Про це MediaSapiens розповів співзасновник компанії Сергій Грушко.

До лютого в платформи Litnet існувала тільки російськомовна версія, цього тижня розпочала роботу іспаномовна, а наступного тижня запрацює українськомовна.

Російську версію Сергій Грушко разом із партнером – письменником Андрієм Нечаєвим –запустили влітку 2015 року. До цього двоє українців разом працювали над сайтом Fan Book, присвяченому літературі в жанрі фентезі. З цього досвіду підприємці зрозуміли, що авторам часто бракує зручного майданчика, де можна було б одночасно й публікувати свої твори, й отримувати фідбек від читачів, й заробити.

Litnet дає можливість авторам, на яких підписалася велика кількість людей, продавати підписку на свою нову книжку в процесі її написання. А згодом – продати її всю на цьому ж сайті.

«До нас платформи такого типу в світі не існувало, здебільшого твори викладаються безкоштовно, – розповів пан Грушко. – Є проекти, які виникли після нас на російському ринку. Є один англомовний, але він присвячений винятково ІТ-літературі. У Китаї та Росії існують сайти, де читач платить за кожний новий розділ книжки. Проблема цих проектів в тому, що автори починають ділити книжку на 50 розділів, і читач не уявляє, скільки йому треба буде заплатити. Ми ж вважаємо, що треба одразу інформувати читача про ціну».

Наразі підписка на книжку у російськомовній версії коливається в діапазоні від 32 до 65 гривень. Суму визначає сам автор, а Litnet пропонує рекомендовану.

Проте комерційних авторів на сайті лише близько 300 із 10 тисяч.

«Це платформа, де новачок може тренуватися, а вже досвідчений автор –комерціалізуватися, – говорить співзасновник Litnet. – Важливо й те, що ми гарантуємо авторам захист від піратства. Поки твір не написаний повністю, піратська бібліотека його не публікує, їм це не цікаво. Для читачів теж незручно бігати між десятками порталів. Наша основна ідея полягає саме в цьому, а не в тому, що ми пропонуємо автору викладати ще не написану книжку, чи читачу – читати її».

Пан Грушко розповів, що ресурс провів опитування своєї аудиторії, яка оформлює платні підписки. Виявилося, що 65% з читачів роблять це тому, що книжку не можна знайти деінде, а також через те, що є фанатами певного автора й хочуть якнайскоріше прочитати його новий твір.

На Litnet приходять й автори, які протягом 5-10 років публікувалися в видавництвах.

«Чому? Бо ті, хто вже видав кілька книжок на папері, часто не мають своєї інтернет-аудиторії, вона про них просто не знає, адже просуванням займався видавець, – пояснює Сергій. – За останні 6-7 років паперові наклади книжок у Росії впали в 3-4 рази. Тому багато хто з письменників закінчує свою традиційну літературну кар’єру. Прийшовши до нас, вони думають, що одразу стануть популярними. Але нерідко їх чекає розчарування. У них може бути сотня підписників, а у новачків – по десять тисяч. У цій сфері, як і всюди, дуже важливо просувати себе, мати контакт з аудиторією. Платформа дає змогу вести свій блог, організовувати офлайн-зустрічі, проводити розіграші. Тобто це свого роду літературна соціальна мережа».

Більшість творів на Litnet – це масова література. Найпопулярнішими жанрами є фентезі, сучасний роман про кохання та еротична література. Портал регулярно проводить літературні конкурси спільно з видавництвами: таким чином видавці можуть знайти нових авторів, започаткувати нові серії. Хоча, за словами Сергія Грушка, на порталі є й інтелектуальна проза. «І видавці її знаходять – ту, яка мало продається, але рухає літературний процес. Проте, як відомо, саме масова література повертає читача до книжки і створює підвалини для розвитку видавництв, що дозволить їм у майбутньому іноді випускати серйозну літературу», – каже він.

Пан Грушко розповів, що минулого року в Росії вийшли друком 50 книжок, опублікованих на Litnet , а за весь час існування порталу – понад 100.

«Якщо в російській версії ми просто пропонували зручний інструмент самвидаву для автора, то в українській бачимо місію взагалі створити електронну літературу, виробити в людей звичку її читати й писати, – каже співзасновник Litnet. – Скажімо, ви автор з Хмельницького, пишете українською й хочете, щоб вас читали. І не 10-20 друзів, а ширша аудиторія. У вас раніше не було для цього платформи в інтернеті. Та навіть для популярного автора існує питання, як заробляти з книжки. Ми сподіваємося, що створимо майданчик для нової української літератури. Адже українські видавці масової літератури говорять, що їм бракує авторів».

Сергій Гришко розповів, що у грудні на Litnet середній гонорар письменника складав 16 тисяч гривень. Компанія підписує зі своїми комерційними авторами договір про співпрацю й перераховує їм кошти.

Ця сума – менша за середню заробітну плану в Росії. Проте є й приклали рекордів, коли за першу добу продажу підписки на нову книжку популярний автор заробив 2230 доларів: підписку купили 2230 читачів, а коштувала вона 1 долар.

«Автори купують підписку ще й тому, що можуть дискутувати з іншими читачами про перебіг подій, і ніхто з них ще не знає фіналу. У нас буває до 10 тисяч коментарів під однією книжкою!», – розповів пан Грушко.

Автор сам завантажує свій твір на сайт, проте потім його проглядають модератори. Крім того, на книжку можуть поскаржитися читачі, адже вона має відповідати певним правилам, обумовленим європейським законодавством. Сергій Грушко розповів, що якщо вона їх порушує (скажімо, містить описи педофілії), адміністратори видаляють книжку або навіть усі твори автора без можливості подальшої з ним співпраці.

Російськомовну версію Litnet щодня відвідують 170 тисяч користувачів, з яких близько 25 тисяч – із України. Значний відсоток авторів порталу також складають українці. За словами співзасновника, з-поміж комерційних авторів українців – близько 15%. Деякі з них вже повідомили, що пишуть також українською й публікуватимуться в українськомовній версії.

«В українській версії ми запустимо два літературні конкурси: збірки оповідань та жіночого роману, – розповів Сергій Грушко. – Ми це робимо в співпраці з видавництвом “Самміт-Книга”, яке видасть переможців друком уже влітку та восени. Ведемо переговори й із іншими видавцями. А в іспанській версії запускаємо конкурс детективу у стилі нуар – там це затребувано. В російській у нас паралельно відбувається десь по п’ять конкурсів».

У майбутніх планах Litnet – розвиток мультимовної платформи: запуск версій англійською, німецькою, португальською, польською, турецькою та іншими мовами.

Нагадаємо, нещодавно в Україні з'явився новий освітній онлайн-майданчик Sensе, дe публікуються курси відеолекцій і статті з гуманітарних наук, літератури й мистецтва.