Зоозахисна організація UAnimals почала працювати в березні 2016 року, організувавши боротьбу проти експлуатації тварин у цирках. З того часу її учасники виступають проти жорстокого поводження з тваринами та просувають ідеї гуманного ставлення до них. UAnimals також проводить освітню кампанію, домагається змін у законодавстві, щоб поліпшити становище тварин в Україні. Зокрема, зоозахисники виступали проти хутрових ферм, почали працювати з українськими брендами одягу та запровадили номінацію Cruelty-free fashion у головній модній премії України Best Fashion Awards, щоб відзначити найбільш етичних дизайнерів. Також члени UAnimals розвивають і підтримують реабілітаційні центри для тварин, які постраждали від людей.

До початку повномасштабного вторгнення команда UAnimals складалася з п’яти активістів, а зараз — майже 50 людей із різних регіонів України, які займаються різними напрямками, зокрема і медійним. За вісім років існування організації на сторінки UAnimals у соцмережах підписався майже мільйон користувачів. Наприкінці 2023 року дописи UAnimals на всіх майданчиках сукупно охоплювали понад 10 мільйонів людей щомісяця. А у березні цього року UAnimals готується запускати й власне видання. «Детектор Медіа» поговорив із керівницею медіавідділу UAnimals Людмилою Смоляр про те, як змінилася робота організації під час війни, чи достатньо робить держава для захисту тварин і про те, чому зоозахисникам потрібне власне медіа.

Керівниця медіанапрямку зоозахисної організації UAnimals Людмила Смоляр

— Чому вирішили запустити власне медіа?

— З початком повномасштабної війни в нашій роботі з’явилася нова складова: раніше ми працювали над тим, щоб припинити експлуатацію тварин, проводили для цього акції, мітинги та марші, просували законодавчі зміни, а з 24 лютого 2022 року на додачу до того почали безпосередньо рятувати тварин вій війни. Ми евакуюємо домашніх, свійських і диких тварин із-під обстрілів, стерилізуємо, допомагаємо притулкам і волонтерам кормом і ліками для тварин. Ми стаємо свідками безлічі історій про життя тварин і людей, і щодня розповідаємо ці історії в соцмережах. Але соцмережі — це специфічний формат зі своїми обмеженнями, і ми відчуваємо, що здатні занурюватися глибше. Ми прагнемо, щоб поведінка та ставлення людей до тварин поступово змінювалися й щоб у суспільстві сформувалося розуміння щодо прийнятних і гуманних практик — як можна поводитися з тваринами, а як — ні. Власне, медіа — це майданчик, де ми порушуватимемо теми, які поступово формуватимуть ґрунт для цього консенсусу. Створюючи його, ми розраховуємо на розширення аудиторії, яка може зацікавитися темою гуманного ставлення до тварин і довкілля. Ми прагнемо робити якісні матеріали та завдяки цьому зачепити людей, які поки що не в темі зоозахисту або мають інше бачення щодо важливих для нас питань. Натомість для прихильників UAnimals медіа стане майданчиком фахової та різнобічної інформації, і, можливо, заохотить ще більше підтримувати нашу роботу. Зокрема й пожертвами.

— Розкажіть, будь ласка, про теми, на яких зосередиться видання.

— Майбутнє медіа UAnimals розповідатиме історії про тварин і довкілля, в якому вони живуть, із погляду гуманності. Наша задача — сформувати фрейм, як ми розуміємо поняття «гуманність» і як можемо рухатися до майбутнього, де тварини не страждатимуть від людської байдужості й агресії, а довкілля не потребуватиме порятунку. Кроки на цьому шляху — це, наприклад, відмовитися від походів у дельфінарій або цирк, припинити тримати собак на ланцюгу тощо. Також ми розповідатимемо про незаконність і неприйнятність утримання диких тварин у неволі чи приватній власності. Люди повинні розуміти, що тримати єнота вдома — це не прикольно, і суспільна думка має бути одностайною щодо таких випадків: так не можна. Ми будемо фахово говорити про проблеми у ставленні людей до тварин, про гуманні альтернативи. Будемо відходити від емоційних закликів, які більше пасують до соцмереж, і занурюватися в аргументи та глибокі формати. Сподіваємося, що це дасть можливість звертатися не лише до тих, хто і так поділяє нашу думку, а й до тих, хто поки що не поділяє.

У фокусі, безумовно, буде тема порятунку тварин під час війни, і про це в нас є справді багато історій і матеріалів. Хочеться піти шляхом надзвичайних людей, які допомагають тваринам: як-от, скажімо, лікарів, які їздять на фронт і під обстрілами в підвалах стерилізують і вакцинують тварин, — і показати читачам безбашеність та одночасно важливість цих вчинків.

— Які формати у вас будуть — подкасти, відео чи лише тексти?

— На старті плануємо лише текстові формати: інтерв’ю, репортажі, колонки, новини можливо, роз’яснювальні тексти. Будемо за можливості додавати й розслідування, бо в цьому є потреба, але навряд вони виходитимуть часто. Також будуть тести, аби люди могли перевірити свої знання з різних тем про захист прав тварин і краще запам’ятати важливі нюанси. Відеоконтент на старті не планували, але, можливо, доростемо. Як і до подкастів. Сайт існуватиме у двох версіях: українській та англійській. Для цього ми плануємо співпрацювати з фаховими перекладачами.

— Зі скількох людей буде складатися ваша команда? Хто буде головним редактором чи редакторкою?

— Головною редакторкою нашого медіа стала Катерина Нікішова, вона відповідає за розвиток і наповнення цього проєкту. Зараз Катерина координує роботу журналістів і журналісток на фрилансі — пропонує теми, дає авторам зворотний зв’язок, редагує отримані матеріали. В перспективі наступних пів року у медіа може з’явитися і стала команда — 2 чи 3 штатні автори на додачу до мережі фрилансерів.

 Катерина Нікішова — головна редакторка UAnimals media

— Як буде фінансуватися ваше медіа?

— Частково — за гроші, які залучаємо на рахунки громадської організації UAnimals, частково — завдяки грантам. Також запропонуємо спільні медіапроєкти бізнесам, які допомагають тваринам, а читачам — опцію підтримувати медіа.

— Коли планується запуск медіа?

— В березні цього року. Але точної дати не знаю: якщо знадобиться додатковий час, аби завершити все необхідне для якісного запуску, ми його візьмемо. Наразі ми працюємо над накопиченням контенту: деякі тексти ще в роботі, деякі вже написані. Також триває розробка самого сайту. Тобто технічна сторона ще в процесі.

— Здається, що допомога тваринам під час війни могла відійти на другий план у порівнянні з допомогою людям. Це так?

— Важко сказати. Я вважаю, що це просто різні напрямки роботи, які не суперечать одне одному. Хтось допомагає військовим, хтось переселенцям тощо, а ми в UAnimals рятуємо тварин. Але коли кажуть, що порятунок тварин не на часі, виникає питання — а коли буде на часі? Скільки років треба почекати, поки закінчиться війна, скільки триватиме відновлення країни, і скільки тварин до того моменту доживуть?

Авто UAnimals, обладнане всім необхідним для стерилізації тварин у польових умовах. Волонтери організації їздять прифронтовими селами й містечками, де зараз бракує ветеринарних послуг

— Ви бачите зниження допомоги фонду за два роки повномасштабного вторгнення?

— Я бачу взаємозв’язок між тим, що відбувається в суспільстві загалом, і між рівнем допомоги. Наприклад, на початку повномасштабного вторгнення була дуже сильна хвиля підтримки: більшість людей конвертували свою тривогу, страх і лють у донати. Потім, коли перша хвиля паніки минула, ми вийшли на стабільний рівень, який утримуємо вже два роки. Ще один сплеск стався після деокупації частини українських територій восени 2022 року. Така ж ситуація склалася і після того, коли росіяни підірвали дамбу Каховської гідроелектростанції — українці об’єдналися та спрямували всі сили на допомогу постраждалим.

• Читайте також: Евакуація на Херсонщині: як волонтери рятують людей і тварин

Тобто люди найдужче підтримують UAnimals у кризові моменти, коли щось стається й емоції переповнюють. А коли все стабільно, наскільки це взагалі буває під час війни, рівень підтримки теж стабільний. Сьогодні ми тримаємося переважно на донатах українців, а в другу чергу — на підтримці бізнесів і грантах. Ми також намагаємося долучати до допомоги й іноземні організації, проте це досить складно і нерегулярно: іноді вдається отримати відчутну підтримку, а потім її навпаки може тривалий час не бути.

Евакуації тварин із прифронтових областей на запит цивільних і військових. Зокрема це бувають і великі свійські тварини. Ця корова — з-під Бахмута

— Ви бачите зацікавленість іноземних медіа в темах зоозахисту в Україні?

— Так, але значно менше, ніж від українських медіа. Наразі маємо декілька запитів на участь у документальних фільмах, де режисери хочуть висвітлити й тему тварин під час війни. Проте черги з іноземних медіа немає. Гадаю, що на фоні загальної втоми від теми України в медіапросторі не дивно, що увага до окремих аспектів життя в Україні, як-от до теми тварин, не надто велика.

• Читайте також: У Лос-Анджелесі режисер Мирослав Слабошпицький та актор Шон Пенн знімали фінальну новелу кіноальманаху «Війна очима тварин»

Мітинг проти екоциду, який Росія чинить під час війни в Україні, організований UAnimals у Парижі у січні 2024-го

• Читайте також: Екологиня Катерина Полянська: «Екологічні наслідки війни — це не лише руйнування»

— Ми пам’ятаємо багато кадрів із рятуванням тварин по всій Україні — до цього долучалися і державні служби, і волонтери, і звичайні люди. Чи достатньо, на вашу думку, держава приділяє уваги допомозі тваринам і загалом зоозахисту?

— Думаю, що недостатньо. І йдеться не лише про фінансування, а й про забезпечення захисту тварин на законодавчому рівні. Гадаю, що першочергова задача держави — це накреслити в законодавчій площині правила гри та створити механізми, які забезпечуватимуть дотримання цих правил. Очевидно, що це не робиться за один день, але важливо поступово створити канву, в межах якої люди мають розуміти наслідки своїх дій і відповідати за них. Думаю, що ми до цього поступово рухаємося, однак важливо, щоб ця тема не випадала з поля зору і не була офтопом. Бо поки це офтоп, шансів на зміни немає. А коли ми дивимося на тему прицільно, дискутуємо, шукаємо рішення, — це шлях до змін.

— Чи буде нове медіа писати про державну політику в цій сфері?

— Так. Наприклад, якщо державні органи чи органи місцевої влади озвучували плани й обіцянки, які потім не втілили, ми маємо написати про це. Немає наміру цькувати чи тим паче звеличувати когось. Ми збираємося вести конструктивний діалог із посадовцями: намагатимемося зрозуміти, чому виникла певна ситуація, що потрібно для того, аби вона змінилася, будемо дізнаватися, коли можна очікувати на зміни тощо.

— Які потреби в українських зоозахисників зараз?

— Для нас в UAnimals важливо, щоб українці не сприймали зоозахисників як супергероїв, які можуть розв’язати будь-які питання. Тому що насправді це не так. Зоозахисників не так багато, і ми не маємо достатньо ресурсів і впливу, аби розв’язати все і негайно. І доки ми залишаємося купкою ентузіастів, — кіна не буде. Ентузіазм має виходити за межі купки, й кожна людина повинна усвідомити, що саме вона здатна допомагати тваринам у межах своїх можливостей. Це не питання великої кількості часу чи грошей, — необхідно лише бути небайдужими, відповідальними та свідомими людьми.

Головне фото: Людмила Смоляр на складі UAnimals у Львові, де волонтери приймають і розподіляють корм для тварин. На руках — киця Хлоя, талісман команди