Від головного редактора сайту MediaSapiens Діани Дуцик. Днями американський Time опублікував статтю про скандал, який виник через расистські висловлювання представника «Свободи» на адресу співачки Гайтани. Дуже прикро, що деякі представники українського політикуму домагаються згадування свого прізвища впливовими медіа світу лише у зв’язку з ксенофобськими висловлюваннями. Хіба міг такий пересічний член партії «Свобода» як Юрій Сиротюк мріяти, що про нього писатимуть у впливовому Time (перекладену статтю читайте нижче). Цього ніколи б не сталося за звичайних обставин. Але тут обставини виявилися незвичайними. Член політичної партії, яка претендує на статус парламентської, робить расистські заяви, ці заяви стосуються відомої співачки, яка представлятиме Україну на популярному у світі пісенному конкурсі «Євробачення». Політична сила, яка постійно розказує про свою «щиру любов» до України, вкотре докладається до псування її іміджу у світі в такий ганебний спосіб, не розуміючи, що висловлювання такого характеру вважаються неприйнятними в будь-якому пристойному товаристві.

Але тут хотілося б зробити одну ремарку. Адже не всі скандали такого штибу, як писав мій колега Отар Довженко, заслуговують на ту увагу, яку їм приділяють, як це було у випадку із «Новою Тернопільською газетою». Іноземним журналістам складно (чи нема часу) розібратися, де проблема надумана, а де справжня.

Треба пам’ятати, що думка Сиротюка аж ніяк автоматично не дорівнює думці більшості громадян України. Власне, активний осуд української громадськості слів Сиротюка на адресу Гайтани, про який побіжно згадує у своїй статті Вільям Лі Адамс, лише підтверджує це. Хотілося б, щоби й інші закордонні колеги пам’ятали про це, коли пишуть про поширення расизму чи фашизму в Україні. А також хотілося б, щоб вони пам’ятали: часто подібні історії використовуються певними політичним силами як в Україні, так і за її межами для дискредитації країни, як це було свого часу під час скандалу із «лялькою Гітлера», коли відповідні сюжети через російські телеканали потрапили в ефір BBC та в інші світові медіа – й Україну було представлено як державу, в якій великими темпами поширюється фашизм, хоча насправді нічого подібного не відбувалося.

MS публікує перекладену статтю із Time як нагадування всім українським політикам, які так чи інакше толерують діяльність «Свободи», що частина відповідальності за творення негативних міфів про Україну лягає й на них (адже засудила відверто висловлювання Сиротюка лише партія Кличка, партнери по КОДу скромно промовчали).

Вибір від України на «Євробачення» зіпсовано правим расизмом

Вільям Лі Адамс, Time

У перших тактах пісні Be my Guest («Будь моїм гостем»), що представлятиме Україну на «Євробаченні-2012», сурма сповіщала: на сцені відбуватиметься традиційна вистава. Та через п’ятнадцять секунд народна музика й бундючні козаки у підв’язаних жупанах поступилися місцем сучасній поп-музиці. Грав електронний синтезатор. Чути було чітко виражений європейський ритм. І все заглушав потужний вокал R&B Гайтани – єдиної у своїй країні афроукраїнської знаменитості.

Донька батька-конголезця та матері-українки, Гайтана прокладала в Україні шлях R&B музиці. Цей жанр не процвітав у Радянському Союзі, де росла нині 32-річна співачка. «Я дізналася про ритм і блюз завдяки моїм іноземним друзям, які привезли високоякісну музику з-за кордону, – сказала вона Time. – Закриті вечоринки, де виконували R&B, я відвідувала з п’ятнадцяти років. Почувалася щасливою, бо в СРСР цей музичний стиль був доступний не кожному».

18 лютого Гайтана своїм вокалом здула зі сцени 20 учасників національного змагання під час вибору претендента на «Євробачення» – музичного конкурсу, що є найпопулярнішою неспортивною подією у світі. Заснований після Другої світової війни, він дає змогу країнам змагатися піснями, а не бомбами. Це, власне, поєднання Олімпійських ігор і конкурсу American Idol (популярного у США телевізійного співочого шоу. – MS). Серед його переможців у минулому були шведський квартет «Абба» (Abba) та канадська співачка Селін Діон (Celine Dion).

У багатьох країнах, особливо у новій Європі, де фани стежать за конкурсом із особливим ентузіазмом, це – рідкісна можливість виступати на одній сцені з сильними виконавцями, маючи шанс перемогти. Національні мовники, такі як BBC у Великій Британії, не шкодують грошей на конкурсантів, сподіваючись, що рекламні кампанії та європейські турне напередодні конкурсу принесуть славу батьківщині.

Однак тимчасом як Гайтана здобула підтримку українських телеглядачів, що брали участь у голосуванні, й честь представляти у травні цього року Україну на «Євробаченні», вона не привернула на свій бік Юрія Сиротюка – одного з провідників ультранаціоналістичної партії «Свобода». Він не мав заперечень проти її оптимістичної пісні чи сценічного образу. Та в нього було заперечення щодо її расової належності. «Гайтана не є природною представницею української культури», – заявив він Kyiv Post. При цьому додав, що надає перевагу «Гайдамакам» – українській музичній групі, яка виконує козацький рок, що черпає натхнення з багатої музичної спадщини України. «Якщо ми хочемо, щоб нас прийняли до Євросоюзу, ми маємо продемонструвати свою самобутність А це може стати нашим шансом показати європейцям, що ми також європейська країна». У своїй ксенофобській демагогії він також навіював думку, що Гайтана «викличе асоціації України з країною іншого континенту».

Гайтана, яка виступала 2009 року на інавгурації Барака Обами, каже, що Сиротюк довів її до сліз. «Партія “Свобода” образила не тільки мене особисто, а й усіх тих іноземних спортсменів, які представляють Україну, й тих, хто вважає себе українцями, незважаючи на колір шкіри, – каже вона. – Люди не повинні боятися народжувати тут своїх дітей або відчувати, що вони повинні залишити (Україну) в пошуках кращого життя».

Інші знаменитості – колеги Гайтани та музиканти зреагували швидко – так само як і громадськість. Низка неурядових організацій публічно запропонували, щоби Гайтана скористалася законами, які передбачають кримінальну відповідальність за розпалювання ненависті, хоча шанси на те, що проти Сиротюка порушать судову справу, невеликі. «У нас є законодавство у боротьбі проти расизму і ксенофобії, – сказала EuroNews Яна Салахова з Міжнародної організації з питань міграції (International Organization for Migration – IOM), – та його не використовують, щоб виносити вироки винним і домагатися, щоб вони відповідали за свої вчинки та слова».

Ультранаціоналістичний випад Сиротюка здається ще вульгарнішим на тлі того, як Гайтана пишається тим, що почувається українкою. «В дитинстві я професійно грала у настільний теніс, – згадує вона. – Я представляла Україну на різних змаганнях разом із азійською дівчиною. Ніхто не казав нам, що ми не повинні представляти цю країну. Люди завжди раділи нашим перемогам. Усі мої досягнення як у музиці, так і в спорті присвячені моїй улюбленій батьківщині – Україні!»

Меседж пісні Гайтани Be My Guest, включеної до «Євробачення», змусить ксенофобів зіщулитися: «Ласкаво прошу/ Залишайся зі мною / Будь моїм другом / Ти – вільний/ Ти можеш жити своїм життям / Щоб поділитися своєю любов'ю з усім світом».

Гайтана не мала на меті порушувати на «Євробаченні» проблему ідентичності. Та оскільки співачка є символом нації, до цього часто спонукає сама природа конкурсу. Іноді вочевидь і свідомо. Торік гурт Homens da Luta («Чоловіки-борці»), одягнений як робітники-протестувальники, співав: «Боротьба – це радість». Пісня – заклик португальців боротися проти заходів жорсткої економії, що їх обговорював у той час парламент Португалії. Напередодні конкурсу демонстранти співали цю пісню на вулицях, вона стала їхнім бойовим гімном.

В інших випадках проблема ідентичності поставала внаслідок тиску консервативних сил. Ортодоксальні євреї були приголомшені, коли ізраїльські телеглядачі обрали на конкурс 1998 року транссексуалку Dana International. Коли консервативні члени парламенту домагалися, щоб Ізраїль відмовився від участі в «Євробаченні», пісня Дани «Діва» стала бойовим закликом для трансвеститів. Вони, як і Дана, черпали сили в боротьбі: «Вона – втілення усіх твоїх мрій/ На сцені вона співає про своє життя/ Біль та образа запалюють її серце/ Вона схожа на королеву у всій своїй красі».

Європейських глядачів зворушив виступив Дани у фіналі «Євробачення», й вони коронували її як переможницю. «Моя перемога доводить, що Бог на моєму боці, – сказала вона. – Я хочу звернутися з меседжем до критиків, що я їм вибачаю… Я – частка єврейської нації».

Подобається чи не подобається це правим політикам, Гайтана є часткою України. У наступні роки, за її словами, вона хоче створити «жіночу футбольну команду на високих підборах», планує налагодити випуск фартухів із гаслами про світову співпрацю та єдність. Але нині її увага прикута до конкурсу «Євробачення», що відбудеться 22–26 травня в Азербайджані. «Я завжди мріяла про те, аби люди жили у мирі й злагоді, по-дружньому ставилися одне до одного, аби вони мали можливість без перешкод відвідувати інші країни, знаючи, що вони бажані гості, – каже Гайтана. – Я вирішила виступити на пісенному конкурсі “Євробачення” не для того, щоб представити себе як співачку. Я хочу, щоб люди стали моїми однодумцями».

Зважаючи на різку відповідь, яку отримав Сиротюк, схоже, що вона на правильному шляху.

Автор: Williams Lee Adams

Джерело: Time

Переклад: Аркадій Сидорук