«Київ хоче побудувати на кордоні з Росією захисну стіну завдовжки 2000 кілометрів, щоб перешкоджати вторгненням Кремля, - пише журналіст. - Проект поглине мільярди доларів, яких Україна не має, але він не спроможний стримувати російські війська».

Він водночас зауважує, що проект може знайти однодумців через інтернет. Зокрема, з’явилася громадська ініціатива із пошуку добровольців на роботу. Понад 10 тисяч українців вже вступили до Facebook-групи. Існує й сайт із назвою «Українська ідея», яка спонукає до припущення, що військова користь  прикордонної стіни має для її ініціаторів, ймовірно, лише другорядне значення, зауважує автор.

Беньямін Біддер відзначає також, що уряд залучив до просування проекту «Стіна» українські медіа. Телеканали показують знімки робітників з котушками дроту. Повідомляється, що 8 тис. військових позицій повинні захистити Україну від майбутніх вторгнень Москви. Кольорові моделюючі пристрої демонструють систему перепон з колючого дроту, з ровами, залитими водою, та з багатьма  парканами, окрім прикордонної смуги для патрулювання. Президент Петро Порошенко з розрахунку на кампанію парламентських виборів, що відбудуться наприкінці жовтня, обіцяв спорудити укріплення «за найновішим стандартом сучасної оборонної науки», додає автор.

Разом з тим журналіст каже, що це вочевидь суперечить поки що єдиному доступному кошторису, запропонованому Ігорем Коломойським. В ньому йдеться про 100 млн. євро, що еквівалентно витратам по 50 євро за метр. На думку Беньяміна Біддера, за такі гроші можна закласти хіба що«квітник у Дніпропетровську, а не прикордонну фортецю».

Німецький кореспондент вважає проект у реальному вимірі надто дорогим. Він наводить заяву прем'єр-міністра Арсенія Яценюка про те, що Київ має у розпорядженні для першого етапу будівництва власні кошти, а більше грошей він розраховує отримати у донорів на Заході. Однак фактичні потреби у фінансуванні проекту, за оцінками експертів, набагато більші, ніж за  розрахунками у 100 млн. євро.

Автор наводить коментар директора військових програм Центру Разумкова Миколи Сунгуровського. Експерт оцінює вартість прикордонної споруди, беручи за основу ізраїльську модель, у декілька мільярдів євро. Однак додає, що Києву терміново потрібні гроші на важливіші цілі – відбудову армії та економічні реформи.

Беньямін Біддер вказує також на складнощі у спорудженні стіни. Кордон з Росією не тільки довгий, а й не чітко визначений, пише він. У багатьох місцях він ніколи не був офіційно демаркований. Між Луганськом та узбережжям Азовського моря Київ до того ж втратив над ним контроль. Сепаратисти не потерплять будівництва стіни, бо вони, навпаки, прагнуть приєднання до Росії. «Навіть якби Київ міг спорудити паркан навколо сепаратистських регіонів, ця робота, ймовірно, зайняла б не декілька місяців, як запевняє уряд, а декілька років», - пише автор.

Стосовно військової доцільності проекту та бажання українського уряду щонайшвидше «закрити кордон від агресора» журналіст вказує ще одну думку експерта Сунгуровського. «Такі споруди можуть зупинити нелегальних переселенців, мігрантів і терористів, однак не озброєних вояків, - каже він. -  Однак регулярні частини російської армії можуть легко прорватися через перепони».

Експерт зауважує, що це стосується також озброєних до зубів російських найманців. Каже, що зброю сепаратистам на Схід України можуть доправляти повітрям, оскільки саме вони зараз контролюють луганський аеропорт. Сунгуровський також додає, що з військової точки зору мур «не має сенсу», хіба що з політичного погляду творить «психологічний ефект».

Автор наводить також слова політолога Дениса Богуша, який називає плани спорудження стіни «піар-кампанією». Пише, що президент бореться за створення широкої більшості у парламенті після виборів, а будівництвом стіни Порошенко та Яценюк хочуть виявити свою твердість щодо Росії.

«Однак ціна доволі дорога. Грошей Україна, яка переживає скруту, власне, не має», - вважає німецький журналіст.

Нагадаємо, що Беньямін Біддер постійно проявляє глибокий інтерес до України. У лютому він опублікував резонансне інтерв’ю зі скандальною депутаткою Оленою Бондаренко, в якому вона висловилася, що дії міліції щодо протестувальників на Майдані є «недостатньо жорсткими». Після цього парламентарка відмовилася від своїх слів та звинуватила журналіста у непрофесіоналізмі.