Про це йдеться у колективному зверненні асоціацій, копію якого отримав MediaSapiens.

Нагадаємо, народні депутати Вікторія Сюмар, Богдан Онуфрик і Сергій Висоцький запропонували зміни до закону «Про телебачення і радіомовлення», що стосуються універсальної програмної послуги – переліку телеканалів, обов’язкових для розповсюдження в мережах провайдерів програмної послуги. Відповідний законопроект № 3504 «Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо уточнення умов розповсюдження програм телерадіоорганізацій у складі універсальної програмної послуги)» був зареєстрований 23 листопада.

Автори законопроекту пропонують, щоб до УПП входили як ефірні аналогові, так і цифрові телеканали, але водночас приватні мовники за бажанням могли бути вилучені зі складу УПП на певній території.

Автори законопроекту нагадують, що УПП було запроваджено у 2006 році – у період монопольного становища провайдерів програмної послуги (кабельних операторів) великих міст на ринку доступу ТБ сигналу до споживача, коли виключення низки ефірних телеканалів з пакету однієї з найбільших багатоканальних (кабельних) мереж призвело до їх банкрутства. На думку авторів, чинні на сьогодні умови формування УПП, які є практично незмінним протягом останніх 9 років, не в повній мірі відповідають принципу свободи підприємницької діяльності, оскільки не дозволяють українським телеканалам, у тому числі і приватним, на власний розсуд обирати умови розповсюдження свого сигналу у мережах провайдерів.

Відповідно до чинного законодавства УПП включає в себе ефірні аналогові телеканали (а також супутниковий парламентський телеканал «Рада»), і в кожному населеному пункті склад УПП відрізняється – залежно від кількості доступних в ефірі мовників. У великих містах УПП налічує близько двох десятків телеканалів.

У спільній заяві асоціацій сфери платного ТБ вказано, що «ми підтверджуємо необхідність перегляду визначення складу УПП у діючому законі, однак вважаємо, що це визначення має бути приведене до загальноєвропейської практики, тобто УПП повинна бути обґрунтованою, пропорційною, зрозумілою, не обтяжливою, надавати перевагу забезпеченню доступу глядачів до телепрограм, які необхідні для досягнення загальнозначущих цілей, і підлягати періодичному перегляду, як це зазначено у Директиві 2002/22/ЄС від 7 березня 2002 року «Про універсальні послуги та права користувачів стосовно електронних мереж зв'язку і послуг» (Директива про універсальні послуги)».

Водночас асоціації наголошують, що запропонована редакція не відповідає європейським стандартам і носить суто лобістський характер: «Законопроект не має нічого спільного із захистом суспільних інтересів і прав телеглядачів. До складу УПП навіть «забули» включити програми суспільного і державного мовлення!».

Асоціації сфери платного ТБ вважають, що законопроект розроблено на користь телевізійної індустрії.

«Ми вважаємо, що справжня мета прийняття цього документу - забезпечити певним олігархічним групам телевізійників ринкову перевагу шляхом надання права на власний розсуд і вибір присутності на бездоговірній чи договірній основі у тих чи інших або всіх телекомунікаційних мережах України», - стверджують асоціації.

В асоціаціях впевнені, що запропоновані зміни порушують свободу підприємницької діяльності, обмежують конкуренцію серед вітчизняних мовників, суперечать Господарському Кодексу України, Закону України «Про авторське право та суміжні права», антимонопольному законодавству України.

«УПП в такому складі є надмірною і обтяжливою для провайдерів програмної послуги України, оскільки включає до свого складу (в середньому) 15 телепрограм ефірного аналогового і 32 програми цифрового мовлення. Для довідки, при попередньому режимі нам нав'язували УПП в 32 телепрограми, і ми були обурені», - йдеться у спільній заяві.

На думку представників асоціацій, «питання УПП для нашої частини телевізійної індустрії є «лакмусовим папірцем» відношення влади до провайдерів програмної послуги.

«Тому наполягаємо на тому, що будь-які зміни УПП потребують широкого громадського обговорення із залученням медіа-юристів, експертів Ради Європи та представників інститутів громадянського суспільства. Якою має бути універсальна програмна послуга, на нашу думку, має визначати законодавець також спільно з Національною радою, представниками вітчизняної індустрії мовників і ОБОВ'ЯЗКОВО з представниками провайдерів програмної послуги, які є безпосередніми виконавцями цих норм», - заявляють асоціації.

Нагадаємо, цього року активними прихильниками зміни УПП стали самe ефірні телеканали, які раніше лобіювали нинішній склад УПП. Зокрема, за скасування УПП виступила медіагрупа StarLightMedia, яка вирішила перейти до нової моделі відносин із провайдерами. Вона укладає угоди з провайдерами й починає стягувати з них плату за свій контент.

Детальніше про це в інтерв’ю MediaSapiens розповів директор зі стратегічного розвитку StarLightMedia Федір Гречанінов. Ідею StarLightMedia підтримує й група «1+1 медіа».

Плюси й мінуси цієї реформи медіаринку проаналізував директор з розвитку нішевого телеканалу HD Fashion and Lifestyle Андрій Соломаха в статті на MediaSapiens.