Хто та як формував образ України на перших шпальтах світових видань

Хто та як формував образ України на перших шпальтах світових видань

14:41,
17 Січня 2024
3337

Хто та як формував образ України на перших шпальтах світових видань

14:41,
17 Січня 2024
3337
Хто та як формував образ України на перших шпальтах світових видань
Хто та як формував образ України на перших шпальтах світових видань
Огляд ключових образів, які формували знання про Україну останні два роки та були використані на обкладинках світових видань.

Огляд обкладинок іноземних видань за перші п’ять днів великої війни читайте тут, а перші шпальти видань світу за 20 місяців війни дивіться тут.

Сприйняття формує в нашому уявленні саме спожита інформація, збудований через медіа образ, текстовий і візуальний ряд. Образ України у світових медіа часто не був простим чи достатньо зрозумілим для іноземного читача протягом останніх 30 років Незалежності: революції, зміни влади, корупція, перемоги, зокрема спортсменів, і боротьба за свободу постійно йшли поруч у висвітленні на перших шпальтах світових медіа і формували поверхове уявлення про Україну.

Але російська агресія, яка почалася 2014 року, і особливо після повномасштабного вторгнення у 2022 році, абсолютно перевернули сприйняття України світом. Попри те, що останні кілька років Україна активно займається просуванням власних наративів, популяризацією історії та культури, суспільна увага все ж більше прикута до подій війни, поки Україна щодня зазнає великих втрат і випробувань. За вже майже два роки повномасштабного вторгнення Україна багато чого змінила у світовому інформаційному полі: стала точкою опори для когось, прикладом стійкості, проблемою глобального масштабу, жертвою та переможницею одночасно.

Команда англомовної інформаційної платформи WeAreUkraine.info проаналізувала ключові образи, за допомогою яких транслювали інформацію про Україну на перших шпальтах світових видань — серед них події, усталені образи та персоналії. Аналіз базується на обкладинках, зібраних WeAreUkraine.info за майже два роки війни, з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2023 року. Матеріалом дослідження стали 8048 обкладинок 199 медіа з 47 країн світу 24 мовами.

У проаналізований період ми виокремили кілька ключових образів і тем, які з’явилися на перших шпальтах: безпосередньо повномасштабне вторгнення й атака Росії на Україну; біженці з України, які шукають прихистку; образ протестів і гучного голосу України; жертви, люди, котрі були закатовані, та світлини кладовищ; воєнне дитинство — від того, як діти переживають війну до їх сміливості; зруйновані будинки та міста по всій країні.

Частина уваги була прикута до персоналій, зокрема Президента України та першої леді, інших державних діячів. Значну увагу на перших шпальтах приділяли українським військовим. Також медіа не оминали увагою візити українських представників за кордон та візити іноземних високопосадовців до України. Окремо варто відзначити тематичні обкладинки, повністю присвячені Україні, — вони традиційно мають найбільш натхненний характер і подачу через національні кольори прапору, унікальні ілюстрації або ж промовисті світлини, які вказують на стійкість і спроможність України перемогти.

Вторгнення, напад на Україну

Першими гучними згадками про Україну у 2022 році стали тези про можливу атаку Росії на Україну та, відповідно, перші повідомлення про вторгнення. У ці дні шпальти заполонили різні вислови та заголовки: від усвідомлення факту початку війни в Європі та напружених очікувань — до захвату стійкістю України, яка обрала шлях боротьби. Яким саме світ побачив перші п’ять днів великої війни, можна побачити в нашому попередньому детальному аналізі перших шпальт.

Люди, які рятуються від війни, та солідарність союзників з Україною

Перший місяць особливо сильно закарбувався в пам’яті читачів світлинами людей, які шукали порятунку, — притулки для біженців у найближчих до кордону країнах, вокзали, жінки з дітьми, сльози прощання — все це не залишало байдужим. Водночас на противагу жаху, який зчитувався з обкладинок, почали з’являтись і перші шпальти про підтримку України — на обкладинках майоріли зображення мітингів, протестів, закликів допомогти. Усе це було наслідком активізації людей за кордоном, представників діаспори та вимушених переселенців. Щоправда, разом із закликами до підтримки біженців на деяких перших шпальтах ставили питання стосовно реакції на гуманітарну кризу, здатності Європи впоратися з хвилею мігрантів.

Цвинтар у центрі Європи

У квітні 2022 року люди світу спостерігали за наслідками російського вторгнення й окупації Київщини: світлини закатованих цивільних, зруйнованих будинків, масових поховань, заголовки про геноцид. Тортури, які довелося пережити українцям у боротьбі за свободу, — це немислима для демократичного світу картина. Коли задокументовані звірства відійшли на другий план і деокупований Київський регіон почав відновлювати довоєнний темп життя, у вересні 2022 року відбулося часткове звільнення Харківщини. Тоді історія повторилася, і на перших шпальтах знову з’явилися гнітючі фотографії тортур і масових поховань.

Образ Президента України та першої леді

Ключовими постатями, через які світ сприймав Україну, стали Президент України та перша леді. Видання зосереджували увагу на управлінні державою у стані війни, писали стійкість і витримку родини президента.

Одними з перших, вже у березні 2022 року, світлину щасливої родини Зеленських, зроблену до повномасштабного вторгнення, помістив на обкладинку польський журнал Viva!. У випуску редакція закликала своїх читачів висловити солідарність і підтримати Україну, наголосивши, що нині це є обов’язком кожного.

Окремо образ Президента України Володимира Зеленського з’явився одним із перших на обкладинці італійського «Vanity Fair» уже 2 березня 2022 року. «Поки я пишу цю редакційну статтю, триває війна, оголошена Росією Україні. Конфлікт, який зачіпає всю Європу», — йшлося у вступі до випуску журналу. Головний редактор Сімоне Маркетті писав, що мужність Зеленського й української нації вивела багатьох людей на вулиці світу, розпалила соціальні мережі та викрила всі питання, які порушує політика Росії, підкресливши, що Україну потрібно захищати всім світом, адже вона навчила та показала, як важливо боротися за свою незалежність.

Згодом темою для обговорень усередині України та за кордоном став Time, на обкладинках якого час від часу з’являлися потужні заголовки про війну та Україну. Виходили вони здебільшого разом із розмовами, репортажами й оглядами одного і того ж журналіста Саймона Шустера. Спершу, це був образ, що формувався довкола реального життя президента на Банковій, його стійкості та хоробрості. Згодом, наприкінці 2022 року, Президент України Володимир Зеленський та «український дух» були названі «Людиною року» за версією Time. Але вже у листопаді 2023 року Time випустив провокативну шпальту з зображенням Зеленського та заголовком «Ніхто не вірить у нашу перемогу так, як я». Стаття у цьому випуску описувала боротьбу президента за міжнародну допомогу Україні, труднощі президентства та складність утримання фокуса на війні з Росією на тлі численних глобальних криз.

Повертаючись до матеріалів та обкладинок, які позитивно формували імідж президента, всі видання ставали на бік Зеленського. Деякі згадували, що до повномасштабного вторгнення йому закидали популізм і порівнювали з клоуном, а зрештою саме він кинув виклик тоталітарній імперії. Зокрема така конотація наявна у випуску польського тижневика Newsweek.

Щодо першої леді України, то 19 червня 2022 року Олена Зеленська потрапила на обкладинку Guardian Saturday — відверта розмова про спогади щодо початку вторгнення зрезонувала багатьом читачам. Цікаво, що на знімок на обкладинці також потрапив охоронець пані Зеленської. А вже в серпні 2022 року світлина пані Олени прикрасила обкладинку Time із заголовком «Її особиста війна», де перша леді розповіла про можливі руйнівні наслідки війни для психічного здоров’я мільйонів українців, а також про те, чому люди часто не наважуються звертатися по допомогу, вважаючи це ознакою слабкості. В інтерв’ю для іспанського видання EL PAÍS пані Зеленська намагалася пояснити, що об’єктивного виправдання вчинкам росіян узагалі неможливо знайти, та наголошувала, що Росія здійснює відкритий терор, сіє страх, щоб українці не сміли підняти голови, натомість країна-агресорка отримала зворотну реакцію: Україна об’єдналася й попри все чинить опір і бореться за життя.

Найбільше з усіх, принаймні в Україні, читачі запам’ятали обкладинку американського Vogue, фото для котрої зробила всесвітньо відома фотографка Енні Лейбовіц. Світлини викликали як захоплення, так і критику. «У кожного свої уявлення, своя думка про те, як має поводитися жінка. Можливо, менше критеріїв видаємо для чоловіків, тому така диспропорція виходить. Проте ми живемо у такому сучасному світі, у якому так довго це обговорювати вже немає сенсу. У нас є важливіші справи зараз», — прокоментувала фотосесію Олена Зеленська. Все ж варто зазначити, що такі обкладинки радше ставали відомими саме у перший рік війни, натомість у 2023 році гучних зйомок стало значно менше.

Образ Росії та диктатора

Поруч з образом України у світових медіа невіддільно формувався й образ Росії, адже причинно-наслідковий зв’язок висвітлення подій довкола України постійно нагадував про себе — війну, яку розв’язала Росія. Часто питання України порушували через образ авторитарної Росії, жорстоких нападників і диктатора Путіна, який силою й терором залякує світ і веде свою гру, вдаючись до ядерного шантажу. Російських військових зображували як убивць і крадіїв, а Росію загалом як великого ведмедя, який хоче бездумно затоптати ліберальний світ, а разом із ним і надії на мирний світовий лад.

Цікаво, що на противагу використанню світлин Путіна на обкладинках могли використовувати жовто-блакитні кольори. На обкладинці польського видання Newsweek бачимо алюзію на Гітлера та риторичне запитання українською мовою «Де він зупиниться?». Часто видання проводили паралелі між Росією та нацистським режимом у Німеччині через методи ведення війни, до яких вдається Москва. Відоме шаржове видання Charlie Hebdo змальовувало відсічену голову Путіна і помістило на обкладинку заклик «L’Ukraine vaincra!» («Україна переможе!»). Дуже часто образ президента Росії подавався через карикатури: його всіляко висміювали, називали «mad Vlad» («скажений Влад», скорочення від англійського Vladimir), зображували з підписом «butcher», що з англійської перекладається як «м’ясник» чи «вбивця». Зрештою, формування й тиражування такого образу не можна недооцінювати, оскільки його й далі продовжують використовувати та підтримувати, розповідаючи про атаки, інформаційний порядок денний усередині Росії та наміри Москви щодо України та світу. Тобто, попри жорстокість, порушення норм міжнародного права, звинувачення у викраденні українських дітей і ордер на арешт, виданий Міжнародним кримінальним судом, Путін усе ще сприймається як впливовий політик. Про це свідчить нещодавня номінація Путіна на «Людину року 2024» від Time. У короткому «резюме» щодо президента Росії Time написав, що підставою для цього є те, що диктатору вдалося утримати за собою владу у 2023 році.

Міста, які стають жертвами в боротьбі за свободу

Починаючи з перших днів повномасштабного вторгнення в Україну на обкладинках можна побачити назви міст України, які, певно, ніколи не з’являлися там раніше так часто, але тепер буквально запам’яталися як символ стійкості та боротьби. Видання постійно звертають увагу на руйнування та бойові дії, які тривають. Медіа висвітлюють масовані обстріли, зруйновані будинки та вирви, які залишають на українській землі російські ракети та бомби. Так, часто можна побачити згадки про Київську область у перші місяці війни, висвітлення жахів Маріуполя, стійкість Одеси, міст Харківщини та Херсонщини. Війна Росії проти України запам’ятається світлинами розтрощених і понівечених будинків, зруйнованих домівок, де колись жили люди й куди вони продовжують приходити, щоб згадати своє життя до війни. Особливо часто такі зображення розміщували на обкладинках до річниці повномасштабного вторгнення у 2023 році — образ стійкості на руїнах.

Жертви серед людей

Ще одним образом з обкладинок, який закарбувався в пам’яті, стали люди України: покалічені, закривавлені, жертви обстрілів і обставин війни. Часто вони стають героями таких обкладинок неочікувано для себе і можуть навіть не здогадуватися, що їхні світлини поширюються світом. Цивільні, ні в чому не винні люди, стають свідками та жертвами війни в різних містах під час обстрілів.

Реальність воєнного дитинства

Не оминули видання й образи дітей — від немовлят, які народжувались у підвалах, до дітей шкільного віку, які вимушені на власні очі бачити війну. Образ дітей фіксувався всебічно: ігри в метро під час перших днів війни, прощання з батьками на вокзалі, дитинство серед зброї та на тлі зруйнованих будинків. Видання The Guardian Weekly та The New Yorker присвячували цій темі спеціальні обкладинки, зі щемливими образами мами та дитини в унікальних графічних формах.

В кадрі також були шкільні випускні, які відзначали прямо на руїнах: світлини випускної фотосесії школярів із Чернігова облетіли весь світ і потрапили у матеріали The Times, Reuters і на обкладинку The Guardian. Автор світлин Станіслав Сеник з Івано-Франківська, не знаючи нікого в Чернігові, за допомогою соцмереж знайшов у місті три випускні класи, які погодилися на фотосесію. «Всі журналісти питають: “Як учні почували себе на фоні руїн, чи не було їм тривожно згадувати цей жах?”. Знаєте, цей жах усюди. Учні нагадують мені ветеранів. Вони розповідають жахливі історії, але без відчаю. Вони стали сильнішими, пристосувались і продовжили жити», писав про реалії воєнного дитинства фотограф у своєму instagram-акаунті.

Сила українських військових і жінки в армії

Українські військові в уявленні внутрішньої та іноземної аудиторії безперечно стали героями та символами мужності й відданості своїй країні. Їхній образ став центральним для численних медіа у висвітленні війни Росії проти України, викликаючи гордість і захоплення. На початку повномасштабного вторгнення їх показували захисниками, які оберігають свою країну від зовнішнього ворога й агресії. Фрази, що стали ключовими, відображали не лише їхню міць і хоробрість, але й глибоке відчуття відданості своїй державі. Слова «Слава Україні!» стали не лише гаслом, але й маркером відваги українських воїнів, їх описували такими прикметниками: «lionhearts», «brave», «courageous», «fearless».

Важливо відзначити, що в контексті образу українських військових окрему увагу медіа відводять жінкам-воїнам. Вони стали символом рівності та сили, додаючи нової конотації образу українського військового. Згадки про жіночу відвагу та безстрашність під час військових операцій стали такими ж ключовими, як і про звитягу чоловіків-воїнів.

Вищі посадові особи світу й Україна

Міжнародні візити посадових осіб до України та представників України за кордон, які потрапляли на перші шпальти, формували не тільки імідж представників держав світу, а й уявлення про Україну як гравця на дипломатичній арені.

Часто такі візити мали конкретну мету — отримати військову допомогу для України. Під час свого візиту до Великої Британії у лютому 2023 року Президент України Володимир Зеленський зустрівся з прем’єр-міністром Ріші Сунаком, щоб обговорити питання оборонної співпраці. На шпальтах замайоріли заголовки з цитатою звернення Зеленського до обох палат Парламенту Великої Британії: «Give us wings for freedom».

Звичайно, запам’ятався аудиторії й неоголошений, але офіційний візит Президента США Джо Байдена до України, фотографії обох президентів на Михайлівській площі в Києві заполонили шпальти світових видань. Візит на обкладинках називали «історичним» і «потужним сигналом» для світу. Після візиту Джо Байден сказав, що «Київ стоїть і буде стояти» та що «Росія заплатить ціну за свої злочини, й ті, хто їх вчинив, повинні бути покарані», пообіцявши новий пакет допомоги Україні та санкції проти Росії.

Окрім слів підтримки, вищі посадові особи держав світу можуть використовувати такі візити до України й для отримання особистих політичних балів у своїх країнах. Зокрема, з візитами до України у різні часові проміжки приїздили Президент Польщі Анджей Дуда (6 візитів до України з часу повномасштабного вторгнення), Президент Литви Ґітанас Науседа, президенти Латвії Егілс Левітс і Едгарс Рінкевичс, Президентка Молдови Майя Санду, новообраний Президент Чехії Петр Павел та інші.

Обличчя України на перших шпальтах

Ключовими персоналіями у сприйнятті останніх двох років війни стали Президент та перша леді України. Але за цей час на перших шпальтах видань з’являлися й інші публічні діячі України, яким присвячували матеріали, формуючи імідж України як держави, яку представляють люди з різних сфер.

У березні 2022 року на обкладинках почали з’являтися брати Клички. Зокрема, на шпальті польського видання Newsweek зображені Віталій і Володимир із підписом «Władimir i Witalij mówili po rosyjsku, ich ojciec był radzieckim generałem. Na bokserskim ringu zarobili miliony. Dziś są symbolami oporu Ukrainy» («Володимир і Віталій говорили російською, їхній батько був радянським генералом. Вони заробили мільйони на боксерському рингу. Сьогодні вони є символами опору України»).

У квітні 2022 року на багатьох перших шпальтах з’явилися світлини групи Kalush як переможців Євробачення-2022. Тоді в італійському Турині гурт зі сцени закликав світ підтримати Маріуполь та «Азовсталь». На обкладинках видань Польщі був український сучасний письменник Сергій Жадан, а обкладинку Time прикрасила головна редакторка англомовного українського видання Kyiv Independent Ольга Руденко. Звичайно, неодноразово медіа публікували спеціальні матеріали та статті про Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, а з жовтня 2022 року його охрестили «залізним генералом», зокрема тому, що саме такий підпис був винесений на обкладинку Time.

Серед інших діячів на перших шпальтах також з’являлися міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки й технологій України та міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров, екскерівник «Укрзалізниці», а нині міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишін. Також видання публікували світлини моделей з України або надихались історіями звичайних людей, брали у них інтерв’ю та розповідали про їхній досвід війни.

Прапор України як символ боротьби

На знак солідарності з Україною багато видань, особливо на початку вторгнення, розмістили на свої обкладинки поєднання синього та жовтого кольорів українського прапора. Це завжди були емоційні графічні зображення, які нагадували людям про те, що в Україні розпочалася та триває війна. Часто на таких перших шпальтах використовували й інші символи, пов’язані з Україною: поля, соняхи, лелеки. Як символ миру на жовто-блакитному фоні з’являвся голуб. Часто на обкладинках прапор України зображали у вогні. 3 березня 2022 року Time розмістив на обкладинці прапор України та слова Володимира Зеленського українською мовою: «Життя переможе смерть, а світ — темряву». В українському медіаполі одразу почали обговорювати символічну помилку, оскільки Президент України говорив, що темряву переможе світло. Але весь демократичний світ і був тим світлом, яке могло б перемогти жахливу темряву, в якій опинилась Україна через дії агресора.

Модні та лайфстайл-видання різко почали змінювати свою інформаційну політику, також присвячуючи перші шпальти Україні. Серед них були Vogue, Elle, Vanity Fair, Viva, Marie Claire тощо. Польський Vogue у квітні 2022 року вийшов із роботою української художниці та фотографині Олени Ємчук на обкладинці. На ній зображена жінка, одягнута в жовту сукню з синьою накидкою — уособлення України, а також голуб з оливковою гілкою як символ миру. Мережами поширювалися примірники Vogue Czechoslovakia, який представив три нові обкладинки, а свій травневий номер редакція присвятила Україні. Яскраві сині обкладинки з закликами «Живи Україно!», «Time for Empathy», «How do you feel Now» було створено в колаборації з Бекою Гвішіані, яка веде власний блог Style Not Come. У ньому Гвішіані описує модні події короткими фразами на синьому тлі й ніколи не використовує картинок. Для Vogue CS це була перша обкладинка без фотографії.

Видання у деяких країнах, як-от британський Daily Express, протягом тривалого періоду тримали на першій шпальті символічний прапор України як прояв постійної підтримки незалежно від контенту, який з’являвся на ній. Прибрали прапор з обкладинок лише у жовтні 2023 року, коли світ сколихнуло нове воєнне протистояння — в Ізраїлі. А польське спортивне видання Przegliad Sportowy досі публікується з жовто-блакитною стрічкою на шпальтах на знак підтримки України.

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду