Автори:

Валерія Буняк

Україна посідає 117-те місце серед 177 країн світу за рівнем добробуту жінок та їх інтегрованості в суспільно-політичне та економічне життя країни. Про це свідчать результати рейтингу «Women Peace and Security Index 2023/24» від Georgetown Institute for Women Peace and Security (GIWPS) та The Peace Research Institute Oslo (PRIO), передає пресслужба Brand Ukraine.

У попередньому рейтингу «Women Peace and Security Index 2021/22» Україна посідала 66-ту позицію серед 170 країн.

Наразі серед усіх європейських країн Україна перебуває на останній сходинці через низькі показники безпеки. 

Так, за даними дослідження, 81% жінок в Україні проживають у межах 50 кілометрів від зони активних бойових дій. За цим показником Україна посіла 165-те місце, випередивши Ірак.

За показником політичного насильства проти жінок Україна посідає 154-те місце (0,32 подій на 100 000 жінок). 

За рівнем безпеки жінок у суспільстві Україна перебуває на 102-ій сходинці. 55% жінок віком від 15 років відповіли ствердно на запитання «Чи почуваєтеся ви безпечно, гуляючи наодинці вночі містом чи районом, де живете?». 

Як стверджують автори рейтингу, попри ризики, жінки в Україні відіграють провідну роль у русі за свободу країни, документуючи воєнні злочини, скоєні російською армією, і координуючи розподіл допомоги.

Окрім цього, Україна серед лідерок за темпом покращення фінансової активності жінок. Відсоток українок віком від 15 років, які повідомили, що мали особистий чи спільний рахунок у банку або користувалися послугою мобільних грошей, зріс з 51,7% у 2017 році до 80,7% у 2023.

Частка жінок у Верховній Раді з 2017 року зросла з 12,3% до 20,4%.

Дослідження також свідчить, що Україна посідає 54-те місце серед 177 країн світу за рівнем материнської смертності. На 100 тис. новонароджених дітей в Україні припадає 16,5 материнських смертей, в той час, як світовий показник становить 212 смертей на 100 тис. новонароджених дітей. 

Індекс «The Women, Peace, and Security» (WPS) оцінює 177 країн за статусом жінок згідно з показниками інклюзивності, справедливості та безпеки жінок. За допомогою індексу WPS можна відстежувати тенденції, формування політики та забезпечення відповідальності урядів за заявлені ними програми з покращення гендерної рівності.

Індекс WPS охоплює 13 показників статусу жінок, класифікованих за трьома вимірами: інклюзивність (освіта, працевлаштування, фінансова активність, використання мобільних телефонів, представництво жінок у парламенті), справедливість (відсутність правової дискримінації, доступ до правосуддя, коефіцієнт материнської смертності, співвідношення статей при народженні) та безпека (насильство з боку партнера, безпека в громаді, політичне насильство проти жінок, близькість до війни). 

Нагадаємо, 12 жовтня 2023 року очільниця Центру досліджень «Детектора медіа» Галина Петренко та її заступниця Леся Бідочко презентували дослідження дезінформації про вразливі групи українців у рамках National Media Talk.

Команда Центру досліджень вивчає ксенофобію в українському сегменті соцмереж, що стосується етнічних меншин, релігійних спільнот, жителів деокупованих і тимчасово окупованих територій, ЛГБТКІА та жінок. Представниці Центру досліджень презентували результати розвідки про останні дві вразливі групи.

Так, було проаналізовано близько 51500 мізогінних дописів в українському сегменті фейсбуку, ютубу, телеграму й твітеру, а також ключові тенденції женоненависницької риторики в соціальних мережах. Аналітики виокремили її основних носіїв і з’ясували, наскільки вона системна.

Леся Бідочко розповіла про токсичні повідомлення, які найчастіше траплялися в соцмережах:

• українські біженки є «утриманками та розлучницями»; українки не відповідають канону «традиційних цінностей»;
• треба «боротися з фемінізмом» як із загрозою західного впливу;
• у ЗСУ не треба жінок, бо війна — «не жіноча справа»;
• Україна мобілізує жінок, зокрема й вагітних, а потім їх ґвалтують в армії.

Повну версію дослідження читайте тут.