У програмі This Week телемережі ABC вона заявила, що нині журналісти, схоже, мають набагато менший вплив, ніж 40 років тому.

«Думаю, що ми відкотилися назад від того часу, коли насправді мали повноваження як репортери», - наголосила Етткіссон.

Вона публічно розмірковувала над тим, як поставилися б до суперечливої справи у сьогоднішньому світі, заполоненому телебаченням і соціальними медіа.

Журналістка намалювала таку картину: «Ніксон у принципі відмовився б передати плівку із записами Конгресу. Його помічники відмовилися б давати свідчення Конгресу, посилаючись на п’яту поправку до Конституції чи брешучи йому, спираючись при цьому на безкарність. А ті, хто відстоює політичні й особливі інтереси, представили б у соціальних медіа Боба Вудворда та Карла Бернстейна суперечливими фігурами». Саме ці репортери The Washington Post розкрутили найгучніший у новітній історії США політичний скандал і вписали свої імена в історію американської журналістики.

«Наприкінці Ніксон виступив би у популярному вечірньому комедійному шоу. Він з гумором називав би своїх напасників політичними мисливцями за відьмами у стилі теорій про змови», - завершила свій гіпотетичний опис тележурналістка із великим професійним досвідом.

53-річна Шерил Етткіссон, випускниця Університету Флориди, працювала на телестанціях у штатах Флорида та Огайо, а згодом – кореспонденткою CBS та ведучою CNN і CBS. Вона удостоєна декількох нагород Emmy та ряду інших відзнак, зокрема, престижної нагороди ім. Едварда Р. Мерроу за досягнення у розсліду вальній відео-журналістиці  (Edward R. Murrow Award for Excellence in Video Investigative Reporting).

Еткінсон сказала, що їй легко було у березні ц.р. залишати CBS News через тиск, який чиниться на журналістів за їхню професійну роботу. На цій телемережі вона працювала понад 20 років.

Вона критикувала пресу за її «вельми нерішучий» виклик обмеженню діяльності медіа адміністрацією Обами та тенденцію усувати журналістів від політичних подій.

Розслідування вотергейтcього скандалу тривало понад два роки. Він виник невдовзі після переобрання республіканця Річарда Ніксона на другий термін президентства. Тоді стало відомо, що в штаб-квартирі кандидата в президенти від Демократичної партії Джорджа Макговерна велося підслуховування.

Вирішальну роль у розкритті вотергейтського скандалу, на загальне визнання, відіграла преса. 37-ий президент США Ніксон, заштовхнувшись із загрозою, 8 серпня 1974 року заявив про свою відставку.