Експерти з різних країн створюють індекс дезінформації для визначення рівня надійності сайтів
Експерти з різних країн створюють індекс дезінформації для визначення рівня надійності сайтів
Про це під час конференції Misinfocon у Києві розповіла співзасновниця проекту Клер Мелфорд (Clare Melford).
Раніше пані Мелфорд обіймала керівні посади у приватних компаніях, а також неприбуткових організаціях (International Business Leaders Forum, MTV Networks Nordics, Girls not Brides тощо). Крім того, вона працювала над стартапами у сферах фінансових та освітніх технологій. Торік Клер Мелфорд вирішила зосередитися на проблемі поширення дезінформації, якій сприяла свобода інтернету. Вона та інша співзасновниця проекту, аналітикиня даних Александра Мусавізаде (Alexandra Mousavizadeh) називають дезінформацію одним із найбільших викликів сучасного покоління. Третім співзасновником ініціативи є експерт із кібербезпеки Деніел Роджерс (Daniel Rogers).
Cпівзасновники проекту
Пані Мелфорд зазначила, що The Global Disinformation Index є коаліцією ініціатив із різних країн та секторів, які прагнуть вирішити цю проблему. Мета проекту — створити систему вимірювання ризику того, що певний інтернет-ресурс буде поширювати неправдиву інформацію. Співзасновниця The Global Disinformation Index наголосила, що такий інструмент потрібен як урядам, так і приватним компаніям і громадянському суспільству, й він допоможе сприяти зменшенню кількості недостовірної інформації.
Робочий інтерфейс рейтингу
Клер Мелфорд також розповіла, що під дезінформацією команда The Global Disinformation Index розуміє поширення неправдивого контенту, умисно створеного для обману задля фінансових чи політичних вигод. Вона наголосила, що у світі існує багато хороших ініціатив із фактчекінгу та моніторингу ресурсів, а також підтримки якісних ЗМІ та медіаграмотності, які також сприяють протидії дезінформації. Проте великою проблемою, за словами експертки, лишається відсутність конкретних кількісних показників її поширення.
«Я взялася досліджувати проблему дезінформації з бізнесового підходу, — розповіла Клер Мелфорд. — Хотіла дізнатися все, що можна про ринок дезінформації, в тому числі його розмір. Мені було цікаво дізнатися, яка частка всього контенту, яку спожила аудиторія в певній країні, є дезінформацією, де в світі центри виробництва неправдивого контенту, в яких країнах його поширюється найбільше, якими мовами, через які медіа. А також яка кількість грошей онлайн-рекламодавців іде на підтримку дезінформації і яка це частка всіх їхніх витрат... Проте всі ці питання поки що не мають відповідей. А як відомо, ти не можеш упоратися з тим, що не вимірюєш (цитата відомого австралійського економіста Пітера Друкера. — MS)».
Спікерка наголосила, що наразі із досліджень Reuters відомо: обсяги дезінформації у світі зростають, а каналом її найбільш активного поширення є соціальні мережі. Крім того дослідження свідчать, що інтенсивність дезінформації зростає під час виборів, а її створення все більше автоматизується. «Під час виборів 2016 року в США п’яту частину всіх твітів писали боти», — зазначила пані Мелфорд.
Водночас, за словами експертки, незрозуміло, які суми люди заробляють на поширенні дезінформації. Широко відомий лише випадок щодо македонських студентів, які заробляли тисячі доларів на місяць, причому гроші їм виплачувалися також автоматизовано.
Співзасновниця The Global Disinformation Index розповіла, що команда проекту прагне створити рейтинг країн за поширенням у них дезінформації та рейтинг усіх онлайн-ресурсів. Відомості в них будуть оновлюватися в режимі реального часу й різними мовами.
«Це буде подібним до того, як рейтингові агенції оцінюють країни та фінансові продукти. Коли статус ААА означає низький ризик інвестування, а Junk — найвищий. Так само завдяки нашому індексу оцінюватимуться великі та маленькі інтернет-ресурси», — зазначають співзасновниці.
Пані Мелфорд наголосила, що для створення цього рейтингу використовуватиметься штучний інтелект, який спиратиметься в першу чергу не на зміст контенту повідомлень на веб-ресурсі, а на його метадані. Вона висловила сподівання, що цим інструментом скористаються соціальні мережі, які тепер шукають шляхів для оцінки достовірності джерел інформації.
«Тобто десь у куточку публікації в соціальній мережі з лінком на статтю на певному ресурсі відображатиметься цифра, яка продемонструє рівень ризику того, що там поширюється дезінформація. Важливо, що це буде незалежна оцінка. Наші принципи: нейтральність, незалежність та прозорість», — каже спікерка.
Які ж дані аналізуватиме команда The Global Disinformation Index? Це, зокрема, країна походження сайту, якими державними чи приватними компаніями він фінансується (як приховано, так і відкрито), якими технологіями та стандартами користується. Враховуватимуться й такі показники, як частота публікацій, кількість статей на сайті та середня кількість переглядів матеріалу. Система все ж таки буде аналізувати й сам контент: нейтральною чи емоційною є його мова, чи наявна там ненормативна лексика, яким є в цілому стиль, якою є «клілбейтність» ресурсу. «Жоден показник не стане ключовим, але всі разом вони покажуть загальну картину», — зазначають співзасновниці в матеріалі про проект.
Клер Мелфорд розповіла, що ініціатива вже тестує деякі інструменти на основі 1500 сайтів, які різні фактчекінгові ініціативи визначили як ресурси, що активно поширюють неправдиву інформацію.
«Ми з’ясували, що нейронна мережа здатна правильно визначити високий ризик дезінформаційного контенту в 98% випадків», — стверджують пані Мелфорд та Мусавізаде.
У Києві Клер Мелфорд також наголосила, що The Global Disinformation Index відкритий до співпраці з різними ініціативами, а також дослідниками дезінформації та студентами.