Нові соціальні мережі

Патріотичне піднесення в Україні призвело до появи протягом року низки нових соціальних мереж. Станом на липень було відомо про щонайменше п’ять українських соціальних медіа — druzi.org.ua, Socialface, Zine, «Українці» та weua.info. Остання досить довго анонсувала свою появу, а в день запланованого запуску через масовані DDoS-атаки була недоступною. Довгоочікувана презентація ресурсу відбулася лише через тиждень.

На цьому пригоди weua.info, що позиціонує як українська соцмережа, створена з метою бойкоту «ВКонтакте» та «Однокласників», не завершилися. У вересні стало відомо про її конфлікт із ресурсом, що взяв собі аналогічну назву. Засновник weua.info Богдан Оліярчук стверджував, що мережу-близнючку створили росіяни, а домен we.ua вони зайняли, випередивши його в подачі заявки лише на годину.

Виявили активність і українські нішеві проекти. Приміром, було створено ресурс для любителів футболу Footplayer та мережа корисних контактів Сardsaround.

Із новинок світового масштабу запам’яталася соцмережа Ello, яка з самого початку позиціонувала себе як конкурент Facebook. «Проста, красива і вільна від реклами», як твердить гасло, соціальна мережа була створена в березні, а вже у жовтні заявляла про кількість користувачів у понад мільйон та про доходи на суму $5,5 млн.

Скандальне звільнення

Оскільки «ВКонтакте» залишається найпопулярнішою соцмережею серед українців, перипетії зі зміною її гендиректора не могли залишитися для нас непоміченими. Чутки про можливу відставку Павла Дурова з'явилися після зміни акціонерів компанії в 2013 році, вони час від часу виринали, та їх періодично спростовували.

Відомим фактом є те, що засновник та багаторічний керівник російської мережі Павло Дуров має звичку публікувати провокативні повідомлення. Тому першоквітневий допис про рішення піти з посади гендиректора ВК було сприйнято як жарт. І через кілька днів він справді відкликав свою заяву. Проте 22 квітня Дурова таки звільнили акціонери компанії, стверджуючи, що формально заяви про звільнення він не відкликав. Зрештою, засновник ВК зізнався, що державні органи чинили на нього тиск, та покинув Росію, заявивши, що не має наміру повертатися. Через деякий час стало відомо про отримання ним громадянства держави Сент-Кітс і Невіс, розташованої в Карибському морі.

Цензура

У країнах, де соціальні медіа залишаються одним із небагатьох незалежних джерел інформації, влада робила спробу заблокувати їх. Наприклад, прем’єр-міністр Туреччини, який згодом стане президентом, Реджеп Таїп Ердоган погрожував заборонити соціальні мережі, а згодом це таки трапилося із YouTube і Twitter, щоправда тривало недовго. Блокування соцмереж, як і нещодавні арешти журналістів опозиційних видань, експерти пов’язували з корупційними скандалами, що розгорнулися в Туреччині наприкінці минулого року, серед фігурантів яких був і Ердоган.

Загроза блокування Facebook і Тwitter була і в Росії. Прес-секретар тамтешнього органу контролю (Роскомнагляд) Вадим Ампелонський заявляв, що керівництво західних інтернет-компаній не йде на контакт із держорганами РФ, тож відомство може повністю їх заблокувати. І не вбачатиме в цьому, за словами чиновника, жодних ризиків. Ішлося тоді, зокрема, про можливе блокування Тwitter, однак через деякий час сервіс мікроблогів таки поступився Роскомнагляду і почав блокувати на території Росії акаунти деяких користувачів, зокрема «Правого сектора».

Блокування соцмереж відбувалося і в авторитарному Казахстані, а також під час гонконзьких протестів.

Флешмоби

Цього року соціальні медіа були для українців майданчиком для вияву своєї громадянської позиції. Неодноразово організовувалися акції з метою поінформувати про ситуацію в Україні. Приміром, у січні, після загострення протистояння та перших убивств на вулиці Грушевського, відбувся твіттер-шторм із хештегом #digitalmaidan, що мав на меті привернути увагу західних журналістів, знаменитостей та політиків до подій у Києві. І хештегу #digitalmaidan таки вдалося вийти на перше місце у світі.

Зверталися інтернет-користувачі і до окремих політиків. Приміром, у липні Facebook-сторінку німецького канцлера Ангели Меркель буквально «заспамили» коментарями «Дякую, пані Ріббентроп» (Danke Frau Ribbentrop) нібито за заклик вести переговори з терористами. Пані Меркель тоді пояснила, що її заяву неправильно витлумачили і насправді вона висловлювала ідею щодо консультацій Тристоронньої контактної групи.

Тролили українці також французького президента Франсуа Олланда за рішення продати Росії авіаносці «Містраль». Інтернет-користувачі масово залишали на його фейсбук-сторінці повідомлення такого змісту: «Merci pour le "Mistral" à la Russie, Monsieur Président ! Vous aiderez les Ukrainiens à mourir!» («Дякую за "Містраль" для Росії, пане Президенте! Ви допомагаєте українцям померти!»).

Скандальне «емоційне дослідження»

Попри позитиви соціальних мереж, користувачі констатували й несподівано неприємні події. Влітку команда науковців Facebook та вчених із Університету Корнелла (Cornell Universit), Університету Каліфорнії та Сан-Франциско презентувала результати дослідження про те, як емоції, виражені в  статусах, можуть «поширюватися» на друзів користувача соціальної мережі. Під час експерименту дослідницька група випадково обрала 689003 із 1,3 мільярда користувачів Facebook та маніпулювала з їхньою новинною стрічкою. У частини людей була відчутно менша кількість позитивних новин, у частини — негативних.

Такі дії науковців викликали шквал критики, скарги до органів контролю з боку правозахисників і навіть спонукали британського регулятора розпочати розслідування. Через кілька місяців від початку скандалу Facebook відповіла на критику, заявивши про внесення змін до правил проведення досліджень та до освітньої програми для інженерів.

Корисні нововведення

Окрім скандалів, найпопулярніша соцмережа світу, яка в цьому році відзначила своє 10-річчя, запам’яталася корисними нововведеннями. Зокрема, було створено Facebook Media — новий ресурс, який допоможе організаціям засобів масової інформації та громадським діячам більш ефективно взаємодіяти з соцмережею. Запрацював також новинний агрегатор FB Newswire, що шукає, збирає та обробляє інформацію, яку публікують користувачі Facebook, і таким чином допомагає журналістам та редакторам швидше знаходити й поширювати цікавий новинний контент.

Чемпіонат світу з футболу — медіаподія року

2014 рік запам’ятався двома великими спортивними подіями — Олімпійськими іграми в Сочі та Чемпіонатом світу з футболу у Бразилії. У світі медіа вони запам’яталися не стільки телевізійними рекордами чи цікавими онлайн-проектами, як дуже активним використанням соцмереж.

Олімпіада в Сочі була цікавою не лише спортивними подіями. Напередодні змагань соцмережі заполонили дописи журналістів про умови в тамтешніх готелях. Беззаперечним хітом соціальних мереж стали зображення туалетів із двома унітазами без перегородки.

Чемпіонат світу з футболу натомість запам’ятався рекордами, зокрема в соціальних медіа. СNN навіть назвала цьогорічний чемпіонат «найважливішою подією всіх часів» у соцмережах.

І Facebook, і Twitter фіксували рекорди за кількістю повідомлень. Навіть у Сполучених Штатах Америки, де прийнято вважати більш популярним американський футбол, Мундіаль бив рекорди і перевершив результати фінального матчу Super Bowl.