Автори:

Юлія Поліковська

Онлайн-видання «Люк» видало друкований журнал «Харків, де твоє обличчя?» у межах однойменного культурно-просвітницького проєкту. Презентація видання з концертом львівського гурту «Пиріг і Батіг» зібрала аншлаг. Сьогодні, 20 жовтня, захід проведуть вдруге, повідомила MediaSapiens головна редакторка «Люка» Катерина Переверзева.

Назва видання, як і проєкту загалом, запозичена з однойменного вірша Павла Тичини, написаного сто років тому. Це невипадково, адже тоді в Харкові кипіло українське культурне життя, і проєкт покликаний відновити зв’язок поколінь: показати сучасним харків’янам їхніх славетних попередників та пояснити, чому, попри всі зусилля радянської влади, він не став російським.

У першому випуску журналу вміщені редакційні матеріали та статі про деколонізацію, а також тексти від колег-журналістів з медіагрупи «Накипіло». Вони розповідають, що саме в Харкові століття тому виникло гасло «Слава Україні!», з’явився новий український правопис і розпочався найстрашніший Голодомор в історії країни.

Оскільки, за словами Катерини Переверзевої, проєкт має на меті в позитивний спосіб відповідати харків’янам на питання «Хто ми?», «Де наше коріння?» і «Чому ми не стали такими, як росіяни, хоч Харків намагалися зробити російським?», упорядники доповнили видання інтерактивом. У ньому вміщені тематичні розмальовки, кросворд і гра в деколонізацію, в якій за допомогою наліпок, що йдуть у комплекті, можна харківські вулиці з іменами Пушкіна, Єсеніна та Чайковського перейменувати на вулиці Сковороди, Йогансена, Барбари, пса Патрона, бабака Тимка.

Редакторка уточнила, що перша частина проєкту відбувалася в диджитал-форматі: на сайті «Люка» публікували тексти та відео, присвячені деколонізації та розвитку розуміння української ідентичності міста.

«Велике зацікавлення аудиторії підштовхнуло нас до розуміння, що проєкт має виходити в офлайн-формат. Вона має три напрямки: започаткування друкованого журналу, комунікаційну кампанію на сітілайтах з плакатами, які зображають відомих українських культурних діячів минулого, а також створення нового мурала на місці того, де раніше був зображений Пушкін на коні», — розповіла вона.

Плакати на сітілайтах із зображеннями відомих українських митців минулого доповнені «мемними» віршиками, які виглядають жартівливо та беззмістовно, проте складені так, щоб глядач мимовільно зафіксував у своїй пам’яті Миколу Хвильового, Леся Курбаса, Василя Кричевського, Марію Раєвську-Іванову та інших.

«Ми сподіваємося, що в майбутньому ці імена почнуть яскравіше відгукуватися, коли люди бачитимуть ці прізвища, приміром, на полицях книгарень чи у публікаціях, і викликатимуть емпатію як своє, близьке», — пояснила Катерина Переверзева.

За її словами, журналом «Харків, де твоє обличчя?» зацікавилися бібліотеки, їм надішлють кілька примірників. Читачі також можуть звернутися до редакції по журнал, заповнивши для його отримання форму за посиланням.

На фото: журнал «Харків, де твоє обличчя?»

Фото: «Люк», «Медіамейкер»