Автори:

Гала Скляревська

В книзі «Ділова кар’єра» І. І. Дахно, автора чисельних книг з економічної тематики, знайшли цитати з Адольфа Гітлера, рекомендації брати на роботу «повненьких» дівчат замість худих та поради займатися проституцією тим жінкам, хто не хоче «вдосконалюватися». На книгу, яка є в списках рекомендованої літератури за 2020 рік щонайменше двох українських вишів  – Київського національного торговельно-економічного університету та Львівського національного університету імені Івана Франка – звернула увагу засновниця та очільниця громадської організації «NASCO Education» Діана Натхір. На власній сторінці в фейсбуці вона виклала численні цитати з розділу «Гендер» з цієї книги та звернула окрему увагу на цитати з Гітлера, які вона знайшла двічі в невеликому розділі. 

«Вже з перших абзаців мене фактично трусило чи то від гніву, чи то від шоку і здивування. Повна відверта дичина, більше схожа на збірку застільних анекдотів, аніж на наукову працю, повна сексизму, ейджизму, нетолерантних висловлювань щодо культури інших національних груп, абсолютно неприпустимих власних припущень, суджень і стереотипів, та антинаукових висновків і тверджень. Це без акценту на стиль викладення матеріалу та недоречні жарти в кожному підрозділі.

Я хочу поділитись з вами цією знахідкою, тому надам кілька абзаців з даної книги, яку ви можете і самі знайти та прочитати за посиланням в першому коментарі під постом (якщо її не видалять згодом із загального доступу). Найбільше уваги я приділила Розділу 9. «Гендер», - пише Натхір та наводить багато цитат з цього розділу. Наприклад, такі: 

«У цьому розділі познайомимося з наявністю у робочих відносинах, поряд з чоловічим, ще й жіночого елементу. …Проблема поєднання жінки і роботи є такою, яку неможливо проігнорувати».

«Жінки – активні учасниці як матеріального виробництва, так і сфери послуг. Жінки пішли в армію, куди раніше їх не брали ніби за те, що вони неправильно розуміли команду "Ложись!". Управляти чоловіку жіночим колективом важко, але можна. До чоловіків-начальників жінки ставляться, очевидно, краще ніж до жінок-начальниць».

«Слід намагатися наймати на роботу молодих заміжніх жінок. Як правило, їм притаманне більше відчуття відповідальності за доручену роботу, ніж у незаміжніх жінок. Молоді заміжні жінки менш схильні до флірту, ніж незаміжні».

«Якщо ж доведеться наймати вже немолодих жінок, то краще поміж них вибирати тих, хто має досвід роботи поза домом. Немолоді жінки, які раніше не працювали у колективі, важко адаптуються до колективної роботи. Такі жінки часто люблять сваритися».

«Худі дівчата менш добродушні і ефективні, ніж повненькі дівчата».

«Слід лікарю, що опікується жіночими хворобами, оглянути кандидаток на роботу. Це допоможе уникнути у майбутньому всіляких юридичних позовів. Огляд дозволить виявити тих, хто має фізичні та психологічні проблеми, які є несумісними з тією роботою, яку доведеться виконувати».

«Жінкам, яких беруть на роботу, слід чітко пояснити про фактор часу. Більшість жінок, як і Президент Віктор Ющенко, люблять запізнюватися. Можливо вони цього і не люблять, але запізнення відбувається автоматично. Так би мовити – стиль життя. Відчуття часу у жінок дещо інше, ніж у чоловіків. В одному з анекдотів йшлося про те, що жінка сказала своєму чоловікові: "Я піду до сусідки на п'ять хвилин, а ти через кожні півгодини перемішуй варення у каструлі"».

«Жінці-працівниці слід завжди працювати над собою, самовдосконалюватися, намагатися виконувати належним чином свої трудові обов'язки. Хто цього не хоче робити - для тих в Києві є Окружна дорога, а функції, які виконують там жінки, - знаходяться поза сферою цієї книжки».

«Жінки прекрасно виконують чітко сформульовані завдання. Зате їм бракує ініціативи у самостійному формулюванні завдань. Недарма ж Адольф Гітлер казав: "Народні маси люблять, щоб з ними поводилися, як з жінками. А жінки люблять, щоб ними командували».

«Працівницям слід дозволяти змінювати зайняття роботою впродовж дня. Монотонна робота їх нервує».

«Недоречним в офісі є декольте до талії. Якось під час танців одна дама притиснулась до партнера і запитує:

- Чи не занадто глибоким є моє декольте? Той глянув на неї та й запитує у відповідь:

- А хіба у Вас на грудях росте волосся?

- Звичайно, ж ні!

- Е, тоді декольте у Вас занадто глибоке».

«Як правило, перший крок до інтиму на роботі роблять представниці чудесної статі. Службові романи набувають масштабів небезпечного вірусу».

Автор цієї книги – Іван Іванович Дахно. Він - доктор економічних наук, професор, відмінник освіти України. Закінчив 1971 р. кафедру економічної географії географічного факультету Київського університету імені Т. Шевченка, був викладачем економічних дисциплін в Київських вишах, завідувачем кафедри міжнародних економічних відносин МАУП, також був головним науковим співробітником Інституту законодавства Верховної Ради України, автор 14 книжок.

Як він сам пише в передмові до «Ділової кар’єри», у 2008 році він вийшов на пенсію і присвятив час написанню цієї книги, базуючись, у тому числі, на власному досвіді побудови кар’єри. Він також в передмові книги пише про інші види кар’єри, зокрема артистичну, і наводить такий анекдот про кар’єру оперної співачки: «У ньому йдеться про те, що до директора оперного театру прийшла працевлаштовуватися співачка. Оглянувши поглядом директорський кабінет, вона дещо не помітила та й здивовано запитала директора: ”А де у вас диван, на якому провіряється голос?”». В іншому розділі, де йдеться про сон в робочу перерву, автор пише, що в американських університетах прибрали з кабінетів професури дивани або канапи, тому що це «небезпечно». У чому полягає небезпечність, Дахно грайливо пропонує здогадатися «юним читачам».

За підручником Дахно студенти МАУП зараз складають тестові завдання. Книжка була надрукована в 2011 році, а в 2019 році перевидана. Зараз на порталі Yakaboo вона коштує 361 грн зі знижкою.  

ОНОВЛЕНО: Книгу Дахно вилучили з продажу. «Оскільки наша компанія сповідує принципи безбар'єрності, в тому числі і в будуванні кар'єри, та вважає неприпустими будь-які прояви гендерної нерівності, сексизму та ейджизму як у житті, так і в літературі, інформуємо, що книга знята з продажу на нашому сайті», – повідомили «Детектору медіа» в компанії. 

Пост Натхір отримав багато репостів та поширився в ЗМІ. Сьогодні, 13 листопада, Натхір повідомила, що разом з тими, хто також вважає недоречним та неприємним такі книжки в вишах,  формує відкритий лист до університетів, які рекомендують цю книжку для вивчання. Також користувачі соцмережі закликають онлайн-магазини вилучити з продажу цю книгу.

Нагадаємо, раніше у списку державної бібліотечної закупівлі користувачі знайшли книжку, що утверджує гендерні стереотипи – «Щоб у 16 не було запізно» Марини Ланге. Після розголосу в ЗМІ книгу перестали закуповувати бюджетним коштом та створили робочу групу, що стежить за закупівлями книжок для бібліотек.