Василь Корсун працював в ІТ, 2015 року був мобілізований. Саме під час служби йому спала на думку ідея заснувати «Вишкіл»: рівень підготовки українських вояків залишав бажати кращого. Наразі проект існує за рахунок фінансової допомоги волонтерів.

Що це за система? «Вишкіл» планує до викладення десятки курсів від різних тренерів. У курсах є навчальні матеріали, тести для контролю та можливість для підтримки та розвитку вже наявних лекторіїв.

Чого вона вчить? Елементів балістики, військової топографії, індивідуальної вогневої підготовки, аеророзвідки та багато чого іншого. Повний перелік курсів можна переглянути тут.

Хто викладає? Серед лекторів «Вишколу» є як військові у відставці, так і сертифіковані тренери та лікарі. На платформі, зокрема, викладають Сергій Шмаль, підполковник у відставці та інструктор-топограф, Сергій Березань реабілітолог та сертифікований інструктор з ТССС,ТЕСС, В'ячеслав Андрієнко, майор у відставці та інструктор Міжнародного Антитерористичного Центру Спеціальної Підготовки і Школи виживання S.E.R.E. & C.S.A.R., Андрій Фоменко, інструктор-психолог та науковий кореспондент Інституту психології імені Г. Костюка НАПН України та багато інших фахівців.

Для кого вона? Цільова аудиторія «Вишколу» — й ті, хто планує вступити до лав ЗСУ, і просто відповідальні громадяни. Основна мета проекту — підвищити обороноздатність українського суспільства.

Яка вартість? Навчання безкоштовне.

— Василю, наскільки ефективне онлайн-навчання в такій специфічній галузі як військові дисципліни?

— Насправді військові дисципліни з погляду характеру або умов засвоєння інформації нічим специфічним не відрізняються.

Так, існують дослідження, згідно з якими для найкращого запам’ятовування інформації атмосфера засвоєння знань має збігатися з атмосферою їх застосування. Мозок працює таким чином, що ми запам’ятовуємо не відокремлені уламки інформації, а цілісні емоційно-інформаційні контексти. І якщо ми плануємо застосовувати знання в умовах стресу, — а бойові дії — це найбільший стрес, із яким людина стикається протягом життя, — то для найкращого засвоєння інформації ми маємо отримувати цю інформацію також в умовах стресу.

Тому на правильно організованих тренінгах із вогневої підготовки чи тактичної медицини мають бути умови штучної імітації бою. На курсанта кричать, впливають психологічно, фізично, наприклад, штовхають, стріляють над головою тощо.

Але слід зазначити, що такі заняття немає сенсу проводити з новачками. Перш ніж проходити тренінг в умовах штучного стресу, курсант має опанувати матеріал у спокійній атмосфері. Зрозуміти його, відпрацювати до автоматизму, й тільки потім переходити до поглиблених тренувань, які обумовлені власне «військовою специфікою».

Виходячи з цього, на попередніх етапах підготовки різниці між військовими дисциплінами і цивільними з погляду теорії передачі знань немає. Роль онлайн-навчання — це підготовка курсанта від нульового рівня до впевненої бази. Інше завдання, яке успішно виконують онлайн-курси, — це перепідготовка, тобто структурування і доповнення тої інформації, якою курсант вже володіє. Це коли курсант уже щось знає, його знання інколи навіть перевірені бойовим досвідом, але тепер він отримує ґрунтовне методичне заповнення «білих плям».

— До яких технік і методів навчання вдається «Вишкіл»? Чому обрали їх?

— На заході методики elearning пройшли дуже істотну еволюцію. Англійською мовою існують десятки підручників та досліджень. Перші методики були орієнтовані на розробку власне навчального контенту і з’явилися ще в 60-ті роки. Це, наприклад, відома методика Ганьє: 1) привертання уваги, 2) інформування учнів про цілі, 3) повторення попереднього навчання, 4) презентація матеріалу, 5) забезпечення «настанови з навчання», 6) виконання, 7) зворотній зв’язок, 8) оцінка ефективності, 9) покращення запам’ятовування та передачі.

Після цієї методики було ще багато інших, не буду їх тут наводити. Але загальний вектор еволюції методик був такий, що учнів почали розглядати не як відокремлених споживачів навчального матеріалу, а як учасників пов’язаних між собою спільнот. І при проектуванні навчання почали орієнтуватися на проектування спілкування в тих спільнотах. Тобто, «навчання відбувається не на лекціях, навчання відбувається в коридорах».

Ці та інші методики отримали своє втілення в технології MOOC (MassiveOpenOnlineCourses), яка є подальшим розвитком технології LMS (LearningManagementSystem).

Платформа Open eDX, на базі якої розгорнуто «Вишкіл», є яскравим прикладом реалізації технології MOOC. Платформа була спеціально створена спільними зусиллями Массачусетського Технологічного інституту та Гарвардського університету як продукт із відкритим кодом для підвищення якості освіти взагалі в світі. Це потужна промислова платформа, що має прекрасну масштабованість і дозволяє сотні тисяч одночасних клієнтських з’єднань. Технологія MOOC вшита в неї, і в цьому сенсі використання «Вишколом» платформи Open eDX саме по собі є застосуванням найкращих та найостанніших світових розробок у теорії передачі знань.

Окрім того, ми багато працюємо над узагальненням наявних методик розробки навчального матеріалу. Один зі стовпів технології MOOC, методика «коннективізму», робить акцент на «позалекційному спілкуванні» як принциповій особливості сучасного процесу онлайн-освіти. У нашому випадку це «спілкування» виглядає як подальші практичні заняття в реальних групах із підготовки, без яких проходити теорію немає ніякого сенсу. Проблема в тому, що ці практичні заняття не можуть бути віртуальними. Таким чином, наявні теорії не можуть бути перенесені «всліпу», й ми працюємо над їх адаптацією. Ці наші розробки будуть оформлені у вигляді прозорої методики, доступної потенційним лекторам проекту.

— Чи є аналогічні навчальні платформи у світі?

— Онлайн-підготовка з теорії військових дисциплін широко застосовується у країнах НАТО. Ось, наприклад, Військово-повітряні сили США використовують Open eDX для онлайн-підготовки 700 000 осіб свого особового складу.

— Який курс на платформі виявився найпопулярнішим? Чи плануєте ви розширення наявних курсів?

— Найбільш популярним очікувано виявився ознайомчий курс із елементів балістики. Його пройшло вже десь півтисячі осіб. Але цей курс не є власне навчальним курсом. Він створювався не стільки для навчання балістики, як для демонстрації можливостей інструменту онлайн-платформи. Ми виклали тільки дві теми з потенційно широкого курсу: деривацію й кутові величини. (Деривация — відхилення траєкторії польоту кулі або артилерійського снаряда під впливом обертання. Термін стосується тільки нарізної зброї або спеціальних боєприпасів гладкоствольної зброї. Кутові величини — параметр, який необхідно враховувати для точного влучання в об’єкт. — MS.) Повноцінний курс балістики може містити десятки тем. Менше з тим, вибір саме цих двох тем для попереднього ознайомлення з можливостями «Вишколу» був дуже вдалим. Про деривацію чув багато хто, але явище це фізично непросте, і тільки одиниці намагалися розібратися з предметом. Ми ж наочно продемонстрували, як навіть такі непрості матерії можуть бути ефективно доведені до курсантів завдяки вдалому поєднанню лектора, пояснювальної анімації та контрольного тестування.

Ми плануємо активно розвивати платформу декілька найближчих років. Курсів буде багато, й різноманітних. Будуть курси від приватних інструкторів і центрів підготовки; як волонтерських, так і комерційних. Наразі на платформі доступні курси бійця-рятувальника, військової топографії і бойового виживання, причому доступні не повністю, а лише по одному-два уроки з кожного. Найближчим часом з’являться курси з бойового стресу і психологічної підготовки бійця, з індивідуальної вогневої підготовки й деякі інші. Також ми очікуємо появу на нашій платформі офіційних державних курсів із тактичної медицини, курсу молодого бійця, і активно працюємо в цьому напрямі.

— Чи є статистика відвідуваності платформи? Скільки користувачів наразі проходять або закінчили навчання?

— Наразі на платформі зареєстровано більше восьми сотень курсантів. З огляду на те, що в нас ще немає жодного цілісного курсу і що навіть ті наші курси, що вже доступні для перегляду, викладені лише частково, я вважаю, що це дуже високий показник суспільного запиту. І це не дивно. Уявіть собі, як зміниться розклад сил у війні з Росією, коли за три — п’ять років населення України буде масово мілітарно підготовленим. Коли під теплим животом у Росії буде країна не заробітчан, що будували їм будинки, а чоловіків та жінок, які звикли до передач на фронт, воювали самі, ховали друзів, а тепер у масовому порядку отримали методичну військову підготовку. Були часи, коли ми дозволяли собі не перейматися безпекою країни. Вони минули.