Валерія Ковтун, менеджерка загальнонаціонального проєкту з медіаграмотності міністерства культури та інформаційної політики, розповіла про плани та наявні розробки проєкту під час презентації результатів дослідження «Індекс медіаграмотності української аудиторії» 29 березня.
Детально плани проєкту озвучать після його офіційної презентації, — повідомила його менеджерка. Серед них:
«Нам дуже важливо створити певний образ медіаграмотності, який буде актуальним для різних вікових груп. Тому що ми бачимо, що люди, які мають низький рівень економічної стабільності, не замислюються про свій рівень медіаграмотності. Наша задача складна: актуалізувати саме для цих людей питання медіаграмотності», — сказала Валерія Ковтун.
Валерія Ковтун зауважила, що частково результати дослідження «Детектора медіа» очікувані, а частково — шокують. Зокрема, ті, що свідчать про те, що багато українців не бачать проблеми дезінформації та вважають її неактуальною. Тому, на думку Ковтун, одна з ключових задач проєкту — допомогти українцям усвідомити, що дезінформація — це проблема. За її словами, у міністерстві не бачать сенсу робити інформаційну кампанію з медіаграмотності, оскільки цим уже займаються низка організацій. Натомість важливо створити узагальнену базу, де вже зацікавлені цими кампаніями люди зможуть читати більше, вважає спікерка. «Завдання проєкту з медіаграмотності — зібрати та систематизувати інформацію. Тому ми зараз максимально комунікуємо з громадськими організаціями та партнерами, для того щоб ми розуміли, хто чим займається, і могли налагоджувати партнерства», — сказала Валерія Ковтун.
Фрагмент презентації результатів дослідження «Індекс медіаграмотності української аудиторії»
Дані презентованого «Детектором медіа» дослідження — цінні для проєкту, — зауважила Валерія Ковтун. «Ми шукали дані, які допоможуть побачити загальну картину рівня медіаграмотності в суспільстві, щоб зрозуміти, звідки ми стартуємо. У нас у планах є створення комунікаційного документу, який показав би українському населенню, який зараз його рівень медіаграмотності, яка проблема і як ми намагатимемося її вирішити. Дуже добре, що завдяки дослідженню ми матимемо змогу щороку бачити, що вдалося зробити, які прогалини є, можливо, як змінювати нашу політику, як адаптуватись до цього», — сказала вона.
Нагадаємо, за створеною методологією, дослідники вперше виміряли індекс медіаграмотності українців. Зокрема, згідно з результатами, медіаграмотність 15% українців є низькою, у третини (33%) — нижча за середню, 44% аудиторії характеризує вищий за середній рівень медіаграмотності і лише 8% — високий. Під час презентації автори дослідження повідомили, що проводитимуть його щороку. Усі результати дослідження оприлюднені на сайті «Детектор медіа».
Нагадаємо, міністерство культури та інформаційної політики анонсувало новий державний проєкт з медіаграмотності в липні 2020 року. 29 січня 2021 року стало відомо, що менеджеркою проєкту стала журналістка Валерія Ковтун.
Проєкт має на меті максимально охопити населення України та працювати з аудиторіями від дітей до дорослих. Передбачається навчання школярів, студентів, учителів і викладачів, інтеграція майбутньої програми медіаграмотності в гуманітарний блок та внесення доповнень до нормативно-правової бази.
До обговорення нового проєкту долучені представники UNICEF Ukraine, StopFake, Українського інституту медіа та комунікацій, Інтерньюз-Україна, фундації «Суспільність», «Громадського радіо», ЦЕДЕМ, EscapeLab, SingularityU Kyiv, Реанімаційного Пакету Реформ і «Детектора Медіа».
З державного боку до процесу долучилися Держкомтелерадіо, Міністерство культури та інформаційної політики, Міністерство цифрової трансформації та Міністерство освіти та науки.
