брати. Винятки є, але говорити про важливі теми жінок залучають дуже мало, що є критично неправильно».

Фото: Міністерство культури та інформаційної політики