25 листопада в Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики відбулися комітетські слухання на тему «Реформування парламентських ЗМІ». Нині Верховна Рада України здійснює випуск трьох друкованих видань: газети «Голос України» та журналу «Віче», а також «Відомостей Верховної Ради України». Крім того, в парламенту є власний телеканал «Рада». Днями MediaSapiens публікував статтю юристки Інституту медіа права Галини Чижик «Парламентські ЗМІ: в очікуванні реформ», яка проаналізувала медійне «господарство» Верховної Ради.

Комітетським слуханням передувало ухвалення 24 листопада закону «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», який передбачає протягом трьох років роздержавлення преси: вихід органів влади й місцевого самоврядування зі складу засновників (співзасновників) друкованих ЗМІ або перетворення друкованих ЗМІ, заснованих центральними органами виконавчої влади, на офіційні друковані видання.

Яким чином мають реформуватися парламентські ЗМІ — обговорювали члени Комітету свободи слова, народні депутати, представники Держкомтелерадіо, апарату Верховної Ради, керівники парламентських ЗМІ, члени громадської ради при Комітеті свободи слова, журналісти, представники громадських організацій.

Директор Інститут медіа права Тарас Шевченко у виступі зазначив, що парламентські друковані видання (газета «Голос України», журналі «Віче» та «Відомості Верховної Ради України») мають бути роздержавлені відповідно до ухваленого напередодні закону «Про реформування друкованих ЗМІ», але питань до самої процедури дуже багато. А от щодо телеканалу, то, на його думку, «Раду» треба просто переорієнтувати на трансляції. «Відповідно до закордонного досвіду, парламентських газет практично немає, натомість є канали, які виконують в першу чергу функції трансляції», — сказав він.

Тарас Шевченко (ліворуч) і народні депутати Олександр Сочка і Дмитро Стеценко

Як роз’яснив медіаюрист, «Відомості Верховної Ради України» не підпадають під дію закону про роздержавлення преси, тому що це видання містить тільки офіційну інформацію. «На нашу думку, функцію видання парламенту потрібно зберегти, оскільки треба друкувати закони, офіційну інформацію, але очевидно, що три видання — це занадто. Достатньо одного видання під умовною назвою “Вісник Верховної Ради”, яке буде оперативно друкувати закони. Видання має виконувати функції архіву й бібліотеки. В цьому виданні не потрібно журналістів, це не буде ЗМІ. Чи буде реформовано “Голос України”, чи “Відомості Верховної Ради” — це питання для обговорення. А друге питання, що буде з “Вічем” та “Голосом України”, чи готові вони реформуватися? Якщо з 1 січня вони заявлять про те, що хочуть приватизуватися, то чи відпустять їх народні депутати? Чи здатні вони будуть самостійно вижити на ринку, особливо “Віче”? “Голос України” в поточному році має 11,5 млн грн бюджетного фінансування, “Віче” — 2,8 млн грн», — зазначив Тарас Шевченко.

За його словами, канал «Рада» закріплений виключно за апаратом Верховної Ради, і лише він може впливати на редакційну політику. Наразі є питання щодо закритості редакційної політики та відсутності колегіального управління. Тарас Шевченко запропонував внести зміни до статуту каналу, які би передбачали повноваження профільного комітету стосовно призначення керівника, а також створення редакційної ради. Медіаюрист ще раз наголосив, що основна функція каналу «Рада» — транслювання засідань парламенту та комітетів.

Директор «Ради» Володимир Лех розповів присутнім, що канал, якому вже виповнилося 17 років, починав із 15-хвилинної програми, а наразі мовить 14 годин на добу (з 8.00 до 22.00). «Зараз ми почали більше висвітлювати засідання комітетів. Але в нас усього чотири камери і п'ять операторів, а засідання відбуваються практично одночасно. Ми почали всі брифінги народних депутатів давати у прямому ефірі. Запрошуємо гостей у студію, більша частина — це народні депутати, їх участь ми узгоджуємо з прес-службами фракцій. У сесійній залі камери, через які йде трансляція засідань, часто ламаються», — розповів директор каналу. На технічне переоснащення каналу коштів немає, оскільки 12 млн грн бюджетних коштів ідуть на заробітну плату, оплату супутника та комунальних послуг.

Володимир Лех запропонував внести зміни до статуту каналу й дозволити «Раді» заробляти гроші. «Ми не прораховували й не знаємо, як на нас зреагує ринок, але це факт, що в пікові моменти нас ретранслює 10 українських телеканалів, а саме — засідання Верховної Ради, а нам за це ніхто не платять, бо ми є неприбутковою організацією. Ми не говоримо про рекламу пива чи памперсів. Але якийсь тариф на трансляцію, думаю, можливо визначити», — вважає він.

Заступник головного редактора газети «Голос України» Сергій Демський також бідкався, що їм бракує коштів, оскільки видання тільки половину фінансування отримує з держбюджету. «На 2015 рік це майже 11 млн грн. У штаті 120 працівників, техперсонал — 45. Ми провели скорочення, літредактори в нас тепер і коректори, й перекладачі, а ще стануть верстальниками», — сказав він, наголосивши, що якщо й вибирати з-поміж трьох парламентських видань, то однозначно залишитися має «Голос України».

Члени Комітету свободи слова зауважили, що бюджетні кошти «Голос України» використовує неефективно. «Маючи такий ресурс і таку підтримку від держави, ви повинні безплатно в кожну хату заносити свою газету, а не 60 тисяч накладу робити. Якщо порівняти витрати на комерційну газету, то у вас кожен номер газети — золотий», — сказав Богдан Онуфрик. Його слова підтвердив генеральний директор Української асоціації видавців періодичної преси Олексій Погорєлов, який зауважив, що газета з накладом 60 тисяч може бути окупною.

Народний депутат Григорій Шверк зазначив, що ніхто не знає точно, чи є реальний споживач у цієї газети. «Якщо є нормальна редакційна політика каналу чи газети, то журналіст повинен робити все для того, щоб його продукт був цікавий споживачу. В даному випадку й газета “Голос України”, й канал “Рада” мають бути цікаві споживачу, але вони повинні це почути від споживача, а не тільки від нас. Ми можемо змусити всі телеканали купувати сигнал “Ради”, тому що інакше вони не отримають кадрів із сесійної зали. Це теоретично нормальний спосіб заробити гроші, але, на мій погляд, набагато цікавіше буде, якщо вони купуватимуть не тільки прямий стрім із залу, а й програми. Якщо будуть їм цікаві думки депутатів. І тоді депутати з більшим задоволенням ходитимуть на свій канал “Рада”, ніж на інші інформаційні канали в країні. І рейтинг покаже його популярність. Нам треба не просто закрити чи обмежити, а зрозуміти їхню ефективність. Якщо ці ЗМІ потрібні тільки нам, парламенту, то навіщо це потрібно? А якщо є реальний споживач, то нехай працюють», — сказав він.

Головний редактор журналу «Віче» Світлана Писаренко на початку свого виступу презентувала видання й оголосила, що в свіжому номері буде матеріал про глисти (насправді — про відповідне дослідження нобелівських лауреатів. — Ред.), чим викликала хвилю сміху. А в липні, за її словами, був матеріал про отруєння грибами. «А хто читає про цю проблематику?» — запитав Богдан Онуфрик. Незважаючи на всі аргументи головного редактора щодо того, що журнал «Віче» має право на існування, на захист видання не виступив жоден народний депутат чи учасник слухань.

Світлана Писаренко

Зокрема, ваш автор, член громадської ради при Комітеті свободи слова, Світлана Остапа, висловила позицію ГО «Телекритика», яка виступає за перетворення видань Верховної Ради на парламентський вісник, що друкуватиме закони й офіційні матеріали та не матиме журналістської редакції.

Модератор комітетських слухань перший заступник голови Комітету свободи слова Ольга Червакова розповіла про рішення регламентного комітету залишити фінансову підтримку журналу «Віче» в обсязі чверті бюджетних призначень (703 тис. грн), яку здійснювати в першому кварталі 2016 року для забезпечення процедури ліквідації журналу. Водночас Регламентний комітет вирішив решту коштів, передбачених у бюджеті на журнал «Віче» (2 млн 108,9 тис. грн) перерозподілити парламентському телеканалу «Рада».

Народні депутати Ольга Червакова та Олександр Опанасенко

Вона також додала, що на наступному засіданні Комітету буде розглянуто всі пропозиції, які пролунали під час слухань, та ухвалено рекомендації, які потім будуть скеровані органам влади.

Зокрема, відповідно до проекту Рекомендацій,Апарат Верховної Ради України має розробити концепцію реформування державного підприємства «Парламентський телеканал “Рада”» та розробити проект постанови про перетворення друкованих ЗМІ, заснованих Верховною Радою, на офіційне парламентське друковане видання.

Кабінету Міністрів, згідно з проектом Рекомендацій, треба розробити порядок перетворення друкованих ЗМІ, заснованих центральними органами виконавчої влади, на офіційні друковані видання центральних органів виконавчої влади. А також розробити порядок державної підтримки реформованих друкованих ЗМІ коштом держбюджету за умови забезпечення функціонування друкованого ЗМІ, збереження його назви, цільового призначення й тематичної спрямованості, передбачивши:

- встановлення для редакцій пільгових умов надання в оренду приміщень, що перебувають у державній або комунальній власності;

- адресну підтримку реформованих друкованих ЗМІ місцевої сфери розповсюдження;

- надання редакціям реформованих друкованих ЗМІ місцевої сфери розповсюдження пріоритетного права на укладення договорів на висвітлення діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Фото - автора