Дослідження з визначення рівня медіаосвіти української аудиторії допомагають Міністерству культури та стратегічних комунікацій формувати Стратегію з медіаграмотності.

Про це під час міжнародної конференції «Медіаграмотність в умовах війни та глобальних трансформацій» розповіла директорка Департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки Міністерства культури та стратегічних комунікацій України Ганна Красноступ.

У рамках дискусії «Кількісні виміри медіаграмотності: як досліджувати аудиторію та вимірювати результати проєктів» вона розповіла, що працюючи над Стратегією медіаграмотності-2026, яку Мінкульт затвердив цьогоріч у травні, враховувалися не лише дослідження та індекси медіаграмотності, а й охоплення аудиторії, інтервенції, промоції та кампанії з медіаграмотності.

«Одна зі стратцілей міністерства — стійкі до дезінформаційних впливів українці. Але в Україні, крім національного тесту з медіаграмотності, в якому цьогоріч завдяки промоції кількість учасників збільшилася, є різні дослідження. Колеги з “Детектора медіа” зробили Індекс медіаграмотності ветеранів, старших людей та ВПО. Завдяки цим індексам і дослідженням ми можемо, навіть якщо туди було включене лише одне питання з медіаграмотності, побачити тенденції, які оцінює наше міністерство», — каже Ганна Красноступ.

Вона додала, що результати Національного тесту з медіаграмотності у 2023 році показали, на які питання аудиторія відповідала найгірше. У зв’язку з цим були внесені зміни до Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр», більше уваги звернено на штучний інтелект та фішинг, а також дещо змінена програма Школи Страткому та інформаційної безпеки.

«Це все завдяки дослідженням. Коли ми бачимо тенденції, ми бачимо, в якій аудиторії з чим краще працювати. Зайвих досліджень не буває, вони нам дають орієнтири для наступної роботи», — зазначила Ганна Красноступ.

Нагадаємо, 7 листопада відбувся Всеукраїнський онлайн-урок з медіаграмотності.