Як у Facebook шукають фейки про коронавірус: досвід Stopfake

Як у Facebook шукають фейки про коронавірус: досвід Stopfake

12:53,
12 Червня 2020
6210

Як у Facebook шукають фейки про коронавірус: досвід Stopfake

12:53,
12 Червня 2020
6210
Як у Facebook шукають фейки про коронавірус: досвід Stopfake
Як у Facebook шукають фейки про коронавірус: досвід Stopfake
Чим більше людей промаркують той чи інший пост у Facebook як неправду, тим більша вірогідність, що він потрапить на перевірку й потім його позначать як фейк, каже фактчекерка.

Щодня у Facebook з'являється безліч фейків. Велику частину роботи із протидії дезінформації платформа віддає в руки незалежних фактчекерів. Вони перевіряють контент, і якщо виявлять фейки, то маркують його — тоді більше користувачів бачитиме, що це неправда чи маніпуляція. Наприклад, за допомогою фактчекерів зі Stopfake недавно Facebook позначила відео від телеканалу ZIK як неправдиве. Це сталося через те, що у програмі прозвучав фейк про Уляну Супрун.

Скоріш за все, з початком пандемії COVID-19 у Facebook та фактчекерів роботи значно побільшало, адже вони стикнулися з новими видами і хвилями дезінформації — то про те, що коронавірус поширюється від вишок 5G, то з фейком про те, що коронавірусу взагалі «не існує». Як пишуть у звіті Facebook за квітень, протягом місяця в соцмережі виявили 50 мільйонів дописів із фейками про коронавірус.

Як фактчекери знаходять дезінформацію в мережі, як перевіряють її та як загалом потрапити до списку тих, хто протидіє фейкам у Facebook, в інтерв'ю MediaSapiens розповіла Олена Чуранова, фактчекерка, координаторка партнерства StopFake із Facebook.

Олено, наприкінці березня було оголошено про партнерство StopFake спільно з Facebook у боротьбі з фейками. Як відбувався цей процес  ви подавали StopFake на розгляд до Facebook чи, можливо, із вами зв’язалися представники соцмережі?

— Насправді, обговорення спільних проектів, варіантів співпраці велося доволі давно. Поштовхом стало те, що StopFake долучився до Міжнародної мережі фактчекерів Інституту Пойнтер (IFCN), адже це одна з умов партнерства із Facebook. Також долучили українські проєкти швидше й через пандемію COVID-19, оскільки одразу стало зрозуміло, що маємо справу не тільки з вірусом, але і з великою кількістю фейків, теорій змов, і це потребувало мобілізації зусиль і фактчекерів теж.

В чому полягає суть співпраці? Які компетенції покладені на StopFake у відстежуванні фейків в соцмережі?

— Суть співпраці в тому, щоби фейкові пости побачило якомога менше людей у Facebook, а якщо і побачили, то могли водночас побачити інший контекст цієї інформації, прочитати спростування цього твердження. Тобто ми не видаляємо чиїсь пости, не блокуємо когось за поширення фейків, але маркуємо пост як поширення недостовірної інформації.

Завдяки маркуванню такий пост буде понижуватися в новинній стрічці алгоритмами.

Також ті, хто збиратимуться поширити фейк або вже поширили, отримають попередження від соцмережі, що ви збираєтеся поширити неправду. Якщо одна й та сама сторінка частіше «попадатиметься» на тому, що поширює фейки, то в неї може зникнути можливість монетизувати й рекламувати контент. До речі, ми перевіряємо не тільки Facebook, але і Instagram теж.

Як це відбувається технічно: ви самі маркуєте публікації як фейкові чи надсилаєте свої пропозиції до Facebook?

— Основний спосіб — партнерам надається доступ до системи, куди автоматично потрапляють потенційні фейки. Наприклад, потрапляють ті, які були промарковані самими користувачами (справа на пості натискаєте на три крапочки, потім «create detailed report», потім «неправдиві новини»). Чим більше людей промаркують якийсь пост як неправду, тим більша вірогідність, що він потрапить до нас на перевірку.

Також до системи можуть потрапляти пости, у коментарях до яких люди вказують на те, що це фейк, неправда. Далі весь цей контент ми аналізуємо із фактчекерами самостійно. Якщо перед нами фейк, маніпуляція чи маніпулятивний заголовок, то спочатку ми пишемо спростування, а потім маркуємо за допомогою системи і з посиланням на наш фактчек. Також ми можемо самостійно знаходити фейки, нас ніхто в цьому не обмежує. Значення має зміст інформації, наскільки він може зашкодити, також його охоплення в соцмережі тощо. Як і раніше, фейки нам відправляє і аудиторія. І через наш вебсайт, і через месенджери в соцмережах.

Які інструменти ви використовуєте для пошуку й розвінчання фейків у Facebook?

— Насправді це така сама журналістська робота. Аналіз першоджерел, перевірка фотографій, відео, використання відкритих ресурсів і офіційних сайтів, інформаційні запити і звернення по коментарі до тих, про кого йшлося в новині. Звісно, якісь маніпуляції із зображеннями / відео ми перевіряємо за допомогою вже традиційних інструментів як Google Image Search, Exif Viewer, InVid.

Кожний випадок може вимагати якихось інших інструментів. Як, наприклад, порівняння облич на схожість у випадку з Богданом Вечірком (американець українського походження, який в’їхав на бензовозі у натовп протестувальників у США). Але загалом це традиційна журналістська робота із джерелами.

Чи завжди ви спершу робите публікацію у себе на сайті з поясненням, чому це фейк, перші ніж відповідно позначити чийсь допис?

— Так, для того, щоб нам позначити чийсь допис, має бути пояснення, чому ми вважаємо цю інформацію неправдивою  / маніпулятивною. Без спростування ми не можемо цього робити.

Чи помітили ви певні закономірності в поширенні фейків у Facebook: як хто саме їх тиражує частіше (може, певні ЗМІ тут вирізняються або певні користувачі), так і які саме це фейки  про коронавірус, про ЗСУ, Україну загалом тощо?

— Ми почали нашу співпрацю з кінця березня, і поки говорити про певну закономірність зарано. Але можна сказати, що є певні блогери, які цілеспрямовано й постійно поширюють фейки про пандемію коронавірусу, є групи, де такі фейки з’являються частіше. Також це сайти, де в назвах якийсь набір літер, російські сайти, сайти з тимчасово окупованих територій Донбасу тощо, блоги в ЖЖ.

Щодо тематики, то, звісно, зараз найголовніша тема — коронавірус, і поки вона залишається головною темою. Але й тема війни присутня через різні фотографії дітей на могилах начебто з Донбасу. Запускаються ситуативні фейки, як-от до річниці депортації кримських татар запустили про те, що кримські татари начебто мають бути вдячними Сталіну за депортацію.

Чи обмежена географія пошуку вами фейків у соцмережі? Наприклад, ви моніторите тільки український сегмент Facebook чи інші також?

— Ми аналізуємо той контент, який бачить і читає українська аудиторія, те, що активно поширюється серед українських користувачів. За даними на квітень 2020-го, із Facebook співпрацюють 52 фактчекінгові організації з 33 країн світу. Всі ми намагаємося зробити інформаційний світ трохи чистішим і правдивішим.

Читайте також
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду