Вчора, 2 лютого, президент підписав рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». По суті, цим рішенням  вводяться санкції проти  нардепа Тараса Козака (ОПЗЖ), якому  належить група телеканалів — «112», NewsOne і ZIK. Соратнику Медведчука на 5 років заборонили користуватися власністю, а його каналам – виробляти контент.  Сьогодні замість програм в ефірах каналів – різнокольорова таблиця налаштування.

Рішення  президента викликало бурхливу реакцію в соцмережах. Mediasapiens зібрав найбільш показові пости медіників та політиків з цього приводу.

Севгіль Мусаєва, головний редактор «УП», звертає увагу на те,  коли були введенні санкції: щонайменше 5 років була відома схема, за якої фінансуються ці канали. Так чому саме зараз?

 Артем Шевченко, спікер МВД, вважає  вимкнення каналів «сильним політичним кроком на захист національного інформаційного простору держави від посягання країни-агресора, який викличе у неї та її сателітів у нас шалений спротив»  - и пропонує закріпити його «процесуальними і регуляторними рішеннями відповідальних державних органів».

Медіатренерка та спеціалістка по стратегічних комунікаціях Ярина Ключковська підтримує введення санкцій та не вважає їх наступом на свободу слова: «Це не більше порушення свободи слова, ніж перекрити трубу з токсичними відходами заводу, які ллються у Дніпро, - порушення свободи підприємництва.»

Висловився на підтримку рішення наступника й п’ятий президент України Петро Порошенко. При цьому не стримався і дорікнув Зеленському: за те, що довго чекав з цим рішенням;  що саме його підтримували у перевиборній гонці ці канали; що у Зеленського «проросійське » оточення; що таке рішення ще має бути обґрунтовано в суді, і нагадав, що поки не закрили канал «Наш». Але в цілому -  підтримав.

Попри підтримку самого факту санкцій, нардеп Микола Княжицький (ЄС) задає питання, відповіді на які хотілося б знати майже всім. Наприклад, чи достатньо у СБУ  доказів причетності Козака до терористичної діяльності? Бо лише у такому випадку можна накласти санкції на громадянина України. Чи витримають ці докази розгляд міжнародними судами? Чи не переїде пропангад з одного каналу на інший? І коли, насправді, приймуть закон про прозорість финансування медіавласності?

Цікаві питання ставить і медіаменеджер Олексій Мустафін – про долю співробітників цих трьох каналів, яка вельми турбує майже всіх представників ОПЗЖ та їхніх однодумців.

Колишній журналіст, а тепер депутат від партії «Голос» Сергій Рахманін наводить декілька причин, з яких міг з'явитися президентський указ. А ще він вважає, що це може бути кроком до відмови від Мінських угод. 

Були і менш узагальнені та більш емоційні реакції – не тільки на закриття каналів, а на і відверту брехню, яку поширюють ці канали, заявляючи про «наступ на свободу слова». Журналіст «Громадського» Богдан Кутєпов, наприклад, поїхав перевіряти вночі, чи дійсно блокують павільйон, де проходив вчорашній спільний ефір трьох каналів – і не стримався:

Журналіст Павло Казарін пише, що репутація в цій країні майже ні для кого не важлива, пам’ять у аудиторії погана, а зарплати на пропагандистських каналах високі, тому треба нагадати: ті, хто володіє проросійськими каналами та створює їхній контент  - «по той бік» фронту на цій війні.

Дмитро Золотухін, колишній заступник міністра інформаційної політики, чомусь  не бачить в рішенні Зеленського щирої боротьби з російською пропагандою в Україні – та вважає, що причини дій президента можуть бути не такі прозорі, як здається.

Правозахісник Володимир Яворський вважає дії президента правильними - і легитимними, і необхідніми. А ось законопроєкт, що дозволяє СБУ відкликати ліцензію ЗМІ, не наводячі жодних аргументів, дійсно може бути поганою новиною.

Попри розгромну критику  дій президента від представників ОПЗЖ, проти санкцій в соцмережі висловлюється менше тих медійників, які зазвичай виступають єдиним фронтом підтримки цих каналів. Наприклад, «тримають паузу» (на момент публікації) Ігорь Гужва («Страна.юа»),  Ольга Семченко  («Весті») та інші. А Наталія Влащенко  обмежилася несподівано обережним висловлюванням.

Лише заступниця головного редактора «Страна.юа» Світлана Крюкова написала великий пост про те, ще Зеленському просто було неприємно дивитися  канали, які виконували роль дзеркала – і в яких він бачив, що в нього «немиті вуха» та «пір'ячко на писку». Через це він і закрив їх.  А ще вона робить мир кращим у компанії гарних людей.

Інші критики Зеленського у своєму репертуарі. Олена Бондаренко пише про «політичного пігмея» та «морального карлика» (ну, чого ж ще чекати від «правозахіниці» ) Зеленського, і нагадує, що раніше такого в Україні не було.

Олена Лукаш пророкує, що ЗМІ, які породили Зеленського, його ж і вб’ють.

Андрій Портнов очікувано пише про диктатуру.  

А Макса Бужаньского, здається, хвилюють не стільки закриття каналів, скільки можливі рейтинги «Прямого», куди, очевидно, його не запрошують. І рейтинги самої «Слуги народу».

 А ось письменник Андрій Любка просто радіє – і бачить лише одні плюси в ситуації.

До речі: представники ОПЗЖ дійсно вимагають імпічменту, а Вадим Рабинович назвав президента і фракцію «Слуга народа» «фашистськими дияволами». І навіть сольно заспівав «Вставай, страна оргромная». Це краще відео сьогоднішнього дня. 

Увага! Матеріал оновлюється 

Колаж: Світлана Григоренко