Новини про пандемію коронавірусу по-різному впливають на людей. А що як у ЗМІ постійно акцентують на негативному боці того, що відбувається? Британські науковці Джеремі Говік (Jeremy Howick) з Університету Оксфорда та Джуліо Онгаро (Giulio Ongaro) з Лондонської школи економіки опублікували в науковому інтернет-виданні The Conversation статтю про те, як погані та страхітливі новини про здоров’я можуть у прямому сенсі шкодити людям. Вони знайшли приклади наукових досліджень про те, як негативна інформація впливала на людей у різних країнах, з різними культурними цінностями і поглядами. Автори статті допускають, що схожий вплив можуть мати й негативні новини про коронавірус. MediaSapiens наводить адаптований переклад публікації.

Коронавірус: чи можуть новини про пандемію нашкодити?

Страхітливі історії про COVID-19 щохвилини виливаються з медіашлюзів. Це може спричинити так званий ефект ноцебо, коли через власні негативні очікування ми стаємо «більш хворими». На відміну від більш відомого ефекту плацебо, коли ми хворіємо менше, теж через наші особисті очікування. Саме зараз новини можуть мати такий психофізіологічний вплив на людей.

Хоча даних про ефект ноцебо під час пандемії COVID-19 ще немає, на підставі результатів досліджень про схожі випадки автори The Conversation припускають, що таке явище є справді поширеним. Ось кілька прикладів.

1. У 2010 році учасники кампанії, спрямованої проти вітроенергетики в Австралії, активно поширювали новини про «синдром вітротурбіни», який нібито виникає від інфразвуку від турбін. У той же період установи охорони здоров’я фіксували зростання кількості скарг на серцебиття, головний біль, нудоту. Ці скарги точно відповідали «синдрому вітротурбіни». Дослідники швидко виявили, що скарги були сконцентровані в регіонах, де проводили кампанію проти вітроенергетики.

Тоді для експерименту у випадковому порядку вибрали кількох людей, які переглядали страхітливі новини про шкоду вітроенергетики. Пізніше вони заявили про посилення симптомів, навіть знаючи про шахрайство з інфразвуком. Дослідники дійшли висновку, що «синдром вітротурбіни» викликаний дезінформацією, а не шкодою самих вітрових турбін.

2. У 2018 році дослідження встановило, що люди, які живуть у країнах з більшою кількістю запитів у Google щодо побічних ефектів статинів (препаратів для боротьби з надмірним рівнем холестерину в крові. – MS), частіше повідомляють про непереносимість статинів. Дослідники зробили висновок, що саме поширення такої інформації в мережі сприяло появі таких несприятливих наслідків.

3. Під час дослідження смертей 28 169 дорослих американців китайського походження в Каліфорнії вчені виявили, що люди, яких за китайською астрологією вважали більш схильними до впливу певних подій залежно від року їхнього народження, померли значно раніше (на 1,3-4,9 років), ніж люди в таких самих умовах, які народилися в інші роки. Дослідники дійшли висновку, що «психокультурні фактори» (віра в китайську астрологію) впливали на смертність.

Позитивний тест на COVID-19 у поєднанні з деякими симптомами й читанням тривожних новин про здоров'я у ЗМІ може посилити кашель, спровокувати підвищення температури, болі та задуху. Шок, спричинений негативною інформацією, може навіть спричинити смерть у важкохворих пацієнтів через загострення серцевих розладів або враження дихальної системи, вже атакованої вірусом.

Серед тих, хто не має захворювання, страх після переживання легких ознак недуги (можливо, звичайної застуди) може посилити симптоми, змусити піти до лікарні, де вони справді можуть заразитися вірусом або отримати інше захворювання. Соціальна ізоляція, введена у багатьох країнах, може посилити цей психологічний ефект (є дослідження, що доводять позитивний вплив соціальних відносин на здоров’я та навіть на тривалість життя).

«Вуду-смерть»: як працює ноцебо

Учені дедалі краще розуміють, як працює ефект ноцебо. Емоційно заряджена негативна інформація від авторитетного джерела може змусити чекати на появу страшного симптому, як біль або задуха. Тоді як саме очікування може викликати симптом. Такий процес очікування пов'язаний з виробленням нейромедіаторів, які викликають підвищену чутливість до болю та широкий спектр інших симптомів. Страх і тривога посилюють цей процес.

У більш екстремальних випадках «психогенної смерті» або «вуду-смерті» страх активізує реакцію «бийся або втікай» (фізіологічна реакція на небезпечну подію, фізичну травму або загрозу для життя. – MS). Це призводить, зокрема, до прискореного серцебиття та підвищення артеріального тиску. У деяких випадках може призвести до аритмії (нерегулярного серцебиття) й навіть до гострої судинної недостатності (колапсу), коли в судини надходить недостатньо крові й вони буквально руйнуються.

Ефекти ноцебо більш виражені в людей з уже чітко визначеним захворюванням. Наприклад, з вірусною інфекцією, коли в людини вже є якісь симптоми та є усвідомлення ризику. Це може призводити до посилення вже наявних симптомів.

Автори The Conversation припускають, що в пандемії COVID-19 можливі культурні варіації в ефектах ноцебо. Те, як з людьми комунікує місцева преса, до яких способів передачі інформації звикли читачі, може різнитися від країни до країни. Люд по-різному реагують і на інформацію, пов’язану зі здоров’ям. Це теж культурно обумовлене явище, як і те, як люди реагують на страх та смерть. Наприклад, дослідження сприйняття ризику COVID-19 виявило, що чоловіки похилого віку в Німеччині менше бояться вірусу, ніж молодші чоловіки, а поведінку старших описали як «спокійну та доцільну» в сучасних умовах.

У культурних особливостях ефектів ноцебо може частково критися велика різниця в рівнях смертності, яку зафіксували в різних країнах та етнічних групах. Виявили, що вони змінюються від 2,7% у Німеччині до 13,2% в Італії, 5,1% у США та 13,4% у Великій Британії, з подальшими відмінностями між етнічними групами в одній країні. Наскільки значний тут вплив культур, якщо всі інші причини цього явища відомі? Чому Німеччина так відрізняється в цьому сенсі від Італії? Майбутні дослідження, що поєднують епідеміологічні й соціологічні дані в різних країнах, зможуть дослідити різноманітність і клінічно значущі наслідки ноцебо в пандемії.

Як зменшити ефекти ноцебо

Якщо у ЗМІ довго й систематично про щось говорять, це збільшує шанси на те, що в певну тезу повірять навіть ті, хто має протилежну думку. Якщо пацієнту казати, що ті чи інші ліки йому точно допоможуть, це збільшує вірогідність того, що вони справді принесуть йому користь. А що як постійно акцентувати не на користі, а на страшних побічних ефектах препаратів?

Під час тестувань, у яких порівнювали аспірин та сульфінпіразон для лікування серцевих захворювань, виявили: пацієнти, яким розповіли про побічні ефекти, у шість разів частіше відмовлялися брати участь у випробуванні ліків саме через ці побічні ефекти. Десятки інших досліджень показують, що негатив від побічних ефектів нижчий, коли пацієнтам про них не повідомляють. Автори The Conversation не пропонують приховувати страхітливі факти про COVID-19. На їхню думку, треба пом'якшити ймовірні ефекти ноцебо, які з’являютьcя під впливом тривожних новин.

На рівні політики зменшити негативний вплив від новин можна, якщо влада буде транслювати повідомлення емоційної підтримки. Це б допомагало громадянам змінювати своє сприйняття новин про пандемію. На рівні особистості – людина сама може свідомо зменшити споживання негативних новин, уникати медіа, які транслюють паніку. Ймовірно, це зменшить ефекти ноцебо.

Над перекладом працювала Катерина Гончарова

Фото: The Conversation