Розробник аудіобібліотеки «Слухай» Макс Фрай: «Наша мета – створити якомога більше якісних аудіокниг українською мовою»

Розробник аудіобібліотеки «Слухай» Макс Фрай: «Наша мета – створити якомога більше якісних аудіокниг українською мовою»

16:07,
9 Червня 2020
9845

Розробник аудіобібліотеки «Слухай» Макс Фрай: «Наша мета – створити якомога більше якісних аудіокниг українською мовою»

16:07,
9 Червня 2020
9845
Розробник аудіобібліотеки «Слухай» Макс Фрай: «Наша мета – створити якомога більше якісних аудіокниг українською мовою»
Розробник аудіобібліотеки «Слухай» Макс Фрай: «Наша мета – створити якомога більше якісних аудіокниг українською мовою»
Програміст Макс Фрай з командою однодумців створив безкоштовну онлайн-бібліотеку аудіокниг українською мовою «Слухай». Під час карантину цей проєкт отримав новий виток розвитку та опинився серед переможців конкурсу від Мінцифри. Про те, як розвивають напрямок аудіокниг українською, Макс Фрай розповів в інтерв'ю MediaSapiens.

Близько року тому розробник Макс Фрай разом з командою однодумців створив соціальний проєкт «“Слухай”. Бібліотека аудіокниг українською мовою», де безкоштовно поширюють аудіокниги українською. На той момент у бібліотеці було близько ста книг, але з часом їх кількість почала зростати. Аудіокниги створювали «з нуля»: їх озвучували зірки театру й кіно, музичні виконавці, радіоведучі, студенти та волонтери.

Проєкт успішно пройшов відбір Громадського бюджету Києва, а під час карантину команда подала заявку на конкурс від Міністерства цифровий трансформації. Проєкт став одним з п’яти переможців цього конкурсу серед 800 учасників та отримає фінансування на розвиток і озвучення нового матеріалу.

«Карантин став ідеальним для багатьох у сенсі споживання контенту. Хтось пішов на Netflix, хтось вивчав мови, а ми вирішили просунути платформу з аудіокнигами», – каже Макс Фрай. Сам він слухає аудіокниги майже щодня вже понад 10 років.

У той час, як у багатьох країнах ринок аудіокниг успішно розвивається й часто друкована книга виходить паралельно з аудіоверсією, в Україні цей напрямок як бізнес практично ніхто не розглядає. Чому так відбувається й що потрібно для того, щоб змінити цю ситуацію, – розробник аудіобібліотеки розповідає в інтерв'ю.

«Інші країни вкладають в озвучку мільйони доларів щороку, а в нас цього ринку майже не існувало»

Максе, розкажіть, хто входить у вашу команду, хто з вас чим займається, крім проєкту «Слухай»? Чому обрали напрямок саме аудіокниг?

– Наша команда перебуває у складі ГО «Зміни». Уже багато років придумуємо й реалізуємо соціальні проєкти для країни та Києва. Кожен у нас відповідає за свій напрямок, що дозволяє нам оптимально рухатися й розвиватися. Опис кожного з нас і його напрямок є за посиланням. Також до проєкту підключилися наші друзі, які працюють у сфері авторських прав, контактують з видавцями, акторами, артистами.

Ідею проєкту придумав я, бо сам слухаю аудіокниги майже щодня понад 10 років. І ключовою проблемою завжди була відсутність єдиної платформи зі зручними фільтрами, пошуком, плеєром. Усе сталося як завжди: ми всі сиділи в нашому офісі, і я кажу: «О, а давайте зробимо найбільшу бібліотеку з аудіокнигами українською!». Інші країни вкладають в озвучку мільйони доларів щороку, а в нас цього ринку майже не існувало. Ми подали проєкт на Громадський бюджет Києва.

Складно було брати участь в Громадському бюджеті Києва, отримувати голоси?

– Це не перший наш досвід участі в ньому, тому було розуміння, як і що робити. Найскладніше було зібрати групу людей для агітації за проєкт.

Успішний проект ГБ складається з двох частин: ідея, яка буде сприйматися людьми, і вміння команди донести цю ідею максимальній кількості людей, що конвертується в голоси (проєкти-учасники відбору Громадського бюджету можуть пройти далі, якщо за них проголосувала певна кількість користувачів в інтернеті. MS). На жаль, не завжди підтримка ідеї переходить у голос, тому що саме голосування дуже захищене, займає тривалий процес і передбачає верифікацію через bank ID. Для багатьох це складно і здається незрозумілим, тому потрібно вміти ще пояснити, що це та навіщо.

Зірки самі вибирали, які книги їм озвучувати? Як відбувався цей процес?

– Найчастіше зіркам просто подобається сама ідея, і вони готові озвучити будь-який матеріал для підтримки. Намагаємося підбирати обсяг, щоб за один підхід можна було записати багато.

Вони озвучують книги безкоштовно?

– Так. Вони готові допомагати проекту на добровільних громадських засадах. Є, звичайно ж, і великі довгі матеріали, виробництво яких займає не один день. У таких випадках залучаємо професійних дикторів, але навіть вони підключаються далеко не за ринковими цінами. Є окремі диктори, які дізналися про наш проєкт, і він настільки їм сподобався, що роблять начитки в домашніх студіях, відправляючи вже готові книги.

Чи обов'язково мати для цього навички з дикції, вміти красиво прочитати?

– Ні, зовсім не обов'язково. Більшу частину книг все-таки записують професійні актори, у яких такі навички є. Але зіркам під час запису ми надаємо все на їхній розсуд: вони самі вибирають інтонацію, формат, самі креативлять.

Скільки часу в середньому займає начитка однієї книги?

– Наприклад, якщо у файлі 100 сторінок А4 14-м шрифтом, автор начитки знає, що таке мікрофон і як з ним працювати, розуміє всі правильні наголоси, його швидкість запису буде десь 8-9-10 сторінок на годину, сам твір вийде записати за годин 10. Комфортно писати не більш як дві години поспіль. Ось і запишеться така книга у 5 підходів.

Але бували випадки, коли книгу розміром у сто сторінок за один день записував на студії професійний актор. Якщо ж це не актор, то часу на це може піти трохи більше.

Як проходив конкурс Мінцифри #HackCorona? Ви самі на нього подавалися чи вас знайшли? Чи вже визначилися з тим, який новий матеріал буде озвучений?

Олександр Барабошко (Крус) якраз займається у нас цим напрямком. Він побачив згадку про конкурс. Карантин став ідеальним для багатьох у сенсі споживання контенту. Хтось пішов на Netflix, хтось вивчав мови, а ми вирішили просунути платформу з аудіокнигами. Ми спостерігали тренд на доступ до вільних і абсолютно безкоштовних знань. Багато хто ділився платними раніше курсами, які раніше коштували по кілька сотень доларів.

Бачимо, що значна кількість артистів, які перебувають на самоізоляції, можуть допомогти у виробництві контенту із соціальною складовою. В умовах карантину Україна зіткнулася з проблемою організації навчального процесу вдома, з наявністю навчальних матеріалів. А контент нашої першої бібліотеки аудіокниг українською рекомендується фізичними бібліотеками, та й сама платформа – мультиадаптивна. Карантин ще раз підтвердив, що для школярів важлива дистрибуція навчального контенту в зручній формі, відповідній духу часу.

Також важлива цільова аудиторія «Слухай» – люди з обмеженими фізичними можливостями, для яких така форма є єдиною доступною. Природно, потреба у вільному доступі до україномовного контенту зростає, а його наявність уже часто не відповідає цьому попиту. Всі ці спостереження ми виклали в заявці на #HackCorona.

Важливою складовою для перемоги була наявність уже готових напрацювань і досвіду. Також ми запропонували у співпраці з Міністерством освіти озвучити саме ті матеріали, які потрібні для вивчення шкільної програми. Уже зараз, використовуючи бюджет від #HackCorona, ми почали озвучку повного списку програми ЗНО з української літератури, а це більше 60 творів. Наша команда опрацьовує їх, підбираємо кожному дикторові контент під його голос. Звичайно, деякі зірки самі озвучують контент за своїм смаком. Сподобалася прозорість конкурсу, і нам пощастило з безпосереднім донором.

Ініціатором проведення такого хакатону був віце-прем'єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Він часто отримує у фейсбуку цікаві ідеї та пропозиції соціальних ініціатив від громадян і бізнесу, хоча вони рідко відносяться до компетенції міністерства. Тому він запропонував провести такий конкурс, щоб кожен з охочих міг спробувати знайти підтримку і фінансування на здійснення задуманого. З цією пропозицією Мінцифри пішло до ІТ-бізнесу і міжнародних партнерів. Ті, хто відгукнувся, увійшли до складу журі та стали спонсорами проекту. Коли проєкт уже пройшов свою першу стадію збору заявок від усіх бажаючих, до проекту приєднався IТ-підприємець Сергій Токарєв, партнер Cyprus IT Forum та інвестор RefaceAI. Токарєв поповнив призовий фонд #HackCorona на 1 мільйон гривень. Саме команда Сергія Токарєва й стала нашими грантодавцями. Тут нам теж пощастило, бо вони – IT-шники, і нам легко розуміти одне одного.

За рахунок перемоги в конкурсі #HackCorona ви озвучите ще більше книг? Хто саме буде це робити?

– Так. Після перемоги на #HackCorona знаменитості дізналися про проєкт і з радістю готові безкоштовно витрачати свій час на те, щоб ми в результаті отримали якісний і красивий контент українською мовою. Це і професійні актори, і зірки театру й кіно. Більшість із них – упізнавані обличчя у всій країні. Імена анонсуємо через кілька тижнів офіційним релізом.

«Після запуску" Слухай "ринок активізувався, і наш проєкт певною мірою став візіонерським»

Наскільки я розумію, ринку аудіокниг в Україні практично не існує. Це дійсно так? Чому, як думаєте?

– Ні, його не існує. Були комерційні спроби: деякі ще живуть, але всі вони комерційно неуспішні. Я чув про кілька проєктів, які пішли за цією бізнес-моделлю й вирішили продавати підписку. Знаю, що в них не все добре. Один сервіс під час карантину закрився: просто припинив роботу. Але варто зазначити, що після запуску «Слухай» ринок активізувався, і мене особисто радує що наш проект певною мірою став візіонерським.

Зараз частину бюджету з фонду #HackCorona ми витрачаємо на розробку мобільного додатку. Він майже написаний, вже багато для нього підготували й оголосимо про його запуск, коли робота буде зроблена повністю. Додаток буде безкоштовним: ідея всього нашого проєкту й полягає в доступі до повністю безкоштовного аудіоконтенту українською мовою.

Чому спроби зробити аудіокниги комерційним напрямком у нас зазвичай не вдаються?

– На жаль, по багатьох напрямках Україна є дуже і дуже маленьким ринком. Деякі медіагіганти вже запровадили аудіокниги як додатковий розділ у себе, але для всіх це скоріше побічний напрямок. Є спроби великих гравців ринку впровадити розділи з аудіокнигами, щоб розвивати цей напрямок, щоб розширити аудиторію. Наприклад, так роблять Megogo або «Київстар». Але, знову ж таки, як бізнес зараз це ніхто не розглядає: це великі вкладення, які просто не відіб'ються. Це скоріше волонтерські ініціативи.

А тим часом ринок аудіокниг у світі дуже інтенсивно розвивається. У Росії, скажімо, створення аудіокниг буквально поставлено на потік. Це роблять в основному видавці. Там є три великі компанії, які раніше займалися друкованими книгами, у них є майже всі права на них. Вони безперервно записують аудіокниги за допомогою професійних акторів. У сферу постійно вливають гроші, і в акторів постійно є робота. Поки ж в Україні це роблять тільки точково, і заробити на цьому сьогодні практично неможливо.

Виходить, якщо користувач в Україні цікавиться аудіокнигами, то він швидше за завантажить собі російський додаток?

– Швидше за все – так. Якщо користувач, скажімо, хоче послухати щось із бізнес-літератури, то практично єдиний наявний варіант – російською мовою. Або англійською, але тут охочих теж мало. Тому це і є наша мета – створити якомога більше якісних аудіокниг українською мовою, які були б широко доступні всім бажаючим.

Тобто ініціатива має скоріше йти від бізнесу, і не завжди треба чекати, поки читачі почнуть думати над тим, щоб послухати аудіокнигу?

– Часто насправді попит не надто великий до того моменту, поки у сферу не починає вкладати гроші бізнес. Для деяких видавців у багатьох державах це стало розширенням бізнесу, додатковою можливістю заробити. Адже навіть у найбільш популярних книг, які видають у паперовій версії, є певна «стеля» в продажах. У якийсь момент помітили, що аудіоконтент теж добре продається. Під аудіокниги створюється також маса різних мобільних додатків. Вони зазвичай зручні у використанні, з простим меню. За передплату за ціною в пару доларів за місяць користувач отримує пару десятків тисяч аудіокниг російською мовою, і їх кількість постійно зростає.

І взагалі світ рухається до «передплатної» моделі споживання контенту. Так що я впевнений, на це можна розраховувати. Найголовніше – надавати якісні послуги. Тому що коли піратські сайти працюють швидше та без проблем, а на офіційних сайтах перебої і проблеми, це ні до чого доброго не приведе.

Проте якщо створювати тільки безкоштовний аудіоконтент, чи не буде це й далі формувати у деяких людей уявлення про те, що аудіокниги мають бути безкоштовними, чи будуть звикати платити за них?

– На щастя, буквально за останні кілька років у наших людей дуже зросла відповідальність за споживання контенту. Ми вже більше готові платити за ліцензійні фільми, звикли купувати дорогі ігри. Наприклад, ігри для PS4 (Playstation) в Україні – одні з найдорожчих по СНД. Люди все більше розуміють, що створення такого продукту – це зусилля, це час, це копітка робота.

Чому ігри для PS4 у нас одні з найдорожчих?

– Такою є цінова політика компанії. Багато хто скаржиться на те, що українське представництво компанії Sony, що виробляє ігрові приставки, ставить високі ціни на такі ігри. У нас вони набагато дорожчі, ніж в інших країнах. Наприклад, якщо в Росії в перерахунку на гривні гра коштує 1500, то в нас така ж буде коштувати близько 2500 гривень. Зараз технічно піратство на ігрових приставках практично неможливе, тому доводиться купувати їх за такими цінами, з цим нічого не поробиш.

Але чи є сенс порівнювати ринок аудіокниг з ринком ігор?

– Я навів приклад ігор для ілюстрації різниці в сприйнятті таких продуктів. Якщо у випадку купівлі гри у користувача вже є розуміння, за що він платить, то він готовий платити. У цілому ігри сприймають як комплексний і складний процес. Розуміють, що це робота великої кількості людей протягом декількох років. Але поки що далеко не всі розуміють, які витрати несе створення аудіокниг. Відповідно, платити за них готові не всі.

Популярність подкастів і аудіокниг це взаємопов'язані явища? Наприклад, якщо розвивати одне, то чи стане популярним інше?

– Дуже цікаве питання, але це абсолютно різний світ з різними екосистемами. Звичайно, споживання аудіоконтенту схоже. Але, з мого досвіду, це ніяк не пов'язано.

Що тоді, на ваш погляд, необхідно для розвитку ринку аудіокниг в Україні?

– Щоб ринок розвивався, по-перше, потрібно поліпшення покриття інтернету (4G на більш коротких частотах). Аудіокниги частіше слухають у дорозі, тому якісне покриття інтернетом добре вплине на споживання. По-друге, потрібен масштабний піар.

На жаль, багато хто навіть не пробував ніколи такий варіант отримання інформації, як аудіокниги. По-третє, потрібні великі бюджети. Без контенту люди не будуть слухати книги, бо не буде вибору. Людина буде постійно звертатися до аудіоконтенту тільки в разі, якщо буде знати, що зможе отримувати там новинки або матеріал, який її цікавить.

– З приводу масштабного піару – реклама аудіокниг і навіть просто книг у нас, якщо не брати до уваги інтернет, за рідкісними винятками просто відсутня. Для України дуже нетипово рекламувати книги на білбордах, а тим паче – на телебаченні.

– В Україні реклами аудіокниг немає, тому що нічого рекламувати. У країнах, де є постійний потік створення нових аудіокниг, вони ж і активно рекламуються. Це природний процес: з'являється реклама не тільки в інтернеті, але і на вулиці. Зараз досить популярне явище – коли пишеться книга, то вона відразу передається в різні країни на переклад, хтось купує на неї права, і до моменту виходу книга готова і в друкованому, і в аудіоформаті. Тобто аудіо записується ще до релізу книги. Це поширена практика в багатьох країнах.

Тоді повинен спочатку сформуватися попит, щоб аудіокниги в Україні стали створювати масово?

– Я думаю, що попит у нас є, і він великий. Але тут виходить замкнуте коло: навряд чи хтось буде виділяти гроші, тому що в нас дуже маленький локальний ринок. Складність ще й у тому, що книги українською мовою мають меншу аудиторію. Ми якраз і хочемо розвинути цей напрямок, збільшивши кількість україномовних аудіокниг. Такого контенту у нас просто немає, а тим часом аудіокниг російською – безліч.

Фото: facebook.com/Макс Фрай

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду