Адоніс Дурадо (Adonis Durado) сьогодні є одним із найбільш відомих дизайнерів у газетному світі. Нестримний та інноваційний, «божевільно кмітливий» та «дивовижно креативний» – так описують його журналісти та редактори, яким доводилося з ним працювати.

У 2010 році Адоніс Дурадо зайняв посаду директора з дизайну Muscat Press and Publishing House, що видає найбільшу щоденну газету в Омані – Times of Oman(та її версію арабською мовоюAl Shabiba). І вже наступного року команда Дурадо зробила те, чого не вдавалося жодному виданню на Середньому Сході, – Times of Oman здобула нагороди в Society for News Design,найпрестижнішому щорічному конкурсі в сфері графіки, дизайну, ілюстрацій, інфографіки та веб-дизайну. І не одну, а 36 нагород – оманська газета несподівано для всіх увійшла у двійку найкращих у світі, випередивши таких гігантів та майстрів дизайну, як Washington Post та New York Times.

У 2012 році газета повторила тріумф на цьому конкурсі, здобувши 49 нагород. А золотою медаллю відзначили особливий проект – інфографіку про місяць Рамадан ісламського календаря, що складалася з 28 сторінок. Як зауважили судді конкурсу, «тут є глибока багатошарова деталізація, однак у той же час вона неважка для сприйняття, завдяки приємним кольорам, фотографіям, ілюстраціям і типографії. Якщо ви раніше не знали нічого про Рамадан, ви можете все вивчити з цієї інфографіки. Вони справді працювали над тим, щоб дати читачу щось надзвичайне і захопити його увагу».

Однак Рамадан це далеко не єдине досягнення команди Times of Oman. Загалом газета здобула близько 100 міжнародних нагород за інфографіку і кращий дизайн. Персональна робота Дурадо була відзначена Society of Illustrators, Communication Arts magazine, і Tabbie Awards.

Цього літа редакція Times Of Oman створила серію інфографіки до Олімпійських ігор. Газета також увійшла до «графічного консорціуму» – неформального союзу дизайнерських відділів десяти видань (із різних країн світу), які об’єдналися за декілька місяців до Олімпіади, щоб ділитися між собою найкращими зразками інфографіки. Приклади олімпійської інфографіки, яку готувала Times Of Oman, Адоніс Дурадо презентував на Всесвітньому форумі редакторів, що на початку вересня відбувся в Києві. Серед найбільш працемістких і детальних проектів – «олімпійський медальйон», також інфографіка, що демонструє історію рекордів у стрибках у довжину та висоту тощо (див. нижче). Про особливості олімпійської інфографіки та секрети успіху оманської газети Адоніс Дурадо розповів в інтерв’ю для MediaSapiens.

Пане Адонісе, цього року ЗМІ по всьому світу створили цікаві проекти олімпійської інфографіки. Олімпіада завжди буда популярним об’єктом в інфографіків чи це саме цьогорічна тенденція?

Не лише цього року, команди з графічних відділів завжди ретельно готуються до Олімпійських ігор. Бо це якраз та подія, коли реально багато чого зробити заздалегідь. Всю олімпійську інфографіку можна поділити на три частини: до початку спортивних подій, висвітлення під час змагань та постолімпійська інфографіка. Я стежив цього року за проектами видань із різних країн і можу сказати, що саме перша група становить абсолютно переважну більшість. Добре, коли ти знаєш заздалегідь, яка буде подія, є час все спланувати та зробити проект глибшим. Складна інфографіка – це не день роботи, а місяці досліджень. Наприклад, New York Times узагалі готували свою інфографіку за рік до Олімпіади.

Які ще події підходять для інфографіки?

Здебільшого це також великі спортивні події, тому що тут є багато даних, статистики… Чемпіонат cвіту з футболу – подія, на яку чекають у всьому світі. У США – це змагання в Національній баскетбольній лізі.

Як відомо, напередодні Олімпіади було створено графічний консорціум – декілька редакцій газет об’єдналися, щоб ділитися між собою інфографікою. Наскільки успішним був проект?

Не можу сказати, що це була вдала ідея. Багато газет із Європи та США пообіцяли, що будуть ділитися, однак обіцянки не виконали. Наша редакція Times of Oman надіслала свою інфографіку всім, хто брав участь у консорціумі. А ми отримали інфографіку лише від декількох ЗМІ – зокрема, від Faifax (Австралія), San Diego Union-Tribune (США). Так що цей «консорціум» виявився неефективним.

Інфографіка, що показує кількість медалей (золотих, срібних, бронзових) у кожній країні за всю історію Олімпійських ігор (у повному розмірі можна переглянути тут)

Times of Oman в останні роки здобула безліч нагород у сфері дизайну та інфографіки, зокрема Society for News Design. У чому секрет  успіху, як удалося конкурувати з найвідомішими газетами світу?

Times Of Oman справді маловідома газета, я почав працювати тут 2010 року, мене найняв Маріо Гарсіа, який консультував цю газету. І вже 2011 року в Society for News Design ми були серед найкращих, а там змагаються найбільші газети світу. Ми також здобули нагороди Malofiej Awards, це найбільш важливе змагання, у якому можна перемогти, та Asian Media Award.

У чому секрет успіху – насправді може бути довга історія. Однак я скажу про найголовніші речі. По-перше, має значення структура побудови ньюзруму. Як звичайно буває в газетах? Директор із дизайну підпорядковується головному редактору. В нашому випадку інакше: я не звітую редактору, в нас із ним однакові повноваження, ми звітуємо перед вищим керівництвом. Це дуже добре, бо редактори часто бувають авторитарними і втручаються у графіку та дизайн, дають свої поради: це роби простіше, а те не годиться для дизайну…

Ще важлива причина нашого успіху – ми розглядаємо дизайн як розповідання історій. Я себе вважаю в першу чергу не дизайнером, а візуальним журналістом. Так, моя посада дизайнер, але я турбуюсь і про контент. Якщо ви подивитеся моє портфоліо, то побачите, що мій спосіб дизайну сторінок – це розповідання історій. І тут немає чіткої формули. Наприклад, іноді на сторінці я роблю величезний, масивний заголовок – це може бути цілий абзац. Не працює старе правило, що заголовок має бути коротким, він може бути великим, щоб захопити читача. Тож на відміну від інших відділів, наш відділ розповідає свою історію – на цілу шпальту чи на декілька шпальт. Звичайно, нам допомагають у редагуванні. Тому що редактори краще знають правила подачі інформації у виданнях. Адже ми працюємо в ісламській країні, де є суворі правила щодо того, що можна і не можна говорити.

Матеріал про Ніла Армстронга не проілюстровано фотографією космонавта, щоб зосередити увагу читача на думці Армстронга, поданій у заголовку

Якщо в редакції немає достатніх ресурсів та добре навчених інфографіків, чи реально їй досягти успіху в цій сфері?

У Times of Oman, звичайно, немає таких ресурсів, як, наприклад, у New York Times, які можуть на ті ж Олімпійські ігри надіслати своїх кореспондентів – у нас немає такого бюджету. Але важливо бути креативними, і не обов’язково мати при цьому багато людей.

Коли дизайнерська команда надто чисельна, це лише ускладнює завдання. В мене траплялися випадки, коли в моєму підпорядкуванні було багато людей, але вони не мали хисту до своєї справи, і це неймовірно дратує. Тому найскладніше – знайти правильних людей.

Коли мене найняли сюди, я встановив високий стандарт. Звільнив із відділу графіки людей, які не досягали потрібного рівня. Я найняв нових свіжих людей. Я пишаюся, що це мультикультурна команда: з Південної Африки, з Чилі, з Гондурасу… Це допомагає, люди мають різні погляди, ти багато в чому можеш навчитися в них. І головне, в них спочатку можуть бути обмежені технічні вміння, однак якщо вони талановиті, тоді ви разом можете творити дива. Я сказав своїй команді, що в мене є ціль здобути нагороди і ми маємо наполегливо працювати. Важливо, щоб була одна спільна мета в команди. Як керівник, насправді я диктатор, якщо я кажу, що це має бути добре – то так і буде.

Творчі суперечки часто виникають?

Так, звісно, дискусія це дуже важливо, ми часто сперечаємося з приводу окремих сторінок. Але якщо я розумію, що був неправий, то завжди прошу вибачення.

То все ж таки ви не зовсім диктатор?

Диктатор із серцем :) У нас невелика команда, і я не очікував, що ми зробимо стільки інфографіки. Головне, що поштовх іде від нас, а не нам кажуть: зробіть це. А якщо ти робиш щось зі справжньою пристрастю, виходить чудово. Звісно, іноді ми готуємо інфографіку для важливих поточних подій, але більшість – це добре запланована.

(ACES)

Іноді графіки роблять ставку на видовищність, а не на точність. Як ви до цього ставитесь? Які взагалі головні правила для інфографіка?

В інфографіці ти завжди маєш справу зі змістом, тому точність обов’язкова. Для дизайнера це складне завдання – створити інфографіку. З одного боку, ти хочеш зробити щось вишукане та складне, але з іншого, розумієш, що читач це має зрозуміти швидко. Тому тут часто виникають дискусії. І потрібно розуміти, що інфографіка та візуалізація даних – це різні речі. На сайтах ми часто бачимо візуалізації, це такі собі картинки. Під інфографікою ми маємо на увазі інше. Моє власне визначення інфографіки таке: це графіка, яка розповідає історію. Історію зі змістом. Тому графіка повинна бути точною і водночас функціональною. Функціональність означає, що її створено з певною метою. Якщо це інфографіка про медалі, ти маєш чітко розуміти, що ти хочеш показати. Кількість золотих медалей у кожної країни? І від мети треба відштовхуватися, думати над способами, який вид графіки буде найбільш удалим. Це і є функціональність, графіка повинна обслуговувати потрібну ціль.

Точність даних – це інше, тут теж виникають проблеми. У багатьох медіа наймають графіків-дизайнерів, які взагалі не мали ніякого відношення до журналістики – вони роблять дуже точну інфографіку, але нецікаву. З іншого боку, буває, що сам журналіст робить інфографіку, й вона виглядає не дуже естетично привабливою. Під час форуму можна побачити графіку в презентаціях, яку роблять редактори, журналісти – вона здебільшого нудна. А графіка має бути вибуховою! Тому потрібно дотримуватися балансу: з одного боку – точність, з іншого – те, що неймовірно вражає.

Робота над якими проектами з інфографіки була найбільш складною, можете навести приклад?

Власне, складність не у створенні інфографіки, а у збиранні даних. Ми працюємо на Середньому Сході, тут є свої особливості. Трапляється, що тобі потрібно взяти інтерв’ю в людини, однак вона не хоче говорити з журналістом на цю тему, погоджується говорити лише з людьми, що займають вищі посади. Хтось не хоче чи не вміє говорити англійською. Тому проблема в Омані – створювати локальну графіку, отримати інформацію справді складно. Інфографіку про такі міжнародні події, як Олімпійські ігри, легше зробити, бо інформацію легше знайти – в інтернеті, книжках, взяти у когось інтерв’ю.

Інфографіка, що демонструє, з якими труднощами стикається олімпійський спортсмен-мусульманин під час місяця Рамадану (у повному розмірі тут)

Які найголовніші виклики, на ваш погляд, стоять перед сучасним дизайном?

Щодо складнощів скажу зі свого досвіду: коли до мене приходять дизайнери зі своїми роботами, я їх завжди питаю, в чому полягає історія. Зазвичай дизайнери дуже ліниві, щоб читати матеріал, вони лише читають заголовок і перший абзац. А я їх вчу – контент усередині, ти повинен прочитати історію.

Щодо дизайну загалом… Для мене нині ключове питання, як досягти «суперсторінки» (wow-page)? І тут цікавий момент – де межа між просто гарною сторінкою і суперсторінкою? Гарну сторінку легко зробити, на відміну від суперсторінки – це щось таке, від чого ти не можеш відірвати погляд, що повністю тебе втягує та захоплює увагу. Це важко пояснити; коли я працював у США, пояснював це висловом «візуальна метафора». Я взяв це поняття з поезії, (Адоніс Дурадо – поет, пише вірші рідною себуанською мовою, у 2001 році здобув нагороду як «Кращий новий письменник» від Cebuano Studies Center, його збірку 2008 року було перекладено англійською мовою Not All That Drops Falls. – МS.) маю на увазі певну властивість, притаманну об’єкту, яку ти можеш візуально зобразити. Наприклад, якщо ти ілюструєш матеріал про свободу преси, літери можна зробити у вигляді стрічок скотчу. Якщо потрібну ілюструвати матеріал про риболовлю, можна фон зробити у вигляді риб’ячої луски… Ти маєш думати над візуальною метафорою, особливо коли ілюструєш статті, а не інформаційні матеріали, в новинах усе формальніше, в інших випадках – креативніше. Це те, що я пропагую в своїй команді – що б ти не показував, ти маєш зрозуміти квінтесенцію історії.

Деякі зі сторінок, які перемогли на конкурсі Society for News Design, можна переглянути тут і тут. Більше прикладів Олімпійської інфографіки – тут, Олімпійська піраміда, створення інфографіки про Рамадан тут.