Ведучі шоу «ебаут»: «Ми не бавимося в істину в останній інстанції, тому не зазнаємо хейту»

Ведучі шоу «ебаут»: «Ми не бавимося в істину в останній інстанції, тому не зазнаємо хейту»

09:00,
23 Листопада 2023
3868

Ведучі шоу «ебаут»: «Ми не бавимося в істину в останній інстанції, тому не зазнаємо хейту»

09:00,
23 Листопада 2023
3868
Ведучі шоу «ебаут»: «Ми не бавимося в істину в останній інстанції, тому не зазнаємо хейту»
Ведучі шоу «ебаут»: «Ми не бавимося в істину в останній інстанції, тому не зазнаємо хейту»
Як легке шоу про стосунки переросло в соціальний проєкт.

За останні кілька років в українському ютубі з’явилося чимало нових каналів. Шоу «ебаут» навесні 2021 року започаткували колишня продюсерка «The Village Україна» Наті Гресько, піарниця та засновниця ювелірного бренду Motrych Studio Катерина Мотрич, до яких згодом долучилася теле- та радіоведуча й засновниця «Дикого театру» Ярослава Кравченко. За два з половиною роки існування від розмов про стосунки ведучі шоу перейшли до обговорення інших тем, запустивши цілий соціальний сезон, а оскільки лише жіночих досвідів і думок їм здалося замало для всеохопного розкриття тем, за цей час запустили ще й чоловічий «ебаут». Його ведучими стали стендап-комік Сергій Чирков, інфлюенсер і стиліст Ігор Донскіх, а також ресторатор і продюсер Петро Заставний, якого згодом замінив CEO ювелірного бренду «Цвіте терен» Влад Болсун. За два з половиною роки на каналі — 91 відео, які в сумі мають 12,8 млн переглядів. Канал налічує 132 тисячі підписників.

«Детектор медіа» поспілкувався з Наті Гресько та з Сергієм Чирковим про цінності, мету проєкту і те, як він змінюється й розвивається.

— Наті, розкажіть, який був задум, коли ви створювали шоу? Яка його ключова ідея?

— У нас була просвітницька мета. Це може звучати дуже гучно й пафосно, але саме такою вона була, тому що ми хотіли, щоб молодь росла в іншому контексті, щоб молодь, оскільки немає в школі сексуальної освіти, отримувала цю інформацію від експертів, яких ми запрошуємо до шоу. Ну і, відверто кажучи, ми не розраховували, що це буде проєкт такого масштабу, адже на той час нас більше цікавило створити щось розважальне і просвітницьке водночас, ми хотіли доносити складні та суперечливі теми через легкий формат шоу. А вже згодом ми зрозуміли, що це класно зайшло.

— Розкажіть, як ви придумали назву шоу та який зміст у неї вкладаєте?

Ми хотіли, щоб у назві було щось ніби про що, про те, і довго гралися зі словами. І так, і так пробували, а воно якось дуже скупо звучало. А потім ми взяли англійське слово about — і воно зазвучало цікавіше. Ми почали писати це слово кирилицею і нам зайшов такий варіант. Я вже навіть не пам’ятаю, якщо чесно, хто запропонував цю версію, тому що ми тоді брейнштормили всією командою. Ну і, звісно, воно звучить трохи провокативно, особливо якщо цю назву пробують прочитати російськомовні — вони кажуть першу літеру Є, і це сприймається навіть як нецензурне слово. Коли нам прилітає щось типу «що у вас за назва така дивна?», ми кажемо: «Так, може, ви будете читати українською?»

— Шоу доволі довго існувало тільки в жіночому варіанті. Що вас підштовхнуло зробити чоловічу версію?

— По-перше, дуже багато коментарів було про це — глядачі хотіли послухати, що думають про певні теми чоловіки. В нас був чоловічий голос кілька сезонів, де власне гостями ми запрошували чоловіків. До нас приходили коміки, різні інші цікаві хлопці, вони сідали й або піджартовували, або казали свою думку. Згодом ми вирішили поекспериментувати й подумали: а чому б не запустити чоловічу версію?

— Так до проєкту приєднався Сергій та інші хлопці. Сергію, розкажи, ти дивився цей проєкт раніше?

— Я не був його постійним глядачем, але інколи дивився і двічі був саме тим чоловічим голосом, коли існував ще такий формат у випусках. Це, мабуть, усе моє знайомство з проєктом, і в цілому ставлення моє було нейтральне, бо я не був його палким шанувальником і, мабуть, не був цільовою аудиторією цього проєкту. Але згодом мені написала Наті: «Сергію, ми будемо робити чоловічий “ебаут”. Хочеш бути ведучим?» — і я погодився. Мені тоді так само пояснили, що чоловічу версію проєкту вирішили зробити, тому що зрозуміли, що досвіду трьох дівчат недостатньо, щоб обговорити всі ці теми й розглянути їх максимально об’єктивно.

— Наті, у 2021 році, коли запускали шоу, у вас були якісь суперечки з приводу того, якою мовою воно має виходити?

— Звісно, у нас була мета зробити україномовне шоу ще задовго до того, як це стало мейнстримом, — для нас це було основним, і ми навіть не розглядали російську мову. Хоча багато хто говорив: «Та ви що? Робіть російською, ви зможете отримати більшу авдиторію». Але для нас це була принципова позиція, бо ще до вторгнення багато людей не усвідомлювали важливості мови.

Я родом із західної частини України, й коли переїхала в Київ працювати в медіа, то з усіх видань на ринку нічого україномовного з того, що мене цікавило, не було. Все було тільки російськомовне — а я російської не знаю і навіть не вмію грамотно писати нею. Тоді я зрозуміла, що україномовним людям важче в тодішній Україні, на жаль, тому що навіть світові бестселери перекладали спершу російською. Мене це відверто дратувало. І для нас усіх це було важливо.

— Ви говорите в шоу про дуже особисті речі. Чи ви усвідомлювали ризики й можливі негативні наслідки такої відвертості? Чи думали взагалі про це?

— Я думаю, це вийшло органічно. Я намагалася своє оточення максимально підготувати — я попередила своїх батьків, щоправда, коли вже був готовий перший випуск.

— Сергію, ви обговорюєте теми, які в нашому суспільстві іноді викликають відторгнення чи суперечливе ставлення — наприклад, про фемінізм чи права ЛГБТК+. Як вам вдається доносити свої ідеї й не відступати від них — і не встрягати у скандали?

— Ми не намагаємося прямо бути провідниками певних ідей і переконувати когось або нав’язувати щось комусь. Ми говоримо про свій досвід і своє бачення. Й говорячи про це, ми заохочуємо людей по той бік екрана замислитися. Тобто ми не переконуємо, а відкриваємо для людей, можливо, інше бачення, інший кут зору. А далі вже залежить від сприйняття глядача.

Якщо раніше — маю на увазі, до появи епохи інтернету і ютубу — аудиторії були більш розмиті, тому що їх телебачення формувало, і, грубо кажучи, ми мали менше вибору, то зараз кожен сам обирає свою «бульбашку». Шоу «ебаут», як на мене, — це така бульбашка ліберальних, молодих, просунутих і сучасних людей. Наша аудиторія — це такі люди, які здатні сприймати чужу думку, чужу позицію, і готові слухати, тобто це нормальні українці.

Наті Гресько: Якщо говорити про фемінізм, то, від себе додам: ми пояснюємо людям, що це таке, і намагаємося зруйнувати стереотипи та донести правильне розуміння тим, хто не розбирається в цьому явищі. Адже досі частина людей вважає, що фемінізм — це обов’язково неголені ноги, неголені пахви й жінка, яка за визначенням ненавидить косметику і ненавидить чоловіків. Ми ж пояснюємо, що фемінізм — це про рівність прав, фемінізм — це про те, що в жінки є своя думка, що вона може вибирати, чим хоче займатись. Що фемінізм — це навіть про те, що якщо вона не хоче сидіти в декретній відпустці, доглядати за дитиною й не працювати, якщо вони з чоловіком про це домовилися, то це теж окей. Мені здається, що ми просто даємо багато інформації та пояснюємо тему. Це діє так: якщо хочеш у чомусь переконати — не переконуй, не нав’язуй свою думку.

— Наті, у вас багато хейтерів?

— Ми лише ділимося своїм досвідом, своєю думкою і запрошуємо експертів у темі, якщо не здатні сповна її розкрити. Ми не бавимося в істину в останній інстанції — тому не зазнаємо суттєвого хейту. Бо нікому нічого не доводимо і намагаємося подавати інформацію та свої погляди максимально м’яко й коректно.

— Сергію, чи не пишуть хлопцям, наприклад, що в країні війна й вони могли б зараз служити в армії, а не сидіти у студії та про життя розмовляти? Адже зараз у соцмережах між людьми дуже багато агресії й часто вона пов’язана саме з війною.

— Те, що зараз суспільство певною мірою заряджене й емоційне, — це правда. Але прям із хейтом я поки не стикався. Можливо, я від когось чув, що їм говорили щось подібне, або, можливо, десь це є, якщо в коментарях поритися. Але я особисто цього не бачив і не можу пригадати такої ситуації.

— Наті, коли починається програма, кожен із вас транслює певне своє ставлення до проблеми. Але якщо, наприклад, на якусь тему у вас однакові погляди, а вам треба драматургічно подати тему по-різному, як ви це робите? Ви тоді граєте роль?

— Ні, ми точно не граємо, бо ми — відверте шоу. Але справді намагаємося показати різні грані навіть однакового ставлення до теми. Не стільки задля драматургії, а щоб показати, що, як і всі люди, ми все одно маємо свої погляди й кожен зважає на щось, що важливо саме для нього. Це щоб кожен глядач міг знайти себе і почувався комфортно, дивлячись наше шоу. Якщо у нас усіх одна позиція щодо якоїсь теми, ми намагаємося розкрити протилежну позицію, запрошуючи героя з іншою думкою чи досвідом або експерта. Просто ми розглядаємо там інший сценарій, якісь життєві приклади.

Сергій Чирков: Усі теми й наше особисте ставлення до них ми проговорюємо, намагаємося розглянути крізь іншу оптику цю проблему, подумати про те, як іще буває, або згадати, наприклад, свій світогляд, який був раніше. Але ми точно нічого не вдаємо, і це було б дивно, якби ми домовлялися типу «дивись, Сергію, сьогодні ти у нас проти футболу», а насправді я до футболу нейтрально ставлюся.

— Сергію, як ви обираєте гостя, тобто четверту людину, яка має прийти в студію?

— Це залежить від декількох факторів. Перший — тема. Тобто людина, яку ми запросимо, має бути в цій темі або експертом, або ж мати релевантний досвід, яким вона могла б поділитися. Так це коло ймовірних гостей уже звужується. Також ця людина в цілому має бути нам близька і повинна мати в українському суспільстві репутацію адекватної, тобто ми не візьмемо когось одіозного чи скандального — це ще більше звужує коло. Плюс, обираючи тему, ми вже більш-менш уявляємо, кого б ми хотіли запросити. Так, у нас є кілька варіантів і запрошуємо вже по ходу. Це ж іще залежить і від самої людини, наскільки вона вільна і в принципі готова прийти.

Ну і також, як на мене, не дуже чесно запрошувати людей, які нам особисто нецікаві чи неприємні. Ми ж не можемо в житті мати кардинально різні погляди, а в кадрі вдавати із себе певною мірою однодумців — це точно буде не про чесність і це точно не наша історія.

Ми показуємо різні позиції, але ж не провокуємо скандалів у студії та не запрошуємо людей із якимись кардинально різними поглядами.

— Тобто ваш принцип не запрошувати скандальних людей просто задля скандалу і хайпу — це зрозуміло. Наті, які ще у вас ключові правила чи принципи?

— Наше основне правило — це відвертість перед авдиторією. І якщо ми відчуваємо, що ми щось недоперевірили, недофактчекнули чи просто облажалися, то в нас є правило: вийти до аудиторії та зізнатися в цьому чесно, сказати «ми затупили». Ми точно не керуємося принципом «ой, та завтра забудуть, бо вже буде новий скандал і всі перемкнуться». Для нас важливо чесно зізнатися, бо ми частково вважаємо себе медіа й тому одне з основних правил у нас — бути чесними з авдиторією.

— Сергію, ви всі ніби схожі — сучасні, ліберальні — але кожен має певне амплуа. Це так випадково склалося?

— Так, і це чітко було видно, коли з нами ще був Петро Заставний. Бо він ніби був представником більш таких традиційних цінностей і через це була така хімія і певний, якщо можна так висловитися, драматичний конфлікт: був один ніби класичний сім’янин із дружиною і дитиною, інший — представник ЛГБТК+ і я — такий собі середньостатистичний молодий хлопець. І кожен глядач може себе певною мірою асоціювати з кимось із нас. Головне, ми нічого не вдаємо і ми максимально справжні. Ми так живемо, і це наш досвід і наші погляди, бо в першу чергу «Ебаут» — це про чесність.

Наті Гресько: Велику роль відіграє і бекґраунд кожного з нас: минуле, сім’я, виховання, регіон, звідки походить людина. Я, наприклад, із греко-католицької сім’ї, тому в моїх поглядах простежуються сімейні цінності. Звісно, я формую своє особисте ставлення до світу, але сім’я і виховання мають вплив. Тобто я і змінююся та прогресую, але й не відмовляюся від себе, від свого минулого, щоби, скажімо, зіграти певну роль на екрані. І те, що, наприклад, для мене поліамурні стосунки неприйнятні — цей мій погляд, сформований моїм вихованням.

— Сергію, розкажіть, як ви підбираєте теми.

— Ми обговорюємо щось, що нам усім цікаво, і знаходимо спільні теми, про які кожному учаснику є що сказати, щоб таким чином виходила повноцінна дискусія, повноцінний діалог і не було такого, що комусь цікаво, а комусь — ні. Тому, коли якась ідея виникає, ми наперед усе проговорюємо і кожен висловлює свою позицію та пропонує свої зміни. Будь-який проєкт — це люди, які над ним працюють, світогляд людей, життєві позиції та їхнє бачення того, як мало б бути. Вони мають безпосередній вплив на контент, бо по-іншому не може й бути. Всі, хто працює над проєктом, поділяють ці цінності і є його віддзеркаленням.

— Наті, якщо раніше у вас були відверті теми про все, що стосувалося особистого життя та стосунків, то зараз у вас соціальний сезон, який зачіпає теми війни, благодійності, інклюзивності тощо. Це були побажання глядачів чи ви самі захотіли на такі теми зробити випуски?

— Насправді ми завжди намагалися зачіпати соціальні теми, тому що все, що турбує людей, — у цілому це соціальні випуски. Але в нас не було прямо плану робити окремий сезон такий. Та потім ми зрозуміли, що теми війни дуже хвилюють людей, і це логічно. Тому вирішили присвятити цьому більше ресурсу, більше сил і в партнерстві з USAID створити соціальний сезон. Зараз ми вже бачимо фідбек — він дуже позитивний, люди вдячні. Ну і плюс у якийсь момент ми помітили, що вже на ютубі мінімум п’ять шоу, де сидять дівчата й обговорюють стосунки, секс. Відтак ми частково зробили свою місію і треба рухатися далі.

— Ви відчуваєте, що за ці два з половиною роки змінилося наше суспільство, ваша аудиторія, чи стали певні теми більш доступними?

— Нас дуже тішить фідбек, коли люди пишуть, наприклад, «я подивилася ваш випуск і зробила хлопцю пропозицію, тому що зрозуміла, що чоловікам теж важко і вони теж емоційні». Це дуже приємно. Я помітила, що все більше людей підходять на вулиці та дякують за проєкт і за порушені теми. Це, напевно, свідчить про те, що все більше контент на ютубі споживають саме українською мовою. Але глобальних змін за суспільством я не помітила, мабуть, тому що в нас є певна аудиторія, яка і так уже готова себе прокачувати й розвивати й це їй цікаво.

Але нещодавно я їздила в Миколаївську область, місто Вознесенськ, і там діти знають, що таке «ебаут», вони вже по-іншому мислять, вони дивляться «Сексуальну освіту» на Netflix — і це вже геть інше покоління. Тому я думаю, що так раптово ми не побачимо змін, але глобально вони все ж відбуваються, якщо поглянути крізь призму років.

 

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду