Зокрема, різні оцінки новому порядку акредитації надали голова Незалежної медіа-профспілки України (НМПУ) Юрій Луканов, виконавчий директор Інституту масової інформації (ІМІ) Оксана Романюк і головний продюсер, заступник директора департаменту ТСН «1+1 Медіа» Олена Несміян.

Нагадаємо, 20 жовтня Міністерство оборони України започаткувало нову систему співпраці з цивільними журналістами і працівниками ЗМІ. Для полегшення роботи цивільних журналістів і працівників ЗМІ (акредитованих в СБУ) щодо висвітлення проведення антитерористичної операції, Міністерство оборони України, замість щоденної заявки на роботу журналістів у зоні АТО, запровадило щотижневу заявку по середах. У ній потрібно вказувати ПІБ журналістів, секторів, марки і номерів автомобілів та номерів прес-карт.

До змін у правилах журналісти мали повідомляти прес-центр АТО про свої плани на наступний день до 18:00 попереднього дня, що також викликало нарікання деяких медійників.

Голова НМПУ Юрій Луканов вважає, що нові правила від Міністерства оборони з пересування журналістів у зоні АТО лише заважають ЗМІ працювати й закликав їх змінити.

«Було б зручно, якби цей день визначали самі журналісти. Але нам Міністерство оборони встановило самостійно окремий день – середа. А якщо журналісти зненацька вирішують працювати у четвер або п’ятницю, або після середи раптово змінилася ситуація в АТО і у журналістів нові плани, то що їм робити? Чекати наступної середи?», - йдеться в коментарі пана Луканова на сайті НМПУ.

Пан Луканов на власному досвіді відчув нелогічність нових правил. При перетині блок-постів з групою проекту ГО «Телекритика» «Донбас: чесно» вартові заявили, що журналістів нема в списку на перетин блок-постів, хоча відповідний лист до прес-служби АТО від журналістів був направлений напередодні.

Голова медіа-профспілки зазначив також, що будь-які нововведення щодо роботи журналістів в АТО мають бути запроваджені після консультацій з масовими журналістськими організаціями й медіа-експертами.

Щодо необхідності обговорення змін у медійному колі з ним погоджується й виконавчий директор ІМІ Оксана Романюк. В коментарі MediaSapiens вона розповіла, що після зміни правил її організація отримала скарги на це нововведення від журналістів, зокрема міжнародних кореспондентів іноземних видань, які висвітлюють події на Донбасі.

«Журналісти заявили, що за новими правилами працювати нереально. Ми опитали й інших медійників – українських та іноземних, і всі вони 100% висловилися проти. Пам’ятаєте, як раптом почали снаряди вибухати у Сватовому, або от зараз знову загострення. Про це неможливо було знати заздалегідь. Тому ми відправили непублічний лист до Міноборони, Генштабу та Мінінформполітики, в якому закликали переглянути цю вимогу, а також провести зустріч представників цих відомств з медіаспільнотою», - розповіла пані Романюк.

Виконавчий директор ІМІ також зазначила, що спочатку відомства пообіцяли оперативно відреагувати на цей лист, проте згодом неофіційно повідомили, що нововведення були запроваджені з ініціативи робочої групи для вирішення низки проблемних питань, які виникають під час співпраці військових та журналістів у ході роботи в зоні АТО, яку було створено наприкінці вересня при Міністерстві оборони України.

«Звичайно, такий формат акредитації вигідний великим редакціям і телеканалам, які можуть собі дозволити розмістити кілька знімальних груп у різних секторах зони АТО. Але як бути з France Press, Gazeta Wyborcza та іншими виданнями, які не мають таких умов роботи на Донбасі? Ми не маємо права орієнтуватися лише на інтереси 9 великих українських каналів і забувати про інших», - наголосила пані Романюк.

Водночас заступник директора департаменту «Телевізійної служби новин» каналу «1+1» Олена Несміян закликала залишити нові правила без змін. Про це йдеться в її листі до міністра оборони Степана Полторака. Пані Несміян зазначила, що зустрічі журналістів телеканалів з представниками Міноборони були конструктивними, а нові правила є зручними для телевізійних кореспондентів, які постійно працюють у зоні АТО.

«Тож дуже дивно, що після кількох відкритих зібрань та вже по тому, як прес-секретар допомогла узгодити всі побажання представників ЗМІ з військовим керівництвом, з’являються нові зауваження від тих представників преси, які, попри запрошення, не з’явилися на робочу зустріч і не внесли своїх побажань і корективів. Зважаючи на таку ситуацію, кореспонденти ТСН просять військове керівництво залишити узгоджені на спільних зустрічах правила без змін», - йдеться в листі.

Польський журналіст Павел Пєньонжек (Paweł Pieniążek), який їздить в зону АТО з початку конфлікту та готує звідти матеріали для «Польського радіо» та видання Dziennik Opinii як фрілансер, незадовлений змінами.

«Система співпраці зі ЗМІ, яку зараз створив штаб АТО, дуже ускладнює роботу журналістам. Ми ж не знаємо, що і коли буде відбуватися. Це ж ніхто не може спланувати. Тому система заявки раз на тиждень з точними маршрутами є не можлива до виконання для ЗМІ, які хочуть висвітлювати актуальні події. Журналістам потрібні новини, а не краєвиди. Якби я хотів просто поїздити і поспілкуватися з військовим, то міг б і не їхати саме на передову», - зазначив журналіст в коментарі Media Sapiens та додав, що водночас Міноборони запровадила хорошу програму embedded journalists, яка дозволялє ґрунтовно вивчити військове життя.

7 листопада на сайті Міноборони з’явилася новина про те, що в разі загострення обстановки на фронті, прес-центр АТО проводитиме щоденну акредитацію журналістів для надання можливості оперативно висвітлювати події.

«У разі виникнення ситуацій, пов’язаних з різкою зміною обстановки в зоні проведення АТО, або будь-яких інших непередбачуваних обставин, що виникають під час роботи з вітчизняними та іноземними журналістами (зміни у складі знімальних груп та їх автотранспорту, корегування маршрутів тощо), прес-центр АТО проводитиме щоденну акредитацію журналістів для надання їм можливості оперативної роботи!», - йдеться у новині.

У коментарі MediaSapiens керівник прес-служби Міноборони Оксана Гаврилюк підтвердила, що наразі існує дві можливості для акредитацій: щотижнева та щоденна. «Ми отримуємо схвальні відгуки про ці зміни в офіційних листах та соцмережах. Щотижнева акредитація зручна для журналістів, які їздять в АТО в заплановані відрядження, довготривалі. Це як штатні працівники редакцій, так і фрілансери. Їм тепер не потрібно щодня акредитуватися. Водночас у разі незапланованої поїздки або певних змін у маршруті чи заміни авто, журналісти легко можуть скористатися можливістю щоденної акредитації», - зазначила вона.

У соціальних мережах журналісти висловлювали різні враження про ефективність запровадження нового порядку акредитації. Наталія Нагорна з «1+1» і Тарас Корніюк з ICTV схвально відгукнулися про зміни, а Юлія Спасокукоцька з «UA: Першого» та Тетяна Мартинюк з ICTV – негативно.

Нагадаємо, 25 вересня воєнні кореспонденти українських ЗМІ, які працюють у зоні антитерористичної операції, влаштували у Facebook флешмоб-протест проти обмежень з боку керівництва штабу АТО на висвітлення і зйомку важливих подій на Донбасі. Приводом до флешмобу стало позбавлення акредитації знімальної групи телеканалу «Україна». Свої вимоги до керівництва держави та командирів АТО вони висловили в публічному зверненні.

Того ж дня начальник Генерального штабу Збройних сил України доручив реформувати прес-служби Збройних сил. А Міністерство оборони України вирішило створити робочу групу для вирішення проблемних питань, які виникають під час співпраці військових і журналістів у зоні АТО.

28 вересня з ініціативи Міністерства інформаційної політики відбулося публічне обговорення фактів порушень прав журналістів в зоні АТО, за результатами якого було сформовано робочу групу для вирішення проблемних питань.

30 вересня відбулося перше засідання робочої групи, учасники якої – воєнкори – припустили, що «закручування гайок», яке розпочалося кілька місяців назад і яке не дає журналістам якісно виконувати професійні обов'язки, пов'язане з оприлюдненням фактів контрабанди в зоні АТО. Журналісти також назвали ключові проблеми, з якими стикаються під час висвітлення подій АТО.

20 жовтня Міністерство оборони України започаткувало нову систему співпраці з цивільними журналістами і працівниками ЗМІ.