Пітер Померанцев: Психологічна війна Росії нагадує тактику КДБ, проте ведеться миттєво і дешевша у виробництві

Пітер Померанцев: Психологічна війна Росії нагадує тактику КДБ, проте ведеться миттєво і дешевша у виробництві

11:18,
15 Квітня 2015
2293

Пітер Померанцев: Психологічна війна Росії нагадує тактику КДБ, проте ведеться миттєво і дешевша у виробництві

11:18,
15 Квітня 2015
2293
Пітер Померанцев: Психологічна війна Росії нагадує тактику КДБ, проте ведеться миттєво і дешевша у виробництві
Пітер Померанцев: Психологічна війна Росії нагадує тактику КДБ, проте ведеться миттєво і дешевша у виробництві
Автори:
Чи вдалося Росії винайти новий вид інформаційної війни, що ведеться у «психосфері», чи все це не більше, ніж гігантський блеф?

На це ключове запитання намагається дати відповідь британський публіцист Пітер Померанцев у своїй статті для The Guardian «Всередині російської камери сміху» (в російському перекладі – «Кремлёвские зазеркальные войны»).

Автор описує, як змінювалася російська пропаганда впродовж останнього року під час конфлікту в Україні, наводить приклади інформаційних операцій Росії в Естонії у 2006 році та пропагандистської діяльності РФ у країнах західної Європи.

Пітер Померанцев посилається на випущену в Росії книгу «Операции информационно-психологической войны: краткий энциклопедический словарь-справочник». Називає її «чимось на кшталт навчального посібника для молодшого складу інформаційної армії». Британський журналіст наводить кілька цитат із книги про те, що інформаційна зброя «чинить невидиму дію, подібну радіації», а «населення навіть не відчуває, що воно піддається впливові і, зрештою, держава навіть не приводить в дію наявні захисні механізми». Автори енциклопедії пишуть, що у більшості випадів в інформаційній війні відсутня можливість передбачити напрямок та інструментарій можливої атаки.

Коментуючи книгу, Пітер Померанцев пише: «Мені заважди здавалося, що словосполучення “інформаційна війна” стосується певних геополітичних дебатів, де з одного боку російські пропагандисти, з іншої – західні, і обидві сторони намагаються переконати всіх, хто залишився посередині, у своїй правоті».

Але згадана енциклопедія, веде далі публіцист, стверджує, що завдання такої війни насправді значно ширше – інфовійна ведеться перш за все не заради переконання, а заради впливу на соціальні відносини та «встановлення контролю над джерелами стратегічних ресурсів».

Пітер Померанцев, розмірковуючи над прочитаним, згадує таке: ще 1999 року російський міністр оборони Ігор Сергеєв зізнався, що РФ не може змагатися із Заходом у воєнному аспекті, тому їй потрібно шукати «асиметричні заходи». Вподовж цілого десятиліття російські теоретики розробляли методи нефізичної війни і стверджували, що проти Росії така вже ведеться за допомогою західних медіа та громадських організацій.

Говорячи про позицію НАТО в контексті такої поведінки Росії, Померанцев нагадує: дотепер не вдалося нікому перемогти на полі. Тим не менш, посилаючись на власний досвід спілкування з представниками альянсу, зауважує: наративний ландшафт 0 цілковито нова територія для НАТО, на якій у нього немає явної переваги. Провокації Росії у країнах Балтії поставили НАТО в глухий кут.

«Якщо боротьба перейде у “психосферу”,  військова могутність НАТО виявиться марною. Більше того, вона може стати ахіллесовою п’ятою – сама могутність альянсу робить його неповоротким, а демонстрацію даремності– такою помітною»,  – пише Померанцев.  

Привертає автор статті увагу і до діяльності російського іномовного пропагандистського каналу RT, до його захоплення конспірологічними теоріями. Померанцев зауважує, що нинішні операції нагадують тактику КДБ з ведення психологічної війни. Однак, якщо колись КДБ витрачало на створення фальшивок і вкидання їх через агентів на Заході місяці або роки,то нині дезінформація – значно дешевша, груба і миттєва. «За пару секунд зліпив і запустив в інтернет, - пише публіцист. – Мета не в тому, щоби запустити інші версії правди, а в тому щоби розмити поняття правди як такої. В подібному дусі діють професійні пропутінські тролі».

Роздумуючи над метою російської пропаганди Пітер Померанцев запитує себе, чи не є підвидом інформаційної війни сама ідея інформаційної війни і думка про те, що Росія створила якусь таємничу зброю, на яку Захід не може відповісти?

«Можливо, енциклопедія з її розмірковуваннями про “невидимий вплив, подібний радіації”, що здатен перемогти “механізми біологічного захисту” – також блеф, як макети ядерних ракет на Червоній площі, які повинні були відправити перезбуджених західних алалітиків блукати лабіринтом із дзеркал. А якщо це просто оновлена до реалій 21 століття версія класичного прикладу “рефлексивного управління”, тобто способу змусити ворога робити те, що треба вам – то раптом, подумав я, та сама стаття, яку ви зараз читаєте, теж частина плану?», - резюмує Померанцев. 

У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
theguardian.com, скріншот
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду