«Детектор медіа» дослідив 1700 телеграм–каналів і узагальнив ознаки, за якими можна довести, що той чи інший канал у телеграмі поширює вигідні Росії повідомлення. Це дослідження розширює список проросійських та окупаційних майданчиків у телеграмі до понад трьохсот. У цьому тексті ми ділимось алгоритмом дій, за яким працювали з телеграм-каналами. Ці нескладні кроки допоможуть розпізнати російських пропагандистів у телеграмі й не вестися на їхні меседжі.
За даними дослідження Internews, в українців суттєво змінилися звички споживання медіаконтенту після повномасштабного вторгнення Росії. Зокрема, інтернет-медіа перегнали телебачення, а серед інтернет-платформ на першому місці опинився телеграм, який після 24 лютого випередив конкурента вайбер.
Проте такі тренди спричиняють нові ризики. Якщо останніми роками майже завжди можна було з’ясувати, хто є власниками всіх українських телеканалів, то власників телеграм-каналів встановити складно. Анонімність дозволяє авторам телеграм-каналів розповідати будь-що, тобто просувати будь-які меседжі й наративи, зокрема, вигідні Росії і шкідливі для України, й уникнути за це відповідальності.
В українському медіапросторі час від часу з’являються публікації державних органів, громадських ініціатив, дослідників з описами нових і нових телеграм-каналів, які поширюють проросійську риторику. Ці дослідження поступово доповнюють картину того, як працює пропаганда в телеграмі. Наприклад, «Детектор медіа» вже розповідав, на кого працюють і про що пишуть найбільші телеграм-канали, а також як відрізнити російських пропагандистів від українських блогерів. Цього разу допомагаємо зрозуміти, чи працює на Росію канал, на який ви підписалися в телеграмі.
Щоб викрити пропагандиста в телеграмі, «Детектор медіа» радить звертати увагу на:
Росіяни називають війну проти України «спецоперацією», окупацію територій — «звільненням», керівництво України — «київським режимом», українську армію — «нацистами», а українців, які не підтримують Росію, — «бандерівцями». Є кілька десятків слів і словосполучень, якими пропагандисти описують реальність. Вони вживаються так часто, що дивно, що розробники телеграма досі не додали їх у фільтри спаму й не обмежують їх поширення, як було з дезінформацією про COVID-19.
Ще автори телеграм-каналів посилаються на свої джерела замість загальнодоступних. В таких випадках вони пишуть безособові конструкції, як-от «кажуть», «ходять чутки», «є інсайд». Ці слова мали би сформувати повагу до експертизи і зв’язків авторів. Натомість вони свідчать про поширення інформації з недостовірного джерела. І, як показує практика, більшість таких «зливів» стосуються одного і того ж, у нашому випадку — воєнних подій, і найчастіше прогнози не здійснюються. Наприклад, так було з нібито вступом України в НАТО, коли 30 вересня, одразу після підписання президентом Зеленським заяви на вступ до НАТО за прискореною процедурою, яка не означає автоматично вступу, пропагандисти в телеграм-каналах заявили, що справу вирішено і Україна вже в НАТО. Це було передчасно.
Проросійські телеграм-канали не завжди використовують такі ж слова, як ведучі державних російських телеканалів. Утім одну і ту ж суть можна сказати і проілюструвати різними словами й прикладами, що й вкладається у великі меседжі та наративи. Зокрема, щодо України росіяни найчастіше поширюють близько десятка сталих наративів:
●Україна — не самостійна держава, а лише маріонетка в руках «Заходу»;
●Україна прогрáє економічно й військово у прямому конфлікті з Росією;
●українці радо зустрічають російську армію;
●владу в Україні захопили нацисти й корупціонери;
●сусідні країни невдовзі загарбають західні області України;
●злочини росіян у Бучі (та інших раніше окупованих містах і селах) — постановка;
●Україна застосовує зброю проти цивільних росіян на прикордонних російських територіях;
●українці крадуть і продають на чорному ринку зброю, яку дає Захід;
●санкції проти Росії не працюють.
Ці пропагандистські меседжі й наративи в різних варіаціях постійно повторюються. Якщо вони часто трапляються в телеграм-каналі, на який ви щойно підписалися, — вас точно затягують у російський порядок денний.
Пропагандисти використовують інформаційні приводи, як-от зростання цін чи проблеми з електроенергією, щоби просувати ті самі свої меседжі й наративи. У такий спосіб у читачів намагаються викликати негативні емоції: паніку, ненависть, злість, недовіру до співгромадян тощо. Наприклад, більшість повідомлень у телеграм-каналі «Резидент» зводяться до того, що українська влада корумпована і не дбає про громадян. Тобто під виглядом новин у таких телеграм-каналах подають маніпулятивні повідомлення, покликані застовпити в українському суспільстві думку, що українській владі байдужий народ; що люди — наодинці зі своїми проблемами. Таке інформаційне тло провокує в людей почуття безсилля й зневіри.
У телеграмі чимало каналів об’єднується в мережі. Це потрібно для поширення меседжів і наративів на ширшу аудиторію. Наприклад, є мережі окупаційних (створених для впливу на мешканців окупованих територій) телеграм-каналів. Такі канали часто мають у назві слова «Администрация … (міста / району / області)». Також в оформленні каналів однієї мережі здебільшого використовують одну й ту саму картинку як основне фото (аватар) або ж у назві каналів є спільне слово. Наприклад, «Главное в Бердянске», «Главное в Энергодаре» тощо.
Таку велику кількість каналів складно наповнювати унікальною інформацією. Тому до однакових назв і всього іншого додаються ще й перепости і цитування з каналів одного й того ж автора. А отже стає зрозуміло, що це — мережа телеграм-каналів.
Проте мережу можуть формувати не тільки телеграм-канали, які ведуть одні й ті ж люди, адже в телеграмі є немало блогерів, які створюють оригінальний контент. Однак теми, на які звертають увагу проросійські автори, постійно повторюються.
Перш ніж намагатися самим з’ясувати, чи справді той чи іншим канал ширить проросійські меседжі, спробуйте перевірити його у вже наявних списках мереж телеграм-каналів, створених Центром протидії дезінформації, Центром стратегічних комунікацій та іншими.
Візуалізації: Іра Рябоштан та Олексій Півторак
Верстка списку телеграм-каналів: Наталія Любач
Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю «Детектора медіа» і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
