Добігає кінця другий рік повномасштабного вторгнення — рік випробування нашої стійкості та єдності вже на довгій дистанції. «Детектор медіа» підбиває підсумки медіароку-2023 традиційними оглядами ключових подій і тенденцій у світі медіа. Пригадати, що було на порядку денному наприкінці 2022-го, можна за цим тегом.

Тексти про цей рік читайте за тегом «#Підсумки року 2023». Раніше ми вже підбивали підсумки 2023-го й оглядали тенденції 2024-го на ринку платного телебачення, виокремили основні теми, меседжі, вкиди, фейки й маніпуляції, які створював Кремль від 1 грудня 2022 року по 1 грудня 2023 року, наводили оцінку Ocean Media Plus груп і агенцій телевізійного ринку України за їхніми телевізійними бюджетами за рік.

Нині — огляд того, як висвітлювали Україну провідні іноземні медіа на своїх обкладинках не лише у 2023-му, а за всі 20 місяців великої війни в Україні. Огляд того, яким світ побачив перші п’ять днів великої війни, читайте тут.

Попри те, що наш світ повноцінно поринув у щоденний диджитал-формат споживання інформації, перші шпальти ключових друкованих видань традиційно дають можливість відстежити загальні тенденції та події, які редакції вважали за потрібне висвітлювати й зосередити на них увагу. Динаміка від посиленої уваги, коли Україна заполонила новинами чи не весь світ, до спадання інтересу, від образу жертви до нового лідерства у світі, від світлин із мертвими тілами на асфальті до образу найстійкішої нації у світі — усе це сформувало певний образ України, який читачі бачили на перших шпальтах друкованих видань світових медіа. А найвідоміші та найяскравіші з обкладинок ставали предметом обговорення в диджитал-просторі.

Команда англомовного проєкту «WeAreUkraine.info», який транслює англійською мовою правду про Україну та війну Росії проти України, підготувала другий аналіз обкладинок світових друкованих видань щодо висвітлення подій в Україні під час повномасштабного російського вторгнення. Аналіз базується на перших шпальтах, зібраних WeAreUkraine.info за 20 місяців війни, з 24 лютого 2022 року. Матеріалом дослідження стали 7946 обкладинки 198 медіа із 47 країн світу 24 мовами.

• Читайте також: Якими світ побачив перші п’ять днів великої війни в Україні: перші шпальти друкованих видань

Тенденції та теми на перших шпальтах про Україну

Закономірно, що найбільше уваги та висвітлення війни Росії проти України було у перші місяці після початку повномасштабного вторгнення. У лютому та березні 2022 року національні та регіональні видання за кордоном щодня писали про Україну. У квітні 2022 року медіа заполонили фотографії звірств росіян у Київській області. Буквально всі публікації супроводжувалися тезами про геноцид і знищення української нації.

Уже в перші місяці повномасштабної війни почалося обговорення виклику та необхідності пошуку інформаційних рішень задля утримання фокуса на подіях в Україні. Тож Україна ініціювала заклики, промови та виступи державних і публічних діячів на міжнародних заходах онлайн. До України почали запрошувати світових лідерів. Провідні політики почали відвідувати деокуповану Київщину, на власні очі бачити наслідки російських звірств, наголошувати на критичній ситуації на «Азовсталі», висвітлювати сміливість українців і розповідати особисті історії людей, які жили в окупації або змушені були покинути дім. Усе це знайшло пряме відображення у світлинах на перших шпальтах світових видань.

Першими приїхали до України під час воєнного стану прем’єр-міністри Польщі, Словенії та Чехії, 15 березня 2022 року, коли частина Київської області ще була в окупації. Наступними Україну відвідали президентка Європарламенту Роберта Мецола, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн і високий представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. Квітень і травень були сповнені візитами міжнародних посадовців, зокрема після деокупації Київщини. Серед них і спільний візит державного секретаря США Ентоні Блінкена та міністра оборони США Ллойда Остіна. Окремої уваги медіа надали візиту до Києва спікерки Палати представників США Ненсі Пелосі 1 травня 2022 року, а 8 травня 2022 року відбувся історичний візит першої леді США Джилл Байден до України та її зустріч із першою леді України Оленою Зеленською. Байден і Зеленська відвідали школу в Ужгороді, яку було перетворено на центр для внутрішньо переміщених осіб.

Згодом формат згадок про Україну змінився — більше видань почали робити спеціальні репортажі, аналітику й інтерв’ю. Зростала глибина матеріалів, але стрімко падала їхня кількість. На представленому нижче графіку згідно з вибіркою команди WeAreUkraine.info можна побачити кількість обкладинок, присвячених Україні в певний період протягом 2022 та 2023 років. До уваги бралися не лише обкладинки, повністю присвячені Україні, а й ті, де є будь-яка згадка подій в Україні. Ці дані не є повними, але охоплюють провідні видання. Графік наочно ілюструє, що спочатку кількість виходів сягала більш як 2000 обкладинок, присвячених Україні, на місяць. А пізніше виходило в середньому не більше ніж 300–400 обкладинок за один календарний місяць. На графіку ми бачимо найвищу точку екстремуму — березень 2022 року, і найменшу актуальну — жовтень 2023 року. Така кількість пов’язана з бойовими діями в Ізраїлі, що перемкнули увагу світу на нову кризу. Проте в жовтні 2023 року все ж поновився вихід обкладинок зі згадуванням України, оскільки багато видань проводили паралелі між двома війнами.

«Іноземні ЗМІ наразі не так багато працюють в Україні через те, що часто у нас неможливо працювати чи отримати дозволи для нормальної роботи. Так, більшість журналістів, із якими я працював торік, перестали приїжджати в Україну, їм набагато легше працювати в інших країнах, де більше доступу, більше можливостей для роботи. Також, на жаль, інтерес до України дуже стрімко падає», — сказав, зокрема, український фотограф Максим Дондюк, який багато співпрацює з іноземними медіа.

• Читайте також: Цензура, акредитації та відмова в інформації: журналісти назвали основні порушення свободи слова під час війни

Незначне зростання відзначалося в ті місяці, коли в Україні відбувалися важливі події: ставало відомо про наслідки звірств росіян на деокупованих територіях, звільнення Херсона, удар по Кримському мосту, наступ на Донбасі, масові обстріли інфраструктурних об’єктів і житлових будинків, блекаут в Україні. Найвищий після тривалого спадання пік на графіку спостерігаємо в лютому 2023 року, у першу річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Війна з акцентами

На перших сторінках світових медіа різними мовами можна помітити певні відмінності у висвітленні війни. Здебільшого ці відмінності відображають культурні та соціальні особливості кожної лінгвістичної групи та регіону. Англомовні ЗМІ, такі як The New York Times чи The Guardian, часто висвітлюють світові події та міжнародну реакцію на них. Французькі видання, наприклад Le Monde та Liberation, частіше зосереджуються на соціокультурних аспектах подій. Для іспаномовної преси, зокрема El País чи ABC, характерні гучні заголовки та висвітлення соціальних питань, а в німецьких ЗМІ, наприклад Stern та Der Spiegel, спостерігається менш емоційний, аналітичний і структурований підхід до висвітлення подій.

Складність ситуації в Україні та її глобальний вплив першими почали висвітлювати США та країни ЄС. Звісно, медіа більше звертають увагу на ті аспекти війни, що безпосередньо стосуються країни, яку вони репрезентують, як-от загальна геополітична ситуація, санкції чи зростання цін на паливо. Так, французькі та німецькі медіа досить обережно критикують російську політику, тоді як англомовні видання є більш об’єктивними та різкими. Натомість німецькі та французькі медіа часто критикують кількість допомоги кожної зі сторін Україні. Наприклад, французькі видання неодноразово поширювали заклики надати німецькі танки, водночас німецькі медіа критикували політику президента Франції Емануеля Макрона щодо України.

Складніше правдива інформація про війну досягала читачів із Південної Америки, Азії, Африки. Виходячи з аналізу нашої вибірки, що містить найвпливовіші видання цих регіонів, найбільше проросійських наративів було помічено на обкладинках Південно-Західної Азії. Базуючись на даних із відкритих джерел і нашого аналізу обкладинок, можна помітити, що Росія експансивно формує потрібні їй твердження в арабських країнах, використовуючи політичні, медійні й інформаційні інструменти. Одним з основних елементів російського впливу на медіа є активне поширення антизахідних настроїв. Російські інформаційні агентства зосереджуються на критиці західних країн, особливо США та ЄС, виступаючи проти їхньої зовнішньої політики. Обкладинки Al Khaleej, найпопулярнішої станом на сьогодні щоденної газети арабською мовою, яка випускається у Бахрейні та ОАЕ, неодноразово показували, що Росія сприймається як могутня держава із сильною армією та економікою. Також частими є заклики арабських країн до негайної деескалації та проведення переговорів між Росією та Україною. Інтерес викликають заголовки про гуманітарну підтримку ОАЕ України на тлі російських наративів про те, що Росія перемагає на полі бою та знищує поставки НАТО в Україні. Росія сприяє поширенню своїх наративів на арабський світ, щоб посилити свій вплив у регіоні та зберегти позитивний імідж Росії як надійної партнерки ОАЕ в галузі видобутку нафти.

• Читайте також: «Постминуле»: проєкт, що розвінчує історичні міфи та просуває українські наративи в арабськомовних країнах

Обкладинки, що змінювали світ

Міжнародні медіа мають різну вагу та значення. Окрім формування інформаційного порядку денного, вони можуть впливати на політичні рішення або ж підкреслювати їхні важливі складові. Обкладинки Time, The Economist, Der Spiegel, Politico чи The Guardian можуть розповісти зміну вектора висвітлення подій в Україні та їх сприйняття світом.

Обкладинки Time відображають етапи війни в Україні з 2022 року. Перша обкладинка вийшла вже 3 березня 2022 року українською мовою та містила посил про перемогу світла над темрявою. Time використав цитату з відеовиступу Володимира Зеленського в Європарламенті на 6-й день великої війни: «Доведіть, що ви з нами, — казав він через перекладача. — Доведіть, що нас не залишите. Доведіть, що ви справді європейці, і тоді життя переможе смерть, а світ переможе темряву».

Наступні дві обкладинки були присвячені дітям, яким довелося побачити війну на власні очі. Серед них була світлина, підписана як «Агонія України», Максим Дондюк, W. Eugene Smith Fund Grant Recipient. На фото — евакуйовані з тимчасово окупованого Ірпеня мати з маленькою дитиною, яку несе на руках український військовий. На обкладинку журналу Time ця світлина потрапила, оскільки в той момент фотограф співпрацював із журналом.

«Це був перший день, коли я йшов до Ірпінського моста. В той день російська армія влучила в залізничний вокзал в Ірпені, й декілька тисяч людей стояли під мостом, аби евакуюватися з міста автобусами. Я не встиг дійти до самого мосту, як побачив велику кількість людей, які рухалися до евакуаційних автобусів, в основному жінки та діти, а також військові, які їм допомагали. Це був один із перших кадрів, що я зробив по дорозі, абсолютно бездумно. Повз мене пробігла жінка з дитиною та солдатом, який їм допомагав. А я встиг лише швидко підняти фотоапарат і натиснути кнопку, часу обдумати не було зовсім. Тому це був спонтанний кадр по дорозі до мосту», — згадує Максим Дондюк про появу цієї світлини.

Згодом Time знайшов героїню обкладинки та взяв у неї інтерв’ю про шлях, який вона подолала з дитиною, тікаючи від війни.

На ще одній обкладинці розмістили зображення 5-річної Валерії з Кривого Рогу, яка із сім’єю була змушена втекти від війни до Варшави. Полотно (розміром 45х20 м) із зображенням дівчинки розгорнули понад сто людей на проспекті Свободи біля Національної опери у Львові. Це робота французького художника JR під назвою «Стійкість України». Згодом на обкладинках почали з’являтися офіційні представники держави — Президент України Володимир Зеленський, перша леді України Олена Зеленська та Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.

Наприкінці 2022 року Time визнав людиною року Володимира Зеленського, а з ним також як образ — Дух України. Видання відзначило, що захопливим став дух українців, які замість того, щоб рятувати своє життя, хапали будь-яку зброю, яку могли знайти, і кидалися захищати свої міста від загарбників, озброєних танками й ударними гелікоптерами. А остання обкладинка Time у кінці жовтня позначилася різкою зміною наративу про війну та її можливий розвиток.

Обкладинки німецького видання Der Spiegel фокусувалися на особливостях німецького підходу до української проблеми, розглядаючи питання енергетики, геополітики та взаємин між Німеччиною та Україною. Більшість шпальт Der Spiegel були присвячені, зокрема, Росії, Путіну, пропагандистським наративам. Проте часопис жодним чином не підтримує політики диктатора і підкреслює жорстокість російського державного апарату.

Окрему увагу варто звернути на третю в добірці обкладинку, де зображені Володимир Зеленський, Віталій Кличко та захисники країни — військові, рятувальники та цивільні. У центрі шпальти від 19 квітня 2023 року — слово Die Unbeugsamen («Незламні») великими літерами. На обкладинці від 16 вересня 2023 року, яка присвячена Саміту НАТО 2008 і його наслідкам, розміщено колаж із зображеннями президента Росії Володимира Путіна, канцлерки Німеччини Ангели Меркель, президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра, президента США Джорджа Буша-молодшого та чинного Президента України Володимира Зеленського на фоні зруйнованого війною українського міста. Таким чином символічно показано наслідки рішень, ухвалених провідними політиками 15 років тому на саміті в Бухаресті, коли Україні не було надано План дій щодо членства в НАТО.

Часто в російському інформаційному просторі зміст обкладинок про Україну спотворювався та перетворювався на фейк. Так, команда VoxCheck Ukraine провела аналіз передостанньої обкладинки в добірці від 11 лютого 2023 року із зображенням Зеленського. Заголовок на обкладинці — Putin ist ein Drache, der fressen muss («Путін — це дракон, якому потрібно їсти»). Поширювали ж обкладинку Der Spiegel із викривленим зображенням та з підписом: «Якийсь наркоман стверджує, що Путін — це голодний дракон». Утім, обкладинку підробили, Der Spiegel її не публікував. На обкладинці, яку поширили в мережі, фото Зеленського відредагували. До того ж підробку видає кілька елементів: відсутність штрих-коду та ціни журналу у правому верхньому куті та використання іншого шрифту.

Висвітлював ситуацію в Україні й світовий тижневик The Economist. Публікації часопису фокусувалися за цей період на економічних і політичних аспектах війни, її впливі на світову безпеку та роль міжнародних гравців. Шпальти The Economist часто ставлять питання щодо майбутнього України та закликають суспільство ґрунтовніше осмислювати й аналізувати події війни. Їхня подача доволі проукраїнська з огляду на використання українських кольорів і символіки. Також на обкладинках зображували Президента України Володимира Зеленського та українських військових. Разом із тим варто відзначити відчутну зміну тону підписів на обкладинках із часом: 1 квітня 2023 року — Why Ukraine must win («Чому Україна має виграти»), а 23 вересня 2023 року — Time for a rethink («Час для переосмислення»).

На підставі проведеного аналізу можна стверджувати, що світові медіа у 2023 році висвітлюють події в Україні менше порівняно з 2022 роком, проте у фокусі залишаються питання щодо наслідків війни Росії проти України. Відповідно, важливішими стають глибші теми, що стосуються України, які могли б розкрити її успіхи та досягнення за останні 32 роки незалежності, розповісти про тисячолітню історію та культуру, розкрити процеси декомунізації та деколонізації, які сьогодні проходить Україна, та її героїчну оборону як приклад для інших держав, які по-справжньому прагнуть до демократії та світового ладу.