Пандемія коронавірусу змінила наш ритм життя і вплинула на глобальну економіку. Крім цього, вірус спровокував інфодемію — хвилю фейків та безліч конспірологічних теорій, автори яких заявляють, що хворобу створили за указом лідерів супердержав, фармакологічних компаній та найбагатших людей світу. Дехто пов'язує свої здогадки і з іншими теоріями змови. Чому під час коронавірусу виникло так багато теорій змов, чому вони набирають усе більше прихильників та як це використовують у політиці?

Чому люди взагалі вірять у конспірологію?

Хоч би якими дивними й неправдивими виглядали теорії змов, повідомлення про них усе одно читають, поширюють, і в них вірять. Наймасштабніша з них — це теорія змови QAnon. Прихильники цієї теорії впевнені, що у світі існує таємна організація педофілів-сатанистів, яка торгує дітьми, використовує препарати, створені з людської крові, та фактично править світом (принаймні США, як альтернативний таємничий уряд, deep state). У цю теорію змови вірять мільйони людей по всьому світу.

Чому ж така безглузда конспірологія має безліч прихильників? Теорії змов знаходять відгук у серцях людей, адже звертаються до емоцій, а не розуму. Автори конспірологічних теорій вміло користуються людськими слабкостями та страхами. Група дослідників з Університету Кента в науковій роботі «Understanding conspiracy theories» («Розуміння конспірологічних теорій». — Ред.) пояснюють, що люди схильні вірити в конспірологію, адже вона задовольняє важливі соціально-психологічні мотиви: епістемічні (тобто потребу у знаннях та розумінні), екзистенційні та соціальні.

Люди, які знаходять закономірності у випадковому, вірять у паранормальні явища, переоцінюють свої власні можливості розуміння складних причино-наслідкових зв’язків або ж просто прагнуть отримати однозначну відповідь на питання, можуть задовольняти свої епістемічні мотиви в теоріях змов. Адже вони дають прості «відповіді» на всі питання і проблеми, з якими стикнулося суспільство.

Найцікавіше, що теорії змов часто влаштовані так, ніби не пропонують готових рішень, лише ознайомлюють людину з однією точкою зору. Часто конспірологи додають до свого тексту абзац або хоча б речення чи фразу на кшталт: «Я нічого не стверджую», чи «Наш матеріал — не істина в останній інстанції», чи «Ми не прихильники теорій змов, але…» Такі фрази пропонують читачеві якщо не повністю повірити, то хоча б розглянути вірогідність існування певної «альтернативної» точки зору.

Із довірою до теорій змов пов’язане підтверджувальне упередження. Через це явище деякі люди схильні вірити лише в те, що підтверджує вже відомі їм речі, та ігнорувати факти, які суперечать їхнім переконанням. Якщо людина вважає, що її електронним тостером володіє СБУ, підтверджувальне упередження змусить її вірити в конспірології зі схожими ідеями.

Зараз дуже легко піддатися підтверджувальному упередженню. Сучасні алгоритми роботи пошуковиків та соціальних мереж пропонують контент на основі того, що ви вже переглянули. Звичайно, Google news пропонують своїм читачам переглянути «іншу точку зору» на новину, але чи є в кожного є час переглядати новини з декількох джерел, лише щоб ознайомитися з декількома поглядами на подію?

Ще один фактор, який стимулює поширення теорій змов, — це невпевненість у майбутньому, невизначеність життєвої ситуації або загроза існуванню людини — наприклад, економічна криза або, як тепер, пандемія. Під час стресових подій люди відчувають тривогу та безсилля. А теорії змов допомагають їм відчути, що вони мають більше контролю над незрозумілими ситуаціями. Дослідження показують, що в часи невизначеності віра в теорії змов стає сильнішою.

Немалу роль у чутливості до конспірології відіграють і соціальні мотиви. Люди загалом мають позитивне враження про групу, до якої вони належать. Якщо група відчуває загрозу, вважає себе приниженою, дискримінованою, її члени почнуть вірити, що інші змовилися проти них. Автори теорій змов використовують явище колективного нарцисизму — віру у велич своєї групи та упередження про те, що інші колективи недооцінюють її.

Власне нарцисизм також має значення у схильності вірити в конспірологію. Людина хоче реалізувати свою соціальну потребу бути унікальною, тому вірить у «малопопулярні думки» чи нібито інсайдерські факти з теорій змов.

До чого тут пандемія?

Загалом, популярність теорій змов під час пандемій — не нове явище. У XIV столітті Європу сколихнула епідемія чуми. Через цю пандемію померло близько 20 % європейського населення. Тоді ж пішов поголос, що євреї отруювали чумою колодязі для того, щоби знищити християнське населення.

У 1983 році в Америці вперше зафіксували випадок СНІДу, збудником якого є ВІЛ. Коли громадськість почала дізнаватися більше про СНІД, з’явилися так звані СНІД- та ВІЛ-дисиденти. Це група людей, які заперечують загальновизнаний факт, що ВІЛ є причиною СНІДу. Вони вважають, що причиною СНІДу може бути погане харчування, вживання наркотиків, певна сексуальна поведінка та навіть медичні препарати, які використовують для лікування ВІЛ. Тоді ж була популярна думка, що ВІЛ-інфекцією можуть заразитися тільки гомосексуали.

Але повернімося до коронавірусу. Американський професор Томас Ніколс у своїй книжці «Диванні експерти. Як необмежений доступ до інформації робить нас тупішими» каже про те, що теорії змови — це «спосіб для деяких людей вписати події, що їх лякають, у певний контекст і надати їм якогось значення». Усім нам не хочеться думати, що з хорошими людьми трапляються погані речі. Саме тому виходом для деяких людей стає віра у всесвітню змову високопоставлених злодіїв, на руках яких кров безневинних. Канадський письменник Джонатан Кей (якого цитує й Ніколс у своїй книжці) пояснює, що теорії змов заспокоюють «суспільства, які пережили епічну колективну травму».

Нині людство переживає саме травматичний досвід. На час написання статті кількість померлих від COVID-19 уже більше 1,250 мільйона осіб по всьому світу. Тим, хто втратив близьку людину, не хочеться усвідомлювати жорстокість байдужого випадку. Легше вірити в те, що її смерті можна було б уникнути, якби лідери світових держав не змовилися влаштувати пандемію. Ніколс у своїй книжці також зазначив, що сучасні теорії змови — «переважно реакції на економічні та соціальні зрушення, пов’язані з глобалізацією».

Яскравим прикладом конспірології, яка задовольняє ці екзистенційні потреби під час пандемії, є вищезгадана теорія QAnon. Ця теорія існувала ще з 2017 року, але зараз ідеально вписалась у масштабну паніку через хворобу. Автори цієї теорії тоді пояснювали зникнення дітей існуванням таємної організації педофілів, у яку входили знаменитості, мільярдери та керівники Демократичної партії США. Взагалі, початок теорії поклав пост, який звинувачував саме Гілларі Клінтон у тому, що вона є частиною цієї змови — а серед прихильників теорії багато правих. Цілком зрозуміло, що прихильники теорії вважають американського президента Дональда Трампа рятівником світу від  цих впливових злодіїв.

Як цю теорію вписали в коронавірусний контекст?

Одна з прихильниць теорії змови QAnon у своєму матеріалі заявляє, що коронавірус — спецоперація Дональда Трампа. Метою цієї «операції», на думку авторки, є виявлення та ліквідація членів організації Deep State.

QAnon постійно знаходить нових прихильників, попри відсутність фактичних доказів цієї теорії і постійних спростувань здогадок з боку авторитетних джерел інформації. Інстаграм-акаунт авторки матеріалу про коронавірусну «спецоперацію» Дональда Трампа має понад 180 тисяч підписників. На ньому вона публікує й інші конспірологічні пости. А розслідування компанії Facebook показало, що кількість членів та підписників груп у соцмережі, яких пов’язують із рухом QAnon, сягає трьох мільйонів користувачів.

За часи карантину нових послідовників QAnon побільшало. Через те, що деякі соцмережі заборонили використовувати хештег #qanon, автори теорії провели ребрендинг. Тепер дописи, пов’язані з рухом QAnon, публікують під хештегом #savethechildren («врятуймо дітей»). В інстаграмі ці дописи публікують разом із симпатичними ілюстраціями в пастельних тонах.

Ці публікації почали залучати нових прихильників руху своєю привабливістю. А заклик «рятувати дітей» притягує ширшу аудиторію, зокрема й тих, хто не знайомий із рухом QAnon. Американський письменник та дослідник теорії QAnon Тревіс Вью заявив, що пандемія вплинула на зростання прихильників цієї конспірологічної теорії. У тому числі через те, що люди проводять більше часу вдома та онлайн, а також відчувають «стрес від пандемії та непевність у майбутньому».

Як Росія причетна до поширення теорій змов?

Під час пандемії популярною стала ще одна теорія змови, яка стверджувала, що Білл Гейтс хоче насильно чипувати людей, щоб управляти їхньою свідомістю. До речі, ця теорія також пов’язана з рухом QAnon (подружжя Гейтсів вони вважають членами deep state) та іншою конспірологією про те, що 5G-вишки поширюють коронавірус і погіршують імунітет (користувачі соцмереж вважають, що Гейтс також має бути до цього причетним).

Теорію про чипування ретранслював на телеканалі «Россия24» російський режисер Микита Михалков у своїй авторській програмі «Бесогон ТВ». Він вважає, що Білл Гейтс запатентував вакцину-чип, щоби зменшити людське населення. Як доказ цієї теорії Михалков наводить номер патенту винаходу — WO/2020/060606. Йому здається дивним те, що в номері тричі трапляється цифра 6, адже 666 — число звіра в Біблії. Після негативної реакції в соцмережах конспірологічний випуск програми Михалкова зняли з ефіру телеканалу «Россия24». Сам режисер вважає це проявом цензури.

Цю ж теорію повторив голова російської Ради з прав людини Валерій Фадєєв в ефірі радіостанції «Говорит Москва». Він посилався на програму Михалкова. Федєєв заявив: «Якщо відповідно до алгоритму система приймає рішення, що ви дієте правильно, вам на рахунок капає криптовалюта. Я не вигадую. Капіталісти виявилися хитрішими».

Остання фраза пояснює, чому в російських медіа транслюють ці конспірологічні теорії. Директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко заявила, що теорії змови використовують у російських дезінформаційних кампаніях. «Поширення різноманітних "теорій змови" дуже популярне в дезінформаційних кампаніях Російської Федерації, щоби посіяти по всьому світу недовіру до дій урядів конкретних країн щодо подолання епідемії, карантинних заходів. Посилити якісь протестні, антиамериканські настрої», — пояснює Петренко.

Крім антиамериканських, у російських медіа з’являються теорії змов, які дискримінують інші держави. Через пандемію загалом у світі поширилася мова ворожнечі. Зокрема, збільшилася кількість синофобських (тобто антикитайських. — Ред.), ксенофобських висловлювань. Ця риторика вилилась у декілька теорій змови. Наприклад, на телеканалі «Россия 1» лікар Євгеній Тимаков іще в січні розповідав про те, що люди азійських національностей більш схильні захворіти коронавірусом. Такі розповіді призвели до проявів агресії на адресу людей, що мають азіатське походження по всьому світу.

Тому, теорії змови — це не просто дивні історії з інтернету. Блокування мосту на озброєній машині, проникнення в резиденцію канадського прем’єр-міністра, погрози політикам, викрадення людей та навіть убивство — все це дії послідовників руху QAnon за останні два роки. Інформація про зникнення дітей, яку поширюють прихильники цієї теорії недостовірна, а контекст конспірології відволікає суспільство від реальної проблеми — торгівлі людьми. Конспірологія розпалює ненависть, поширює неправдиву інформацію та може стати загрозою національного масштабу. ФБР вважає QAnon джерелом потенційної загрози внутрішнього тероризму, а російські медіа використовують теорії змови в дезінформаційних кампаніях.

Але найгірше — те, що теорії змови дестабілізують ситуацію в такі невизначені часи, як-от тепер, коли триває пандемія.

Фото: Getty images