Пошук точок дотику бізнесу і громадських організацій, розвиток корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) - корисна справа. З іншого боку, важко позбутися післясмаку такої співпраці, адже відплатою для бізнесу стає його власна реклама, а для НУО - іміджеві ризики. 

З кінця вересня 2012 року діє закон, що забороняє спонсорство з боку тютюнових компаній. Як саме забороняє про це згодом, але тютюнова індустрія забила на сполох, що це замах на їхню корпоративну соціальну відповідальність. Лобісти ж нового закону впевнені рішуче у своїй правоті. 

Віталій Черняховський, головний координатор громадянської кампанії «Форум порятунку Києва», права на корпоративну соціальну відповідальність для виробників цигарок не визнає. Віталій Черняховський наводить приклад Фінляндії, яка до 2040 року планує стати країною без нікотинової залежності, і Бутану, де заборонено продаж і вживання тютюну: 

«Щороку через шкідливий вплив цигарок вмирає сто тисяч українців. Про яку соціальну відповідальність може йти мова? Такі бізнес-компанії працюють проти народу. Кінцева мета - заборона виробництва, продажу і споживання цигарок, тобто тютюнові компанії мають опинитися поза законом. 

Ми не отримуємо ніякого позитиву від спонсорства тютюнових компаній. Для фінансування, наприклад, культурних заходів є державний бюджет, який має раціонально використовуватися. Якщо ж вони хочуть допомогти будинку для сиріт, то можуть робити це як приватні особи. Працівник компанії йде у дитбудинок і просто як людина робить внесок у фонд закладу. Хочеш провести якийсь захід – шукай гроші, які не пахнуть. І тут справа не тільки в законі, а й в етиці». 

Володимир Купрій, виконавчий директор Творчого центру ТЦК: 

«Ми були фасилітаторами процесу складання "Бритіш Американ Тобакко" соціального звіту. За умовами, цей процес мала фасилітувати незалежна неурядова організація. Ми виграли тендер. Потім ми ще на їхнє замовлення робили дослідження щодо потенційної можливості фінансувати ними виготовлення спеціальної комп’ютерної антитютюнової гри для підлітків. До речі, дослідження показало, що факт, що така гра з’явиться за фінансування тютюнової кампанії, буде сприйматися погано, навіть якщо й не розголошувати, хто конкретно фінансував. Компанія прислухалася до наших рекомендацій і не фінансувала такий захід». 

Ми звернулися до тютюнових компаній, щоб дізнатися, як у нових умовах працює їхня корпоративна філантропія. 

Коментар вдалося отримати від «Джапан Тобакко Інтернешнл Компані Україна» (JTI Україна). 

«Починаючи з вересня 2012 року, JTI Україна не може здійснювати проекти у галузі корпоративної філантропії. Ідеться, зокрема, про програми стратегічної співпраці з Національним художнім музеєм України та Національним культурно-мистецьким та музейним комплексом «Мистецький Арсенал», а також про програми надання допомоги літнім людям. 

Наша компанія підтримує зусилля держави у галузі регулювання обігу і споживання тютюнової продукції, однак вважає, що заборона надання підтримки соціальним і культурно-мистецьким проектам є необґрунтованим позбавленням легального і відповідального бізнесу права робити внесок у розвиток суспільства, в якому цей бізнес працює. 

Щодо інших складових корпоративної соціальної відповідальності, то JTI, як і раніше, зосереджуватиме увагу на чесному й етичному веденні бізнесу, повазі до прав людини, чесному і справедливому ставленні до працівників, подальшому вдосконаленні трудових взаємин, захисті довкілля і повазі до нього, а також чесності і прозорості у спілкуванні зі споживачами своєї продукції», - повідомив Громадському Простору Василь Губарець, керівник з питань зовнішніх зв’язків та зв’язків з громадами JTI Україна. 

Незважаючи на новий закон, тютюнова компанія "Джапан Тобакко Інтернешнл" досі у списках друзів Мистецького арсеналу, де зазначаються його благодійники. «Імперіал Тобакко Юкрейн» є членом Асоціації Благодійників України. А Філіп-Морріс надає гранти для НУО.

Але передовсім шанс для маніпуляцій дають нечіткі формулювання самого закону: 

"Забороняється спонсорство тютюну, в тому числі: 

- спонсорство телепередач, радіопередач, театрально-концертних, спортивних та інших заходів, програм чи окремих осіб або спонсорство з використанням знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби; 

- надання виробниками тютюнових виробів або пов’язаними з ними організаціями фінансової або іншої підтримки заходам, діяльності, окремим особам або групам, в тому числі політичним партіям або діячам, спортсменам або спортивним командам, артистам або артистичним групам, навчальним закладам усіх форм власності; 

- проведення інформаційних кампаній та заходів для населення, в тому числі з метою профілактики куріння серед молоді, за прямої або опосередкованої фінансової підтримки виробників тютюнових виробів або пов’язаних з ними організацій". 

А також визначення: "спонсорство тютюну - будь-який вид внеску в будь-яку подію, захід або окрему особу, метою чи результатом або ймовірним результатом якого є стимулювання продажу тютюнового виробу або вживання тютюну, прямо чи опосередковано"... 

На практиці тютюновий бізнес часто тлумачать заборону як таку, що стосується лише випадку використання торгового знаку. Нечіткість формулювань закону дає виробникам цигарок простір для маневру. Виходить, що достатньо лише правильно вказати мету і не користуватися торговим знаком. 

Закон передбачає повну заборону спонсорства тютюновими компаніями - підтвердив Громадському Простору Тарас Шевченко, директор Інституту Медіа права. 

Отже, наведені вище приклади спонсорства тютюновим бізнесом різного роду заходів є порушенням закону. 

Від спокуси не "тютюнових", але "нечистих", грошей відмовилося Товариство дітей-інвалідів та їхніх батьків «Аюрведа» з Білої Церкви. Екологічно шкідливий завод прагнув заручитися підтримкою громади, давши гроші на ремонт центру для дітей-інвалідів. 

Почалося все близько п’яти років тому, коли в Білій Церкві захотіли збудувати електросталеплавильний завод. 

«Будівництво погодили всупереч всім незалежним висновкам про екологічні наслідки, про забруднення від переробки руди і що річка наполовину помре. Але формувалася потрібна громадська думка, казали що вгорі вже все “порєшали”. І деякі місцеві жителі підтримували це, мовляв з’являться нові робочі місця. Тобто більшість була спершу проти, але під тиском змирилася. 

Прийшли люди від організації, яка мала будувати, і кажуть, що дають нам велику суму грошей. А ми маємо за це сказати, що вони хороші люди і ми їх підтримуємо. Якщо візьмеш гроші, одразу можна поміняти в центрі вікна, систему опалення, купа проблем відпаде…», - розповідав Валерій Панько, менеджер організації "Аюрведа". 

Попри дискусії і ціну питання, організація таки відмовилася від нечистих грошей і озвучила єдину позицію проти будівництва заводу. 

«Чим це закінчилося? Котлован заводу до сих пір стоїть. Сторожа охороняє будівлю для адміністрації майбутнього заводу. А будівництва самого заводу немає. У нас з’явилися донори! З бізнесу. Наш донор веде у Києві центр, де вчить як налагодити бізнес так, щоб він працював, як “часіки”. Ми отримали величезний ресурс, мусили переглядати всі проекти… Ми почали отримувати гранти. А все тому, що ми не стали на шлях беззаконня», - завершив історію Валерій Панько. 

На сьогодні, за винятком заборони щодо спонсорства тютюнових компаній, вибір партнерів залишається питанням етики. 

Зверніть увагу! Не все, що не заборонено законом є етично, зокрема для Вашої організації.

Варто подумати, чи хочете Ви, щоб Вас пов’язували з тими чи іншими брендами й іменами? Зрештою, коли бізнес дає гроші фонду на лікування дитини, і вимагає взамін прес-конференцію на фоні свого банера, це навряд чи буде благодійністю. 

Експерти радять громадським і благодійним організаціям працювати над власними етичними кодексами. У Вас просто має бути універсальний набір правил, за якими Ви будете діяти у кожній ситуації. Вибір підозрілих грошей сьогодні ризикує стати для Вас проблемою на багато років уперед, зіпсувавши репутацію. 

І світ клином не зійшовся на виробниках алкоголю й тютюну, грошах політиків чи власників заводів. Бізнес інвестує в соціалку і сьогодні це називається - корпоративна соціальна відповідальність. НУО варто шукати шляхи співпраці з бізнесом, не принижуючись і не ризикуючи власною репутацією.

Джерело: Громадський простір