Увесь грудень експерти ГО «Детектор медіа» моніторили підсумкові та щоденні випуски новин на центральних телеканалах, нарахувавши в останніх 341 сюжет із порушенням стандартів. Із-поміж усіх цих матеріалів ми обрали десять таких, що найбільше вражають, а також підрахували, кого на телебаченні найбільше піарили й кого найбільше критикували. (Огляд порушень за листопад дивіться тут). 

(У моніторингах щоденних теленовин аналізувалися такі випуски: «Подробности» («Інтер», випуски о 20:00), «ТСН» («1+1», випуски о 19:30), «Новости» («112 Україна», випуски о 19:00), «Час новин» (5 канал, випуски о 19:00), «Новини» («UA: Перший», випуски о 21:00), «Факти» (ICTV, випуски о 18:45), «События» («Україна», випуски о 19:00), «Вікна» (СТБ, випуски о 22:00)).

Найбільше порушень: упродовж грудня телеканали показали у щоденних новинах 341 сумнівний матеріал, що на 84 (25 %) більше, ніж протягом листопада. У середньому глядачу показували неякісний продукт по 16 разів на день. 35 % (121 одиниця) всіх порушень вийшли на телеканалі «Україна», що цього місяця став лідером антирейтингу. Телеканал Ріната Ахметова, у першу чергу завдяки щоденним матеріалам про свого власника, аж на 32 сумнівні повідомлення обігнав телеканал «Інтер».

Піар: найбільш розпіареною особою місяця традиційно стає прем’єр-міністр Володимир Гройсман, у грудні на його честь випустили 35 матеріалів. Це на 13 згадок більше, ніж у його найближчого «колеги» — Олега Ляшка. Найбільш розпіареною партією місяця став «Опозиційний блок», що, завдячуючи «Інтеру» та «Україні», був вигідно згаданий у новинах 40 разів. (Ріната Ахметова, про якого цього місяця на вірному телеканалі назнімали півсотні рекламних сюжетів, ми не враховуємо, адже це просто неспортивно.)

Чорний піар: трагедія у Княжичах дала «Інтеру» ідеальну нагоду вкотре зробити Арсена Авакова, міністра внутрішніх справ, найбільш критикованою особою місяця. Лише у щоденних новинах проти нього випустили 19 матеріалів. Силовик традиційно був винен у всьому: від нелегальних закупівель до контролю над урядом.

Умовний топ сюжетів із порушеннями журналістських стандартів, виглядає так:

На «Інтері» звинувачення проти Авакова перейшли межі абсурду

Арсена Авакова постійно критикують на «Інтері», навіть коли приводів для цього, здавалося б, немає. Тож коли привід нарешті з’явився, й неабиякий, а саме — трагічна смерть п’ятьох правоохоронців у Княжичах, «Подробности недели» витиснули з цього максимум: 16 хвилин міністра внутрішніх справ поливали брудом, включно з брутальною лайкою. В інтерв’ю з Сергієм Капліним та Кирилом Куликовим міністру внутрішніх справ змогли закинути (цілком серйозно): масові вбивства, провокацію потенційної громадянської війни, поставлення крапки в існуванні країни, таємний контроль над усією владою в державі (включно з урядом та президентом) і масове пограбування українців. Такого відвертого «мочилова» на українському телебаченні не було вже давно. У цьому ж випуску до теми Авакова повертаються ще тричі, а протягом усього наступного тижня майже щодня рапортують про відсутність його реакції на події в Княжичах.

На «1+1» згадували «Приватбанк»щодесять секунд

За три дні до націоналізації «Приватбанку», коли він іще належав Ігорю Коломойському, журналісти «ТСН» прорекламували бізнес свого власника як востаннє. За дві хвилини «Приват» засвітився в сюжеті про бізнес-форум у Вінниці аж 11 разів, себто емблема чи назва установи фігурувала в кадрі щодесять секунд. Тут і історія успіху бізнесмена, якому банк дав кредит, і відверта реклама програм «Приватбанку», і спеціально вмонтований синхрон губернатора Вінничини, в якому той просто дякує «Привату». Історію націоналізації «Привабтанку» — й ту показували з меншою кількістю порушень.

ICTV радить обирати не державу, а Ахметова

«Факти» ICTV 7 грудня вирішили прорекламувати бізнес Ріната Ахметова і приватні шахти взагалі. Мінпаливенерго якраз ініціювало закриття нерентабельних шахт і про це можна було би зробити гарний проблемний сюжет, але журналісти ICTV пішли іншим шляхом: «Вугільне об'єднання “ДТЕК Павлоградвугілля” — це десять шахт. Нині тут працюють майже 24 тисячі людей. Середня зарплата — 10 тисяч гривень». Далі в сюжеті хвалять колектив, техніку, перспективи компанії. Подають приклад робітника, який «раніше працював на державній копальні», а тепер працює в компанії Ахметова: «У нас не думали о перспективе, о развитии, работали вот сегодняшним днем. А уже придя сюда, мы видим свое развитие на 5, 10, 30 и, грубо говоря, полвека: мы знаем, что мы будем добывать уголь». На противагу цьому компанія показує ситуацію на державних шахтах, там і зарплатний борг росте, й рентабельність шахти втрачають, адже країна купує вугілля у своїх виробників дешевше, ніж у закордонних. Загалом, майбутнє вимальовується за приватним сектором і «Павлоградвугіллям».

«Україна» перестаралася з піаром Яценюка

Реклама «Народного фронту» набирає обертів. Якщо в листопаді екс-прем’єру та його партії приділяли час раз — двічі за тиждень, то на початку грудня Арсенія Петровича пропіарили аж сім разів, загалом же «фронтовикам» протягом місяця виділили 14 рекламних матеріалів. Завдяки старанням телеканала «Україна» екс-прем’єр виглядав як справжній «герой» безвізового режиму, щоразу озвучуючи очевидні й зовсім не новинні речі. То він захищає всю Європу, нагадуючи їй про її власні пакети реформ. То обіцяє передати українській владі важливі послання, виконуючи функцію чи то пошти, чи то телефонного зв’язку. Наступного дня Арсеній Петрович переконує, що Україна все для безвізу зробила і лишаються тільки юридичні тонкощі, таким чином озвучуючи на той момент уже тиждень як відому інформацію. Навіщо все це показувати в новинах — загадка.

«1+1» використав колишню дружину депутата від «Батьківщини», хоч і не повірив їй

Член «Батьківщини» та колишній адвокат Тимошенко Сергій Власенко розлучився з моделлю Наталією Окунською дев’ять років тому. І все ж вона досі виринає в інформаційному потоку, коли треба дискредитувати «Батьківщину». Чергова нагода трапилася 28 листопада, коли модель буцімто отримала політичний притулок у Франції. Команда «1+1» поїхала туди, аби поговорити з екс-дружиною нардепа і, по суті, не повірила в її слова: «не показує і документ, який би доводив правдивість її зізнань». Проте звинувачення проти «Батьківщини», а також інформацію про злидні та складні умови життя обраниці «правої руки Тимошенко» канал усе одно транслював.

СТБ переймається авіабезпекою через побитого у Броварах собаку

«Вікна» на СТБ відомі своєю любов’ю до сюжетів, що розчулюють, і матеріал 15 грудня про побитого в Броварах собаку не став винятком. Але одну п’яту повідомлення журналісти присвятили кривавому опису травм тваринки, а решту часу — закидам на адресу відомої авіакомпанії. Річ у тому, що звинувачений у побитті мешканець під’їзду — пілот міжнародного лоукоста, а отже журналісти переходять до маніпуляцій. То виправдання чоловіка із синхрону виріжуть, то звинуватять його у втечі від слідства на основі якихось сумок у коридорі, то порівняють його потенційну небезпеку для суспільства (адже він б’є тварин) із катастрофою у Франції, що забрала життя 150 людей. Загалом побиття звичайної собаки перетворили на загрозу національного масштабу від буцімто психологічно нестабільного пілота. Ім’я та обличчя якого, звісно, показали всій країні.

Як «1+1» намагався отримати ліцензію

29 грудня Національна рада з питань телебачення та радіомовлення не видала телеканалу «1+1» бланк ліцензії на продовження аналогового мовлення (хоч відповідне рішення й було проголосоване). Причина: бажання Нацради дізнатися, чи не змінився кінцевий бенефіціарний власник каналу, й вимога до «Плюсів» надати відповідний документ. Реакцію телеканалу важко було назвати адекватною. 29 грудня новини «ТСН» почалися «Лебединим озером», а темі ліцензії присвятили майже половину(!) випуску. За цей час устигли озвучили заяви Юлії Тимошенко, що канал намагається захопити Адміністрація Президента. Неодноразово заявляли про тиск, рейдерство та посилену охорону телеканалу. Про те, що «1+1» із перших днів війни захищає Україну на сході і що взагалі місцеві журналісти герої, які прагнуть справедливості (останнє презентовано у віршах із ролику до 20-річчя каналу). Є також ретроспектива порушень свободи слова, у якій «1+1» очевидно прирівнює себе до 5-го каналу, НТВ та «Руставі 2». Цього дня ситуацію на телеканалі прокоментували практично всі політики в країні. Тому наступного дня, 30 грудня, «ТСН» розширили межі коментаторів: журналістів похвалили патріарх Філарет, сенатор Джон Маккейн і вдови героїв АТО. Позицію Нацради показали в семихвилинному інтерв’ю, що фактично звелося до одного запитання: «Коли буде ліцензія?» — і однієї відповіді: «До шостого січня». Це, до речі, виявилося правдою.

«Україна» показувала жахливі новини

Посеред грудня новини телеканалу «Україну» перетворилися на фільм жахів. Журналісти «Событий» залякували українців особливо збоченими кримінальними подіями (розчленована сім’я та маніяк, що лишався з нею в квартирі до прибуття поліції). Показували сюжети, зняті за канонами горорів (собака приносить додому голову людини й ми поступово розплутуємо клубок подій). Шукали небезпеку в буденних речах (наприклад, власних будинках, вісім із десяти яких, за словами журналістів, небезпечні, а деякі можуть навіть убити уві сні). Але найгірше: занадто часто подавали історії про дитячі смерті. Лише протягом одного дня, 12 грудня, тут можна було почути: «Ненужные дети: их выбрасывают на мусорники, оставляют умирать от голода и избивают до смерти», «сын палкой забил мать, а затем покончил с собой», «трехмесячный сын Елены умер на улице прямо в коляске, но женщина продолжала гулять с ним», «четырехлетнего Арсения привезли в больницу в коме», «восьмилетняя Настя вступилась за мать. Отец задушил дочь».

Журналісти потенційно зруйнували життя дитини

Особливої уваги цього місяця заслуговує висвітлення телеканалами історії молодої матері, що буцімто заморила голодом власних дітей (однорічний хлопчик загинув, дворічна дівчинка вижила), залишивши їх самих у квартирі на дев'ять днів. У цій і без того трагічній історії, замість порушити проблему на рівні суспільства й пошукати шляхи її вирішення, українське телебачення лише ще більше згущало барви. Наприклад, розповівши подробиці особистого життя жінки чи описавши детально останні дні малечі. На СТБ тематичний сюжет назвали «Голодомором», а головний акцент у ньому зробили на істериці батька й особистому житті матері (приховуванні нею інших дітей і тому подібному). «Україна» аналізує сторінку жінки в соціальних мережах та надає слово сусідам, аби ті теж приєдналася до демонізації молодої мами. «1+1» показує місце смерті хлопчика, «112» розповідає про останні дні дітей та їх спроби вибратися. При цьому всі канали розголошують ім’я учасників трагедії, зокрема дівчинки, що вижила, таким чином потенційно псуючи її подальше життя в колективі. Нагадаємо, що MediaSapiens публікував думку психолога та юриста щодо того, яким чином такі сюжети можуть вплинути на майбутнє жінки та дитини.

Українські телеканали замовчали звинувачення проти Президента

Заява Олександра Онищенка про те, що Президент Петро Порошенко замовив йому 30-мільйонну кампанію проти Арсенія Яценюка, щоби забрати в останнього крісло прем’єра, прозвучала на більшості телеканалів під ярликом «блеф чи шантаж». Із восьми найбільших центральних телеканалів лише на одному (!) взагалі згадали про те, що у звинуваченнях нардепа-втікача фігурує Президент. Усі інші подають історію як завгодно: «Україна» дискредитує Онищенка та залякує громадян війною. ICTV заявляє, що скандал уже почав згасати, і бачить у словах депутата таємні мотиви. «Інтер» захищає Блок Петра Порошенка від звинувачень під час студійного інтерв’ю. Ніхто не намагається перевірити сказаного Онищенком і ніхто не подає повної картини його слів. Новини великих телеканалів одностайно встали на захисті репутації Президента.

Таким чином, бачимо, що головною проблемою української тележурналістики залишається слугування інтересам власників, а не суспільства. І для цього телеканали не гребують жодними інструментами: ані колишніми дружинами депутатів, ані анонімними документами, ані пустими заявами політиків... У результаті одні й ті ж ЗМІ й панічно замовчують критику Президента, й водночас називають його міністрів «суками». Та загалом у цьому немає нічого нового. Реально ж насторожує інше: коли одні й ті ж канали можуть чотири хвилини розповідати про побитого собаку, а потім за секунду потенційно зруйнувати життя дитині, показавши її обличчя на всю країну. Журналісти намагаються нажахати свого глядача: заради рейтингу в ефірі можуть використати й кадри крові, й шокуючі деталі. Небезпечний сигнал — коли акценти в сюжетах розставляє не користь для аудиторії, а просто користь. Цікаво, що тут фігурує лише одна історія із останнього тижня 2016 року. У цей період журналісти, звісно, порушували стандарти, але якось менш помітно та гротескно, ніж протягом місяця загалом. Сподіваємося, така динаміка збережеться протягом усього 2017 року.