Зеленський анонсував всеукраїнське опитування 25 жовтня. Це референдум чи ні? Президент має на це право? Про що буде опитування?(ОНОВЛЕНО)

Зеленський анонсував всеукраїнське опитування 25 жовтня. Це референдум чи ні? Президент має на це право? Про що буде опитування?(ОНОВЛЕНО)

13:39,
13 Жовтня 2020
1242

Зеленський анонсував всеукраїнське опитування 25 жовтня. Це референдум чи ні? Президент має на це право? Про що буде опитування?(ОНОВЛЕНО)

13:39,
13 Жовтня 2020
1242
Зеленський анонсував всеукраїнське опитування 25 жовтня. Це референдум чи ні? Президент має на це право? Про що буде опитування?(ОНОВЛЕНО)
Зеленський анонсував всеукраїнське опитування 25 жовтня. Це референдум чи ні? Президент має на це право? Про що буде опитування?(ОНОВЛЕНО)
В Офісі Президента запевняють, що серед питань не буде спекуляцій щодо Донбасу та інших провокативних тем. Оголосити питання обіцяють уже найближчим часом.

Президент Володимир Зеленський анонсував проведення у день виборів 25 жовтня всенародного опитування, на якому українцям запропонують дати відповідь на 5 питань. Про це президент повідомив у своєму відеозверненні.

«25 жовтня на виборчій дільниці я задам тобі 5 важливих питань про те, що ми обговорюємо на вулиці, на кухні та в інтернеті, про що сперечаємось з друзями, батьками або таксистами. Про те, про що нас раніше ніколи не питали. 5 важливих питань, щоб дізнатися твою думку. Не політика з високих кабінетів, не «незалежних експертів» з телешоу, не агентів з інших держав. Чи не вперше в історії незалежності ми запитаємо: «А що думаєш ти?» Чому твоя відповідь важлива? Тому, що буде так, як вирішиш ти», – сказав Зеленський.

В Офісі Президента повідомили, що остаточний формат оголошеного Президентом Володимиром Зеленським опитування наразі визначається, логістику погоджують з усіма дотичними до проведення виборів відомствами, однак серед питань не буде спекуляцій щодо Донбасу та інших провокативних тем.

«Очевидно, що політика потребує суттєвих змін. Класичні політичні групи ніколи не були зацікавлені в проведенні дійсно фактичних референдумів та опитувань. Тому що завжди хотіли формувати тільки той порядок денний, який їх влаштовував. Навіть сьогодні опитуванню йде шалений спротив. Менше з тим, опитування буде», - пояснили в пресслужбі.

Водночас в Офісі глави держави поінформували, що перше з оголошених Президентом запитань буде оголошено найближчим часом, можливо, вже сьогодні. І додали, що правових наслідків це опитування не має:

«Наголошуємо, що опитування, яке пропонується провести 25 жовтня, на відміну від референдуму, як це визначено для референдуму Конституцією, не матиме прямих юридичних наслідків».

У той же час, перший заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук назвав це опитування «пробником референдуму» та не виключив, що питання у подальшому можуть винести на референдум:

«Я не виключаю, що, можливо, деякі з цих питань, які будуть обговорені, в подальшому будуть ініційовані в порядку референдуму», - розповів він в ефірі каналу «Україна 24».

За словами фахівців КВУ, процедура проведення всенародного опитування в день голосування не передбачена Виборчим кодексом. Там нагадали, що схожі ініціативи вже були зареєстровані в парламенті у вересні, однак не були прийняті. Так, законопроект №4043 "Про внесення змін до Закону України "Про Центральну виборчу комісію" щодо опитувань громадської думки" пропонував надати ЦВК повноваження забезпечувати організацію підготовки і проведення опитування громадської думки у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про проведення такого опитування. Проведення таких опитувань пропонувалося дозволити в день голосування на загальнодержавних або місцевих виборах. Цей законопроект не був прийнятий парламентом і був широко розкритикований профільними експертами. 

У КВУ також нагадали, що проведення додаткових опитувань в день голосування вимагає певної підготовки.

«Виборці повинні мати достатньо часу для того, щоб зробити усвідомлений вибір щодо того чи іншого питання, а прихильники та опоненти різних варіантів відповідей повинні мати можливості для проведення агітаційної роботи серед громадян. У теперішніх умовах дотримання цих базових правил є неможливим і може розглядатися як маніпулятивна технологія та спроба впливу на результати голосування», — резюмували автори заяви.

Експертка Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко  розповіла MediaSapiens, що президент Володимир Зеленський відповідно до конституції не має повноважень оголошувати всеукраїнське опитування.

«Відповідно до законодавства, не може відбутись якесь всеукраїнського опитування під час місцевих виборів. 25 жовтня має відбутись волевиявлення з єдиним питанням - кого ми обираємо місцевими політиками. Це один з видів народовладдя - вибори. Там обираються місцеві політики. Президент не може своїм бажанням поставити будь-які питання чи проводити консультативний референдум», – наголошує експертка.

Верховна Рада  18 червня 2020 року у першому читанні прийняла закон про референдум. Згідно з ним, у президента є повноваження оголосити референдум за народною ініціативою. Але для цього треба зібрати підписи 3 млн виборців в ⅔ областей. 

«Але це питання зараз неможливо врегулювати до 25 жовтня - в нас залишився 1 пленарний день. Не думаю, що в цей день встигнуть розглянути проєкт закону. Тому зараз ініціатива президента виглядає дуже небезпечною. Вважаю, що опитування треба перенести і провести відповідно до процедур», – вважає юристка.

Схожу думку висловиви у коментарі MediaSapiens Олексій Станчевський, юрист та політичний експерт:

«В Україні немає закону, який забороняє подібну ініціативу. В принципі, це дозволено – бо не підпадає ані про закон про референдум, який у нас достатньо не прописаний, ні про місцеві референдуми. Це просто опитування, і воно, звісно, не може мати юридичної сили. А тому не має мати і юридичних наслідків, на відміну від референдумів.

Це нормальна світова практика, коли у виборчі дні (за законом про місцеві вибори у нас тепер теж ці дні вже визначені) також проводять опитування, що прописується у законодавстві відповідної держави. Наприклад, у Швейцарії питання загальнонаціонального чи місцевого характеру постійно виносяться на референдуми, і люди голосують за щось протягом усього року.

Для України ж це нова практика. Як на мене, наразі це політтехнологія, спрямована як на зовнішнього, так і на внутрішнього споживача. Тобто тепер президент кожного дня буде озвучувати нам по одному питанню, і всі медіа обговорюватимуть лише це. Це, звісно ж, привертає увагу до президентської партії «Слуга народу», знищуючи інформаційну повістку суперників чи будь-яку іншу, що могла би мати місце напередодні місцевих виборів.

Щодо використання цієї політтехнології для зовнішнього споживача, то, думаю, українцям можуть задати одне-два питання, наприклад, про незалежність антикорупційних органів, і хто кого туди має призначати. Це може бути зверненням до зовнішніх експертів. Мовляв, ось ви нам погрожуєте, що заберете безвіз, проте якась певна думка притаманна не конкретному офісу, а всьому населенню.

Важливо також, як будуть сформовані ці питання, адже саме у формулюваннях все і криється. Наприклад, якщо запитають, чи підтримуєте ви ідею про територіальний устрій України, то на це питання неможливо відповісти «ні» чи сперечатися.

Питання, звісно ж, виноситимуть на в бюлетені, який цього року і без того складний, а на окремих бланках. Уже зараз можна на 100% сказати, що ці бланки будуть не ліцензовані, тобто не державного зразка. Важливо розуміти, що у Виборчому кодексі розписана вся процедура роботи над виборами, а тому ініціатива з опитуванням – додаткове навантаження на Центральну виборчу комісію, а також поліграф-комбінат, який друкує бюлетені для всієї України. Наскільки мені відомо, там уже зараз не встигають надрукувати бюлетені до дня голосування, а тому бланки для опитування можуть бути видрукувані не в державному, а приватному підприємстві. Яка буде їх вартість? Наскільки це правильно з юридичної точки зору? Як будуть обліковуватись ці бланки? Відповіді підраховуватиме ЦВК? Як щодо спостерігачів? За рахунок чого нараховуватимуться кошти на оплату підрахунку?

Словом, зараз виникає більше запитань, ніж відповідей. І може вийти ситуація, подібна до тої, яка трапилась в Росії при прийнятті поправок до Конституції. Коли влада по суті вже провела всі відповідні зміни до Конституції, оголосили про проведення громадського опитування. А в законі Російської Федерації, знову ж таки, немає такого формулювання як «опитування», а тому воно не має юридичної сили та наслідків. І коли спостерігачі почали заявляти про численні порушення і тому подібне, суди тут же давали їм відповідь: «опитування» не підпадає під закон про вибори, тому що не є ані референдумом, ні виборчим процесом, а тому не є порушенням».

Також незрозумілим залишається не тільки правовий статус цього опитування, але й те, хто буде його проводити та за які кошти. ЦВК не буде залучена до організації опитування, повідомили в коміссії. «Дзеркало тижня», посилаючись на свої джерела в ОПУ, пише, що планується надрукувати 5 мільйонів анкет, які не будуть видаватися на виборчих дільницях, а опитування буде проведено в формі екзит-полу за приватні кошти. Джерело видання не повідомило, хто саме фінансуватиме опитування. 

Цю інформацію частково підтвердила депутатка від Слуги народу Євгенія Кравчук. 

«Вочевидь, це буде відбуватися не на самій виборчій дільниці, не в кабінці для голосування, не на території, де мають право постійно знаходитися тільки члени цієї ТВК та офіційні спостерігачі. Це не будуть кошти з державного бюджету, і не буде до цього процесу залучена Центральна виборча комісія, тому що, власне, відповідне законодавство не було прийнято у Верховній Раді. Тому це швидше буде проект, реалізований волонтерами та, можливо, якимись соціологічними службами», - розповіла депутатка. Поки що жоден соціологічний центр не підтвердив участь в президентському опитуванні.

Також досі невідомі питання, з яких буде проведено опитування. 

Нагадаємо, 25 жовтня в Україні відбудуться вибори до місцевих органів влади. Бюлетень-2020 відрізняється від виборчих документів минулого зразка –виборці обиратимуть не лише партію, а і представників від неї. Відтак у бюлетенях буде два поля для відмітки. У першому квадраті треба буде ставити відмітку за партію – це може бути «+», «✓» чи інші позначки. У другому квадраті – чітко, за трафаретом, виводити номер депутата, за якого голосує виборець.

Фото: Facebook

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду