Про це пише The Guardian.

Попри міжнародні звинувачення в етнічних чистках мусульман рохінджа, що звучать в бік влади М'янми, компанія Facebook уважає групи протесту проти дій військових «небезпечними організаціями». 

У прес-службі Facebook повідомили, що таке рішення було ухвалено після оцінки групи «Армія порятунку ракхайнських рохінджа» («Arakan Rohingya Salvation Army», ARSA). Це відбулося незадовго до того, як активісти почали скаржитися цензуру Facebook.

У Facebook зазначили, що стандарти мережі забороняють публікувати пости від тих організацій, які вона визначає як групи, залучені до тероризму, масових вбивств, злочинності, організованого насильства чи ненависті, а також на їхню підтримку.

Натомість компанія відмовилася відповісти, чи були визнані небезпечними чи заблоковані інші групи, пов’язані з конфліктом в М’янмі, внаслідок якого країну залишило понад 400 тисяч рохінджа.

Армія М'янми, дії якої верховний комісар ООН з прав людини Зейд Раад аль-Хусейн назвав «класичним прикладом з етнічних чисток», має сторінку в Facebook з 2,6 мільйонами підписників. Уряд країни також має в соцмережі численні офіційні сторінки. Спостерігачі з прав людини стурбовані тим, що де-факто лідер країни та лауреатка Нобелівської премії миру Аунг Сан Су Чжі (Aung San Suu Kyi) не засуджує переслідування рохінджа.

Уряд М'янми офіційно визнав ARSA терористичною організацією 25 серпня, після того як її учасники атакували поліцейський відділок, внаслідок чого загинуло 12 правоохоронців. Організація заявила в Twitter, що напад був «законним кроком» задля захисту прав рохінджа в умовах репресій з боку військовослужбовців.

У Facebook заявили, що ухвалювали рішення про блокування групи не на вимогу уряду М’янми. Рішення соціальної мережі, проте, підтримав прес-секретар Аунг Сан Су Чжі Зау Хтай (Zaw Htay), чий пост про це отримав понад 7 тисяч поширень.

Організацію ARSA було засновано минулого жовтня. Учасники називають себе борцями за свободу близько 1,1 мільйона рохінджа, що мешкають в м’янмському штаті Ракхайн.

The Guardian зазначає, що буддистське суспільство країни зневажає мусульман рохінджа, а уряд ставиться до них як до людей без громадянства та незаконних емігрантів. Цю націю вважають однією з найбільш переслідуваних у світі.

Біженці рохінджа, які прибули до Бангладешу, розповіли, що військові вдаються до зумисних підпалів, зґвалтувань, розстрілів та закладення мін.

Рішення Facebook жорстоко засудили біженці рохінджа, журналісти та спостерігачі.

«Я вважаю, що [Facebook] намагається придушити свободу слова та інакомислення шляхом змови з режимом М'янми, який вдається до геноциду», – заявив активіст і журналіст Мохаммад Анвар (Mohammad Anwar), який поширив скріншоти про видалення численних постів у Facebook. Деякі з цих публікацій містили лише текст про перебіг військової операції.

У Facebook визнали, що деякі пости пана Анвара були видалені помилково.

«У відповідь на ситуацію в М'янмі ми блокуємо лише графічний контент, який прославляє насильство, замість того, аби підвищити обізнаність про нього чи засудити його», – каже прес-секретар Facebook Рухіка Буддраджа (Ruchika Budhraja).

Декілька інших активістів, що виступають проти військової агресії М'янми, підтвердили The Guardian, що Facebook продовжує їх цензурувати. Їхні акаунти були заблоковані наприкінці серпня чи на початку вересня.

Заступник директора азійського відділу Нагляду за правами людини (Human Rights Watch) Філ Робертсон (Phil Robertson) заявив, що рохінджа мусять розповідати про себе в Facebook і Twitter, тому що нечисленні незалежні медіа в М'янмі стикаються з погрозами бойкоту та помсти, й не хочуть ризикувати.

«Звісно, проблема з соціальними медіа полягає в тому, що їхні механізми контролю можуть використовуватися для переслідувань силами, які прагнуть організувати узгоджену кампанію подання скарг на конкретні сторінки Facebook або Twitter. Ми побачили вибух націоналізму рахінджа та бірманців, які використовують Twitter, поширюючи повідомлення з ненавистю та криваві фотографії. Тому мене не здивує, якщо виявиться, що деякі з цих націоналістів використовують ботів, які вдаються до масових атак проти сторінок рохінджа на Facebook», – зазначив пан Робертсон.

Нагадаємо, нещодавно віце-президент з кібербезпеки Facebook Алекс Стамос (Alex Stamos) повідомив, що соцмережа щодня видаляє більше 1 мільйона акаунтів. Однак, аудиторія соціальної мережі настільки велика, що заблокувати всі акаунти, які порушують правила спільноти, неможливо. За словами пана Стамоса, при модеруванні контенту, позначеного як мова ворожнечі, Facebook необхідно враховувати те, як цей термін трактується в законодавстві понад 100 країн.

Як писав MediaSapiens, цього року німецький парламент ухвалив закон, згідно з яким соціальні мережі можуть зіткнутися зі штрафами у розмірі до 50 мільйонів євро (57 мільйонів доларів США), якщо не усуватимуть контент, що містить «мову ворожнечі».