Штучний інтелект написав частину сінгапурського Esquire. Як це?
Штучний інтелект написав частину сінгапурського Esquire. Як це?
Esquire пише, що компанія QLX спеціально для них розробила програму з технологією штучного інтелекту, яка називається AI Squire. Вона написала частину квітневого номера сінгапурської версії видання.
Мета такого кроку — розширити межі сторітелінгу.
«Чи пише програма кращі історії — ось що ми хочемо дослідити. Адже у всіх людей є упередження і забобони, які забарвлюють не тільки те, як ми пишемо, але й які історії ми вирішуємо розповісти», — вважає головний редактор видання Норман Тан (Norman Tan).
Медіа зазначає, що є першим у галузі, яке випустило друковане видання, відредаговане ботом зі штучним інтелектом. Програма навіть відповіла, чи мріє захопити світ і підкорити людство.
«Робота зі штучним інтелектом була захопливою. Швидкість, з якою програма пише тексти є неперевершеною — ціла історія лише за декілька хвилин. І це редактору AI Squire лише три місяці. Уявіть собі, що би було, якби ми продовжували годувати його тисячами історій, щоб він навчався і адаптувався протягом року?» — каже пан Тан.
Журнал навіть пропонував спеціальний конкурс: якщо читачі б відрізнили написані програмою речення від людських, то змогли б виграти подорож на Мальдіви. Конкурс вже закритий.
На обкладинці номера також був спеціальний QR-код. Просканувавши його гаджетом, читачі могли побачити, приміром, голограму актора Ніколая Костера-Валдау, зірки серіалу «Гра престолів». А на іншій обкладинці розмістили фото вигаданого музиканта Blawko.
Джерело зображення: Marketing
Колишній головний редактор Conde Nast Traveller Геннадій Мутасим написав у Facebook, що у журналі два листа головного редактора. Один написаний живою людиною за 2,5 години, другий — роботом за 2,5 хвилини.
Нагадаємо, раніше «Детектор медіа» писав, як через вміння писати фейкові новини дослідники з GPT-2 обмежили доступ до своєї програми зі штучним інтелектом.
Крім того, у квітні ЄС опублікував етичні рекомендації для розробки систем штучного інтелекту, де передбачив вимоги щодо конфіденційності даних, прозорості роботи та підзвітності.