Говорячи про можливість переходу російсько-українського конфлікту у стадію відкритої війни журналіст зауважує: «Ми стоїмо перед ризиком ескалації непередбачуваних масштабів». На думку Конрада Шуллера, може йтися як і про появу регулярних військ, так і про подальшу боротьбу за допомогою нерегулярних військових формувань, проте у значно більшому масштабі йдеться в інтерв'ю.

Німецький журналіст упевнений, що Захід у питанні України та Росії діяв надто нерішуче, причому ще починаючи із минулорічної торгової війни Москви проти Києва.

«Я думаю, що Заходу треба було набагато раніше дати Росії зрозуміти, що на кожний наступний крок Москви відповіддю стане крок із боку Заходу», - каже Шуллер.

За його словами, з самого початку треба було показати, що держава, яка порушує територіальну цілісність іншої незалежної держави, «заплатить за свої дії високу ціну».

Журналіст пояснює таку ситуацію тим, що Захід діє «не в єдиному пориві», а є союзом десятків окремих гравців, у кожного з яких є власні інтереси.

Стосовно політики Києва, німець вважає позитивом, що влада продемонструвала рішучий спротив і таким чином зупинила можливу загрозу «ефекту доміно» по всьому півдні України, аж до кордону із Молдовою та Румунією. Провалом, на його думку, є риторика, через яку мешканці Донбасу «почуваються громадянами другого сорту». За словами журналіста, використання владою  терміну «терористи» сприймається населенням Донбасу так, ніби вживається на їхню адресу.

«Я думаю, що уряд у Києві зробив замало для того, аби людям на Донбасі, які не відчувають особливого зв’язку із Києвом, продемонструвати, що він бореться не з ними, а за те, аби кожен міг сам зробити свій вільний вибір. Це ніколи не було чітко сказано», - каже він.

Говорячи про розкол країни та вплив Євромайдану, Конрад Шуллер каже: «Євромайдан сам по собі призвів до того, що Донбас утратив контроль над Україною і разом з тим зацікавленість у збереженні територіальної цілісності України. Обличчя Майдану, викривлене російськими ЗМІ, постало після цього ідеологічним підґрунтям для виправдання сепаратистських тенденцій. Тобто Майдан сприяв розколу у значенні втрати влади елітою на Донбасі».

Журналіст нагадує також, що російські медіа, які активно споживає населення Донбасу, використовували Майдан для сіяння страху перед київськими «фашистами» та «карателями».

Однак Шуллер нагадує, що сьогодні розкол між українцями спостерігається не за ознакою україномовності чи російськомовності, як вважалося раніше. Нині, на його думку, йдеться про розкол між «дуже специфічним політично-соціальним прошарком населення на Донбасі та рештою держави».

Німецький журналіст зазначає, що сьогодні «переважно російськомовний» Київ, «майже повністю російськомовний» Дніпропетровськ є проєвропейськими.

«Революція на Майдані та рішучий захист її результатів після її завершення дають мені право говорити про те, що українське суспільство захищає європейські цінності навіть рішучіше за більшість суспільств Європи, - каже він. –  Захід сьогодні перебуває на Сході. Адже місцем, де люди дійсно вступають у боротьбу за європейські цінності, був київський Майдан, сьогодні цим місцем є Схід України».

Разом з тим, Конрад Шуллер застерігає, що за умов війни люди, які мислять демократично, можуть перетворитися на тих, хто мислить авторитарно.

Конрад Шуллер працює кореспондентом впливової німецької газети Frankfurter Allgemeine Zeitung, висвітлює події в Україні, Польщі та країнах Балтії. На початку літа вийшла його книга «Україна. Хроніка однієї революції», що описує події листопада 2013 – травня 2014 року.