Рама Шарма, старший тренер із мультимедійної журналістики у CoJo International, розповідає про можливості Google Plus Hangout.

Спершу для тих, хто ще не знає: Google Plus Hangout (з англ. «хенг-аут» – тусівка, місце постійних зустрічей. – MS) – це можливість влаштувати відеоконференцію на платформі Google+. Ресурс дозволяє групі людей (до 10 осіб) розмовляти в одному «місці» одночасно. (Можете переглянути на моєму відео, як це відбувається.)

Важко переоцінити таке вдале поєднання соціальної мережі й можливостей відеоспілкування на зразок Skype.

Таким чином, ви можете легко та швидко поговорити з будь-ким із друзів у соціальній мережі. Я не використовую навушники чи мікрофон – у моєму ноутбуці є вбудований мікрофон та веб-камера. Ви можете, наприклад, відреагувати на зміну статусу друга більш персонально – через веб-камеру, а не писати звичний коментар.

Отже, чому це важливо саме для журналістів?

Тому що такий тип спілкування «обличчя до обличчя» є більш реалістичним і дружнім. Це може забезпечити глибший контакт із вашою аудиторію і сприятиме зростанню довіри до вас та ЗМІ, яке ви представляєте.

Донедавна Google Hangouts не надавали тієї функції, якої хотіли телевізійники – можливість вирішувати, хто може заходити і виходити з сеансу розмови. Тепер, однак, із функцією Google Hangouts On Air ініціатор може обирати учасників і розпочинати відеозустрічі з конкретними колами (Google+ Circles) або взагалі з публікою на Google+.

Щойно відеозустріч завершено, запис надсилається на ваш акаунт Youtube, де ви його можете відредагувати і перемістити.

Готуючи цей блог, я запитала друзів зі спільноти Google+, які із записаних відеозустрічей у мережі вони вважають найбільш цікавими. Я не очікувала такого різноманіття посилань на відеоконференції: наприклад, відеозустрічі у форматі ігрових шоу, поради стосовно побачень і розлучень, святкування весіль і днів народження. Можете самі переглянути.

І, звісно, тут не могло обійтися без тележурналістів. Наприклад, Сара Хілл із регіональної телевізійної компанії KOMU практикувала у своїй роботі Google Hangouts від моменту появи сервісу. Спочатку вона використовувала цю функцію для того, щоб показати процес виготовлення новин «за лаштунками» – саме для спільноти Google+. А тепер це щоденна частина ефіру в секції U News.

Тут кожен учасник відеозустрічі ділиться цікавою новиною, актуальною в його місті чи країні. З цієї причини Сара називає їх співробітниками, а не просто учасниками.

Під час гарячих подій, про які треба терміново повідомити, журналісти KOMU використовують Google Plus Hangouts як джерела інформування (наприклад, так було у ситуації з терактами в Осло). Учасники можуть виходити на відеоконференцію через айфони чи айпади і розповідати, що діється навколо.

На відео, що вище, я розмовляю з Сарою та командою журналістів KOMU, а також із регулярними «співробітниками-інформаторами», які повідомляють новини. Відеозустріч, яку ви бачите у фільмі, транслювалася в онлайні для 418,704 фоловерів Сари.

Тут ви можете переглянути повну 30-хвилинну версію цієї відеозустрічі.

Є чимало інших віртуальних відеопосиденьок, де збираються люди за інтересами:

- якщо ви цікавитеся фотографією, то напевне чули про Трея Реткліффа. Він постійно організовує відеозустрічі зі своєю командою та іншими відомими фотографами;

- якщо астрономія вас цікавить більше, то можете приєднатися до Фразера Кейна. Тут він говорить із професором про сузір’я Каріна;

- прихильників спорту X Games запрошують на відеозустріч атлетів та їхніх фанатів та записують усю розмову;

- Пітер Дермут розпочав серію «G+ інтерв’ю» – відеозустрічей із цікавими людьми (наприклад, із Чі Чоу – інженером Google Hangout);

- Дар’я Муск стала музичною сенсацією на Google+. Протягом останніх 6 місяців вона виступала та спілкувалася зі своїми новими прихильниками саме на гугл-відеозустрічах. Дар’ю запросили в Google HQ, щоби вона розповіла про свій досвід.

Наразі неможливо вставити відеозустріч на вебсайт, та є надія, що в майбутньому ця функція буде доступна.

Автор: Рама Шарма – старший тренер із мультимедійної журналістики у CoJo International

Джерело: блоги Школи журналістики BBC

Переклад: Марина Дорош