
Яким був ефір телемарафону «Єдині новини» й Першого каналу Суспільного 28—29 жовтня 2026 року — резюме
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Яким був ефір телемарафону «Єдині новини» й Першого каналу Суспільного 28—29 жовтня 2026 року — резюме


Телемарафон «Єдині новини» стартував 24 лютого 2022 року. «Детектор медіа» почав моніторити телемарафон 21 березня того ж року за такою методологією. У січні цього року «Детектор медіа» уточнив і доповнив цю методологію, відповідно до зауважень і побажань від редакцій учасників телемарафону. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа».
З березня 2022-го по вересень 2024 року у фокусі уваги моніторингу були фіксація й аналіз ефірних сіток різних каналів, основний контент, який продукували редакції (сюжети, прямі ввімкнення, гостьові студії), порушення стандартів інформаційної журналістики учасниками телемарафону, прояви політичного піару, представлення в ефірі різних парламентських фракцій і депутатських груп, російські наративи й токсичні медійні персонажі в ефірі марафону, замовчані телемарафоном події та теми.
21 травня 2024 року Перший канал Суспільного вийшов із телемарафону й вирушив у самостійне плавання 24/7. Для моніторингу ця зміна не є принциповою. Робота інформаційної редакції Суспільного мовника оцінюється так само як і раніше. Методологія оцінки ефірного продукту Суспільного мовника залишається такою ж, як до телемарафону.
З жовтня 2024 року моніторинг телемарафону змінив формат. Тепер його основу становить аналіз висвітлення головних суспільно важливих тем у марафоні та — для порівняння — на Першому каналі Суспільного. Відстежується висвітлення учасниками телемарафону головних тем кожного дня й тижня, представлення народних депутатів різних фракцій / депгруп в ефірі каналів, як і раніше, прояви політичного піару у формі сюжету або ж гостьової студії, наявність токсичних медіаперсонажів і російських наративів. Детальніше про новий формат моніторингу читайте тут.
З нового 2026 року в телемарафоні не мовить канал «Рада».
Вступ
28—29 жовтня на фронті найбільш активним були Покровський, Костянтинівський і Гуляйпільський напрямки. У телемарафоні найбільше уваги сумарно приділили Покровському, Куп’янському та Північно-Слобожанському напрямкам. В ефірі Першого каналу Суспільного найбільше обговорювали ситуацію на Південно-Слобожанському і Гуляйпільському.
Окремою великою темою став режим тиші в окупованих Олешках і підготовка до евакуації цивільних. У звітні дні ні в телемарафоні, ні на Першому каналі Суспільного редакції не мали можливостей робити репортажі з окупованого міста. Відтак більше уваги приділяли супутньому — тиші в прифронтовому Херсоні. Перший канал Суспільного приділив у ці дні більше уваги темі, ніж телемарафон.
Ворожі повітряні атаки по вокзалу в Дніпрі, по центру Чернігова та по житловому будинку в Кременчуці 29 жовтня якісно прямими репортажами з місць подій висвітлював Перший канал Суспільного. У телемарафоні ж ці події висвітлювали переважно короткими повідомленнями.
У зовнішньополітичній тематиці продовженню теми «мирних переговорів» у телемарафоні приділили достатню увагу, експертиза була більш якісною на Першому каналі Суспільного. Вибори в Ізраїлі телемарафон майже не висвітлював, Перший канал Суспільного якісно висвітлював їх як репортажно, так і експертними обговореннями.
Ухвалення парламентом держбюджету-2027 у першому читанні телемарафон майже не висвітлював, експертних обговорень майже не було. Перший канал Суспільного приділив темі максимальну увагу, організувавши широке експертне обговорення і дискусії між народними депутатами різних політсил. Урядову вимогу до бізнесів облаштовувати укриття. Перший канал Суспільного також висвітлював більш докладно, ніж телемарафон.
У звітні дні в телемарафоні найбільше було грубих порушень стандартів достовірності і відокремлення фактів від думок. Також були порушення стандарту оперативності. В ефірах Першого каналу Суспільного в звітні дні також найбільше було грубих порушень стандартів достовірності і відокремлення фактів від думок.
Протягом двох тижнів (19 жовтня — 1 листопада) у «депутатських» гостьових студіях телемарафону домінували представники владної фракції «Слуга народу». Представників трьох опозиційних фракцій не запрошували. В ефірах Першого каналу Суспільного у ці тижні представництво нардепів з владної і з опозиційних фракцій переважно було збалансованим, крім одного разу.
Протягом 28—29 жовтня ні в телемарафоні, ні в ефірі Першого каналу Суспільного проявів політичного піару не було.
1. Висвітлення основних тем тижня
СИТУАЦІЯ НА РІЗНИХ ДІЛЯНКАХ ФРОНТУ:
У звітні два дні на фронті найбільш активним був Покровський напрямок (42 і 19 боєзіткнень на добу), другим за активністю був Костянтинівський (18 і 24), третім — Гуляйпільський (9 і 18 боєзіткнень). На всіх інших напрямках фронту активність ворога була нижчою і кількість боєзіткнень не перевищувала десяти на добу.
У телемарафоні у звітні дні канали найбільше уваги сумарно приділили Покровському (один репортаж і 5 студійних обговорень), Куп’янському (6 обговорень) і Північно-Слобожанському (репортаж і 4 обговорення). Більш активним Костянтинівському і Гуляйпільському приділили мінімум уваги. Ситуацію на фронті в звітні дні найчастіше обговорювали з військовими-фронтовиками, яких запрошували 8 разів, речників різних підрозділів запросили 7 разів, двічі запрошували воєнних експертів. Воєнкори каналів ICTV та СТБ зробили 3 фронтових репортажі, ще один репортаж був на каналі «1+1».
В ефірі Першого каналу Суспільного в звітні дні найбільше уваги приділили не найактивнішому Південно-Слобожанському напрямку фронту (4 обговорення). Тричі обговорювали з гостями ситуацію на Гуляйпільському напрямку. Про два найактивніших напрямки — Покровський і Костянтинівський — у звітні дні згадували хіба лише у фронтових зведеннях. У гостьові студії говорити про фронт у ці дні по 6 разів запрошували речників різних підрозділів і військових-фронтовиків, лише раз запросили воєнного експерта. Фронтових репортажів у ці дні не робили.
РЕЖИМ ТИШІ В ОЛЕШКАХ І ПІДГОТОВКА ДО ЕВАКУАЦІЇ ЦИВІЛЬНИХ
Окремою великою темою став режим тиші в окупованих Олешках і підготовка до евакуації цивільних. У звітні дні ні в телемарафоні, ні на Першому каналі Суспільного редакції не мали можливостей робити репортажі з окупованого міста. Відтак більше уваги приділяли супутньому — тиші в прифронтовому Херсоні. Перший канал Суспільного приділив у ці дні більше уваги темі, ніж телемарафон.
НАСЛІДКИ ВОРОЖИХ ОБСТРІЛІВ І БОМБАРДУВАНЬ ЦИВІЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ:
Найгірші за наслідками ворожі атаки по містах України сталися 29 жовтня. Ворожий удар дроном по вокзалу в Дніпрі (14 загиблих і 14 поранених), повітряна атака по центру Чернігова (двоє загиблих і 31 поранений) і по житловому будинку в Кременчуці (троє загиблих і 32 поранених). Усі ці три події надзвичайно оперативно, повно і якісно висвітлював Перший канал Суспільного. З місць влучань кореспонденти каналу вели постійні прямі репортажі, в більшості дуже якісні. У телемарафоні ж прямі ввімкнення були лише з Дніпра і то лише у вечірньому слоті каналу «Інтер». Протягом дня ці три події марафонці висвітлювали переважно короткими повідомленнями, переважно на чужому відео. Не надто активно обговорювали їх і у гостьових студіях.
ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ТА СВІТОВА ПОЛІТИКА:
У звітні дні основними зовнішньополітичними подіями були продовження теми «мирних переговорів» (переважно воно складалося з різноманітних заяв) і парламентські вибори в Ізраїлі. Першій темі в телемарафоні канали приділяли достатню увагу, заяви подавали цитатами і синхронами, обговорювали з експертами. Втім, і експертне обговорення цієї тематики на Першому каналі Суспільного було більш різнобічним і системним.
А от темі виборів в Ізраїлі телемарафон майже не приділив належної уваги: зокрема канали «1+1» і ICTV з СТБ взагалі про це не згадували, а мінімальне експертне обговорення було лише в ефірі каналу «Ми — Україна». Натомість Перший канал Суспільного висвітлював перебіг подій прямими ввімкненнями власної кореспондентки з Ізраїлю і організував широке експертне обговорення теми.
ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА:
Ключовою внутрішньополітичною темою звітних днів було ухвалення Верховною Радою державного бюджету на 2027 рік у першому читанні. Телемарафон сукупно майже не висвітлював цю подію, в кращому разі канали згадували про це побіжно короткими БЗ. І лише канал «Ми — Україна» обговорив тему з одним експертом. Натомість Перший канал Суспільного приділив темі максимальну увагу, організувавши протягом цих двох днів як широке експертне обговорення окремих позицій кошторису, так і дискусії між народними депутатами різних політсил. Ще однією важливою темою цих днів стала урядова вимога до бізнесів облаштовувати укриття. Цю тему також Перший канал Суспільного висвітлював більш якісно, ніж телемарафон.
Теми й події, які не згадували в ефірі телемарафону, але згадували в ефірі Першого каналу Суспільного
Нардепи відмовилися обмежити зарплати держслужбовцям до 80 тисяч грн (28 жовтня).
Ексгенпрокурор Кравченко звинуватив НАБУ і САП та ОП у підготовці «насильницьких дій» проти нього (28 жовтня).
НАБУ спростувало звинувачення Кравченка, назвавши його заяву спробою забезпечити собі захист за кордоном (28 жовтня).
Не повідомляли ні в марафоні, ні в ефірі Першого каналу Суспільного:
Костенко: Контракти з чіткими термінами служби підписали лише 8,6 тисячі українців (28 жовтня).
Зеленський: Паліса відмовився від посади посла у США, хоче повернутися на фронт (28 жовтня).
У КНУ імені Шевченка обрали нового ректора (28 жовтня).
У роботі сервісів податкової служби стався тривалий збій (28 жовтня).
Екскомандувач Сил безпілотних систем Сухаревський очолив морську піхоту ВМС (28 жовтня).
Понад 50 організацій закликали ВР не ухвалювати новий Цивільний кодекс через загрозу свободі слова (28 жовтня).
МЗС відреагувало на призначення росіянина заступником генсека ООН (29 жовтня).
2. Порушення стандартів інформаційної журналістики 28—29 жовтня
Телемарафон:
В ефірі каналу «1+1» найбільше грубих порушень стандарту достовірності були абстрактними псевдопосиланнями. Також багато фактів подавали без посилань на джерела. Більшістю грубих порушень стандарту точності були невідповідності між картинкою і текстом за кадром у БЗ. Більшістю грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були емоційні оцінки журналістів у новинах. Усі грубі порушення стандарту повноти інформації були недостатніми представленнями компетентності експертів. Найбільше грубих порушень стандарту доступності подачі інформації були використанням абревіатур і слів, незрозумілих для частини аудиторії.
В ефірах каналів ICTV та СТБ найбільше грубих порушень стандарту достовірності були суто абстрактними псевдопосиланнями. Чимало було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Також багато фактів подавали без посилань на джерела. Усі грубі порушення стандарту точності були невідповідностями між картинкою і текстом за кадром у БЗ. Майже всі грубі порушення стандарту відокремлення фактів від думок були емоційними оцінками журналістів у новинах. Усі грубі порушення стандарту доступності подачі інформації були використанням слів і абревіатур, незрозумілих для частини аудиторії.
В ефірі каналу «Інтер» найбільше грубих порушень стандарту достовірності були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактів. Чимало фактів подавали без посилань на джерела. Усі грубі порушення стандарту точності були невідповідностями між картинкою і текстом. Найбільше грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок (та й загалом надзвичайно багато) було емоційними оцінками журналістів у новинах. Багато було й зайвих у новинах маркерів авторизації та посилення уваги. Усі грубі порушення стандарту доступності подачі інформації були використанням слів і абревіатур, незрозумілих для частини аудиторії.
В ефірі каналу «Ми — Україна» найбільше грубих порушень стандарту достовірності були абстрактними псевдопосиланнями. Усі грубі порушення стандарту точності були невідповідностями між картинкою і текстом у БЗ. Найбільше грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були емоційними оцінками журналістів у новинах. Найбільше грубих порушень стандарту повноти інформації були відсутністю інтершуму на відео. Також багато було недостатніх представлень компетентності експертів. Були грубі порушення стандарту оперативності — подача важливих новин із запізненням на кілька годин.
Перший канал Суспільного
Найбільше (та й загалом дуже багато) грубих порушень стандарту достовірності були суто абстрактними псевдопосиланнями. Чимало також було узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Усі грубі порушення стандарту точності були фактичними помилками. Найбільше грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були зайвими у новинах маркерами авторизації і посилення уваги. Чимало цього разу було й емоційних оцінок журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Найбільше грубих порушень стандарту повноти інформації були недостатніми представленнями компетентності експертів. Більшістю грубих порушень стандарту доступності подачі інформації були використанням слів і абревіатур, незрозумілих для частини аудиторії.
3. Представлення парламентських фракцій і груп у гостьових студіях 19 жовтня — 1 листопада
Депутати у телемарафоні:
Народних депутатів у телемарафон протягом двох звітних тижнів запрошували 17 разів (у попередні два тижні було 11 запрошень обранців). 15 разів у гостях були представники владної фракції «Слуга народу» (це більш як 88% від усіх «депутатських» студій). Крім того, запрошували в ефір двох формально позафракційних керівників парламенту — спікера Руслана Стефанчука (делегованого «Слугою народу», відтак загальна частка «слуг» в ефірі становила в ці два тижні понад 94%) і віцеспікерку Олену Кондратюк (делеговану «Батьківщиною»). Депутатів із трьох опозиційних фракцій «Батьківщина», «Голос» і «Європейська солідарність» у гості не запрошували.
У звітні тижні по два рази в ефірі телемарафону побували нардепи зі «Слуги народу» Євгенія Кравчук, Леся Забуранна, Микита Потураєв, Олексій Леонов і Сергій Нагорняк. Усі інші гості-нардепи були в телемарафоні по одному разу.
Офіс президента в ці два тижні в телемарафоні 5 разів представляв радник ОП Сергій Лещенко (в ефірах «Інтера» і «Ми — України» мав сумарно 51 хвилину ефіру). На «1+1» мав 17 хвилин ефіру заступник керівника ОП Ігор Жовква, а уповноважений президента Владислав Власюк мав 9 хвилин ефіру на «Ми — Україні». Сумарно ж Офіс президента протягом двох тижнів мав у гостьових студіях телемарафону 1 годину 17 хвилин.
Депутати на Першому каналі Суспільного:
В ефірі Суспільного мовника протягом двох звітних тижнів народні обранці побували 58 разів (у попередні два тижні нардепи в гостях були 65 разів). Народні депутати від владної фракції «Слуга народу» гостювали на каналі 32 рази. Крім того, в день ухвалення держбюджету «запрошували пані Підласу, поки що вона не зголосилася» (відтак у дискусійній студії її замінили на однофракційника Кицака). Представники трьох опозиційних фракцій сумарно побували в ефірі 23 рази (з них 9 разів були представники «Європейської солідарності», по 7 разів — депутати з «Голосу» і «Батьківщини», ще одного разу був запрошений представник цієї фракції, але, за словами ведучої, «на жаль, просто перед ефіром у нього вимкнули світло і зник інтернет»). Крім представників фракцій в ефірі каналу побували нардеп з депутатської групи «Довіра» Павло Бакунець і двічі позафракційний депутат Дмитро Костюк. (Він двічі в ефірі каналу виступав опонентом депутатів з владної фракції. На мою думку, це трохи дивний баланс, адже цей пан Костюк на виборах висувався «Слугою народу». Крім того, в дискусійні студії нема сенсу тягти позафракційних нардепів, а також нардепів з маргінальних депутатських груп, крім хіба що якихось специфічних випадків. Ефірного часу не так уже й багато, тож дискутувати мають реальні політсили, представлені у парламенті, а не маргінали або ж мажоритарники, які представляють незначну частку виборців України).
Протягом цих двох тижнів баланс між представниками влади і опозиції у переважній більшості дискусійних студій було дотримано. Втім, були й винятки. Так, 25 жовтня про бюджет критично говорили з Ніною Южаніною з «ЄС», а представника «Слуги народу» не запрошували. Ще у двох випадках баланс було дотримано з часом, але ведучі при цьому чітко не артикулювали цю обставину. В одному випадку невиправдано згадували у представленні фракційну приналежність (нардепа Ярослава Железняк з «Голосу», хоч говорили з ним як з першим заступником Комітету ВР з питань фінансів).
Протягом звітних двох тижнів найчастіше (по 4 рази) в ефірі каналу побували представниця «Європейської солідарності» Ніна Южаніна і представник «Слуги народу» Сергій Козир (як у дискусійних, так і в «експертних» студіях). Велика група депутатів були гостями каналу по 3 рази (Богдан Кицак, Олександр Федієнко, Руслан Горбенко і Сергій Нагорняк зі «Слуги народу», Олексій Кучеренко з «Батьківщини» і Юлія Сірко з «Голосу»). Інші нардепи побували в гостях каналу по одному-два рази.
4. Прояви політичного піару 28—29 жовтня
Проявів політичного піару в ефірах телемарафону і Першого каналу Суспільного протягом звітних днів не було.
5. Російські наративи і токсичні медійні персонажі в телемарафоні 28—29 жовтня
Російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів в ефірах телемарафону і Першого каналу Суспільного протягом звітних днів не було.













