Врегулювати діяльність телеграму внесенням додаткових норм до Закону «Про медіа» неможливо, це необхідно робити через інші законодавчі акти, сказав в інтерв’ю «Детектору медіа» Микита Потураєв, голова Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики.
«Бо насправді це ж стикова область, де присутні й медіа. І це платформа, через яку вони контактують з аудиторіями. Тут також є інтернет-провайдери — технічні оператори, завдяки яким месенджер доходить до людей. Тут є мобільні оператори. Бачите, скільки там багато акторів», — пояснив народний депутат.
Саме тому, за його словами, Микола Княжицький пішов шляхом створення проєкту окремого закону про регулювання контенту в месенджерах і мережах. Цей законопроєкт не лише про діяльність телеграму, підкреслив Потураєв, він стосується всіх платформ спільного доступу до інформації.
«Але є один конкретний месенджер, де кремлівська пропаганда відчуває себе як удома. Тому я давно і відкрито — за обмеження тих деструктивних впливів, які чиняться через телеграм. Однак вважаю, що краще було б, якби ми спочатку презентували текст публічно, послухали фідбек від експертів-фахівців, а потім уже реєстрували. Втім, попри це зауваження, я підтримав і підписав законопроєкт колеги, тому що сама по собі ініціатива правильна», — переконаний Микита Потураєв.
На його думку, регулювання телеграму — це комплексна проблема, і її неможливо ефективно розв’язати на рівні окремої країни. «Якщо платформа на твою вимогу відмовляється заблокувати якийсь канал, то є тільки два шляхи: або штрафувати платформу, яка не твоєї юрисдикції взагалі-то, або блокувати її. А в сучасному світі повністю щось заблокувати неможливо. Це не означає, що ми маємо відмовитися від захисту наших людей і національного інфопростору. Це просто означає, що поки ми самі по собі, робити це буде важче. Коли увійдемо до ЄС, то стане легше. Сподіваюся на це, принаймні», — поділився міркуваннями голова парламентського комітету.
Відповідаючи на питання про можливість реєстрації телеграм-каналів у Національній раді з питань телебачення та радіомовлення та сплати ними податків до держбюджету України, Микита Потураєв зауважив: рішення щодо цього потрібно шукати.
«Тому що анонімність у соціальних мережах — це загальна проблема, в телеграмі просто вона максимально відкрито і наочно демонструється. Анонімні акаунти є у фейсбуці, твітері (зараз Х), і вони не зацікавлені в тому, щоб узагалі заборонити анонімні акаунти. Але я вважаю, що свобода слова до анонімного пасквіля не має жодного відношення», — сказав Потураєв.
Він розповів, що Міністерство культури й інформаційної політики свого часу контактувало з різних проблемних питань з Facebook — із ними поки виходить найбільш конструктивна розмова — та з Google і YouTube — а з ними більш складний і важкий діалог. Хоча з тим же Телеграмом, за словами Потураєва, у державних органів України взагалі майже відсутня комунікація. «Але, припустимо, ми кажемо, що забороняємо анонімні канали. Припустимо, ми Дурова знайшли в Еміратах, приходимо до нього або його уповноважених представників. Кажемо, що у нас змінилося законодавство, ви не можете в Україні поширювати анонімні канали. Він каже, ок, і нічого не робить. Усе», — пояснив народний депутат.
Поки що, говорить він, консолідованого ефективного рішення цієї проблеми немає: «Є декілька процесів, було декілька обговорень, частина відкритих, частина закритих, до речі. І за участі наших спеціальних служб, і експертів, і медіа, юристів і так далі, немає нині рішення. Щоб ні в кого не було ілюзій».
Читайте також:
Фото: Максим Поліщук, «Детектор медіа»
