Воєнні блогери й експерти, яких варто читати, щоби глибше зрозуміти події на фронті

Воєнні блогери й експерти, яких варто читати, щоби глибше зрозуміти події на фронті

12:00,
20 Березня 2022
22072

Воєнні блогери й експерти, яких варто читати, щоби глибше зрозуміти події на фронті

12:00,
20 Березня 2022
22072
Воєнні блогери й експерти, яких варто читати, щоби глибше зрозуміти події на фронті
Воєнні блогери й експерти, яких варто читати, щоби глибше зрозуміти події на фронті
Рекомендують Тарас Чмут, Роман Кульчинський та Ростислав Семків.

Кожному з нас сьогодні хочеться більше знати і краще розуміти, як іде війна, наскільки добра чи погана ситуація на фронтах, чи наближаємось ми насправді до перемоги. Водночас у медіа немає й не може бути «всієї правди» про війну. Деякі факти можна знайти на сторінках та сайтах офіційних відомств — Міноборони, Генштабу тощо, — однак повної картини вони, скоріш за все, не дадуть. Якщо ви хочете розібратися краще в тому, що відбувається, та отримати адекватні прогнози, а не просто запевнення, що все буде добре, ви шукатимете думок фахівців — військових аналітиків і блогерів. Але як не помилитись у виборі? MediaSapiens поспілкувався з експертами про те, де таку інформацію шукати, яким військовим блогерам, що пишуть про російсько-українську війну, можна довіряти та на що звертати увагу, споживаючи таку аналітику.

Військовий аналітик, співзасновник «Мілітарного порталу» та благодійного фонду «Повернися живим» Тарас Чмут радить читати військових блогерів Миколу Бєлєскова, Максима Паламарчука та Андрія Римарука.

«У Миколи Бєляскова дуже виважена позиція щодо воєнних дій. Він знається на військовій техніці, озброєнні, тактиці, стратегії. Він дуже потужний теоретик, і я вважаю його найкомпетентнішим військовим оглядачем в Україні, — каже Тарас Чмут. — Максим Паламарчук — військово-морський оглядач світового рівня, він пише на морську тематику теж дуже потужно. Андрій Римарук аналізує ситуацію саме на фронті. Він спілкується з військовими командирами і як ніхто інший знає, що там реально відбувається».

Тарас Чмут радить звертати увагу на те, чи має людина доступ до першоджерел даних, про які вона пише. «Також треба дивитися протягом певного часу, наскільки людина об’єктивна в тому, що вона висвітлює. Є частина людей, які у своїх висловлюваннях дотримуються дуже позитивної або навпаки — дуже негативної позиції. Правда зазвичай десь посередині. Тобто як наша армія може завдавати удару противнику, так і російська армія може завдавати удар у відповідь. Бо така війна, так працює світ. Якщо людина пише тільки про перемоги або тільки про негатив, варто засумніватися в її неупередженості», — пояснює Тарас. Він додає, що потрібно зважати й на компетенцію автора: чи людина розуміє те, про що вона пише. «Умовно кажучи, катер і корабель — різні плавзасоби, механізовані та моторизовані війська — теж різні поняття. Точність формулювань і увага до деталей характеризує компетенцію людини, — розповідає Тарас Чмут. — Якщо ви бачите якогось експерта, який сьогодні коментує теми енергетики, завтра геополітики, а потім — економіки, то не можна вважати його дуже компетентним у якійсь із цих тем. Натомість якщо ви бачите, що людина працює тривалий час у якомусь напрямку, а не розпорошує свою увагу, це означає, що вона в ньому більш-менш компетентна».

Крім цього, перш за все Тарас Чмут радить читати інформацію з офіційних джерел — сторінок Генштабу, Міноборони тощо. «Зараз складно фільтрувати інформацію. В умовах війни і державні органи, не кажучи про інших, можуть інколи помилятися, тому що на війні буває складно швидко верифікувати інформацію й подекуди просто неможливо це зробити. Наприклад, неможливо під час бою сказати, скільки ми збили техніки», — пояснює він.

Головний редактор та співзасновник інтернет-видання «Тексти» Роман Кульчинський радить читати блогерів Миколу Бєлєскова та Віктора Кевлюка, а також медіа з хорошою репутацією. «Щоби бути впевненими в якості інформації, потрібно читати медіа, які користуються авторитетом. Вони завжди будуть старатися публікувати перевірену інформацію, — каже Роман. — Вони зазвичай звертатимуться до компетентних експертів, які можуть коментувати ті чи інші заяви офіційних відомств, пояснювати, що вони означають».

Роман Кульчинський додає, що для того, щоби власноруч розібратися в інформації про війну, потрібно дуже уважно відстежувати новини, мати вибірку людей у соцмережах, які розбираються в конкретних питаннях, і так пробувати аналізувати прочитане. «Це складне завдання для пересічного читача. Краще просто читати перевірені медіа — Бі-бі-сі, “Радіо Свобода”, “Українська правда”, “Укрінформ”, “Лігу” тощо», — каже Роман Кульчинський.

Літературознавець та перекладач Ростислав Семків, який наразі щодня перекладає звіти австрійського військового аналітика Тома Купера, каже, що наявність в інформаційному просторі військових блогерів, які транслюють альтернативну точку зору на події в країні, свідчить, що офіційні джерела говорять правду й інформацією не маніпулюють.

«Зворотну ситуацію ми зараз спостерігаємо в Росії, де блокують соціальні мережі, щоби люди не змогли прочитати альтернативну інформацію. Вочевидь у цій ситуації монополії на інформацію є загроза, що офіційні джерела майже напевне маніпулюють інформацією, приховують справжнє. Якщо ж ми маємо доступ до альтернативних точок зору, велика вірогідність, що офіційні джерела говорять правду й інформацією не маніпулюють», — пояснює Ростислав Семків.

Споживаючи інформацію з неофіційних джерел, експерт радить звертати увагу на два фактори. «Ми розуміємо, що складні події, як-от воєнні, не можуть мати одного виміру. Не можуть зводитися до однозначної переваги когось, — каже Ростислав Семків. — Тобто не можна голосити, що взагалі не існує втрат з одного з боків. Така однобокість, незбалансованість інформації може свідчити, що ми маємо справу з пропагандою. Відповідно якщо блогер подає інформацію лише в одні ворота, є велика вірогідність, що він маніпулює. Такого блогера потрібно відкинути і не слухати. Другий фактор — це пояснення джерел інформації. Тобто блогер має пояснити, можливо, не відкриваючи джерел повністю, як він збирає інформацію, як працює, який в нього взагалі алгоритм отримування даних».

Ростислав Семків каже, що довіряє аналітиці австрійця Тома Купера, звіти якого перекладає та публікує у фейсбуку. «Він коментує день за днем те, що відбувається в Україні у військовому сенсі. Я спочатку читав його, а потім вирішив узятися за переклади, — розповідає Ростислав Семків. — Він, попри його симпатії до демократії і боротьби України, подає зважену інформацію. За останній тиждень вона стала більш оптимістичною для українських сил».

Ростислав Семків додає, що військових блогерів варто читати заради аналізу та розуміння контексту. «Ми можемо мати дані, читаючи офіційні джерела, яким довіряємо, про те, що, власне, відбулося. Але щоби все узагальнити, потрібно звернутися по допомогу до аналітиків, — каже він. — Том Купер аналізує такі конфлікти вже довгий час. Він автор кількох десятків книжок — про конфлікти на Близькому Сході і в Африці. Він дуже добре поденно знає, як розвивалися події війни в Сирії. Всі події, які зараз у нас відбуваються, він ставить у контекст інших конфліктів, і це дозволяє йому порівнювати й робити висновки. Він переконаний, що російські війська вже не можуть перемогти в цій війні, натомість українські здобувають все більші успіхи. Перемога українських сил доволі близька».

Фото: fakty.com.ua

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2022 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду