«Отаманщину» бачить в українському медіапросторі Майкл Андерсен – керівник проекту mymedia, що підвищує якість журналістики в Україні, Молдові, Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Туреччині та Грузії. Журналіст, документаліст і політолог, Майкл знімав документальні фільми для данських ЗМІ та Al Jazeera - зокрема й про Україну.

«Коли я дивлюсь на українські медіа, бачу багато «селфі», багато самопромоції, довгі авторські шоу на власних youtube-каналах», - поділився журналіст враженнями, виступаючи на Львівському медіафорумі.

Розмаїття медіапроектів його приголомшує й засмучує водночас. На перший погляд, вона може свідчити про високий рівень громадської активності, та насправді, за словами Майкла, кожен хоче мати своє «медіакоролівство», де робитиме, що йому заманеться. Лише окремі проекти орієнтуються на потреби аудиторії, а не свої власні забаганки.

Бачить данський журналіст також інші проблеми: вибіркове висвітлення подій та лише часткове розкриття важливих для суспільства тем. «Медіа не обговорюють те, що ваш президент досі є власником телеканалу, - наводить приклад Майкл Андерсен. – Де інформація про те, що син глави держави обраний до парламенту? Ви дискутуєте й пишете про це лише в соціальних мережах». Його дивує те, що так багато говорять про депутатів, які голосували за закони 16 січня, але мовчать про тих, хто голосував за скасування закону Колісниченка-Ківалова 22 лютого.

Іще одна проблема, якій, на думку журналіста, українські медіа приділяють замало уваги – олігархія. «Якщо Україна хоче стати демократичною, треба усвідомити, що олігархи не допомагатимуть, а лише заважатимуть їй на цьому шляху. Олігарх – це протилежність демократії», - застерігає Майкл Андерсен.

Спілкуючись із мешканцями східних областей України, він помітив, що вони зовсім інакше описують ситуацію, не розуміють до кінця, хто веде війну і хто в них стріляє. Тож, на думку данського журналіста, протистояти російській пропаганді слід не контрпропагандою, а правдою, критичним підходом і збалансованим поданням інформації. І це завдання медіа, а не влади.

На Майклову думку, українські медіа мають бути реформовані на трьох рівнях.

Перший – політичний. Керівництво держави повинне мати політичну волю, аби змінити ситуацію. Нинішня влада не дослухається до вимог міжнародної спільноти: «Порошенка закликають продати свій 5 канал, але він того не робить. Тож він не буде тією людиною, яка запустить медіареформу в Україні». Олігархи також не зацікавлені у змінах медійного ринку та не хочуть робити його конкурентним.

Другий – медіаменеджери. Люди, що керують ЗМІ й хочуть зробити його прибутковим, стикаються з дилемою: якщо їм це вдасться, їхній проект заберуть, якщо ні – проект не зможе довго існувати без фінансової підтримки.

Третій – журналісти. Останні кілька років Mymedia допомагає розвиватись невеликим незалежним ЗМІ, зазвичай неурядовим організаціям. Програма навчає, як краще залучати та використовувати людські та матеріальні ресурси. Однак, за словами Майкла, в Україні вони часто зіштовхуються із нерозумінням. «Медіа погоджуються на нашу фінансову підтримку, але наші поради брати до уваги не хочуть. Натомість кажуть: просто давайте гроші», - нарікає він.

На Майклову думку, ситуація в Україні є не настільки особливою, щоб відмовлятись учитись на чужих помилках.

Майклові Андерсену подобається процес перетворення на громадське телебачення, що розпочався на Першому національному телеканалі. Певності в тому, що проект буде успішним, журналіст немає, однак відзначає, що нова команда намагається надавати достовірну інформатику, аналітику та критику. «Українці – інтелігентні та добре освічені люди, які хочуть отримувати правдиву інформацію з телеканалів і газет. Ваші ЗМІ стануть привабливими для інвестицій, коли казатимуть правду», - резюмував данський журналіст.

Автор: Юлія Сабадишина