Любов до книжок є потужною мотивацією створити власний затишний онлайн-простір, присвячений читанню, — книжковий блог. Така платформа дає повну свободу: у виборі творів, висловленні оцінок щодо прочитаного та відсутності рамок для експериментів. Книжкові блоги можуть бути різними — схожими на рецензії або відеоогляди, концентруватись як на творах, так і на людях, які читають книжки. Якими є українські блогери? Нещодавно частина з них «розвіртуалізувалася» під час зустрічі в київській книгарні «Є» «Читай із нами! Як книжкові блоги пропагують читання».

Яка мотивація може перемогти лінь

«Спочатку головна функція блогу була — щось записати про прочитані книжки й не забути про них, — розповідає Ксенія Кисіль, авторка блогу «Етажерка». — Потім захотілося перетворити його на платформу, де можна було б ділитися розповідями про хороші книжки з іншими людьми. Я пишу про ті книжки, які мені сподобались, які я би порадила чи подарувала друзям. Думаю, бажання не просто читати, а й ділитися про прочитане — це риса всіх блогерів».

Авторка профеміністського читацького блогу Vaenn Ксенія Сокульська пише лише про ті книжки, авторками яких є жінки. «Мені сумно, а іноді я злюся — через те, що про безліч чудових книжок, написаних жінками, люди просто не знають, — пояснює Ксенія. — Їхня поява не береться до уваги, так само українські видавництва можуть не помічати багатьох іноземних авторок, яких варто перекласти. Своїм блогом я якраз хочу привернути до них увагу». Ксенія додає, що є й особиста користь із блогу — структурувати власне читання й складати переліки книжок на майбутнє.

Ксенія Кисіль, Катерина Толокольнікова, Ксенія Сокульська, Настя Бондаренко

Ведучий найуспішнішого українського буктьюб-каналу Максим Сущук («Літогляди Сущука») каже, що, як це не парадоксально, його головна мотивація вести блог — робити щось, що буквально змусило би читати. Оскільки Максим потрапив у пастку перенасиченої інформаційної доби, коли увага людини розсіюється й читання художньої літератури перестає бути пріоритетним заняттям. Бажання популяризувати читання було ще однією причиною вести відеоблог: «Щоб книжки й читання загалом лишалося популярним, видавництвам та авторам потрібно створювати нові формати привертання уваги й кардинально змінювати підходи, буктьюб-канали — це якраз один із шляхів», — каже Максим.

Фотоблог «Подземное киевское чтение» — присвячений радше не книжкам, а читачам, яких авторка — Настя Бондаренко — ловить у столичній підземці. Й народився він у першу чергу через зацікавленість у людях. «Мені просто було цікаво, що люди читають, зазирнути до них у книжку, — пояснює Настя. — За час існування блогу з листопада 2014 року назбиралось уже 748 світлин — деякі з них мені надсилають підписники. Я не обираю, з якою книжкою фотографувати людину: чи це буде Донцова, чи книжка видавництва «Основи» — залежить від випадку, хто потрапить у камеру мого смартфону (хоча треба сказати, що із 748 світлин лише три герої читали Донцову)».

What are you reading? — іще один фотоблог, який розповідає про те, що читають мешканці Києва (він ведеться двома мовами — українською та англійською). Тут, на відміну від попереднього, публікуються не лише фото читачів, а й розповіді про книжку, яку вони читають, і загалом читацькі вподобання. Авторка блогу Катерина Толокольнікова (журналістка сайту «Детектор медіа») каже, що ідея блогу полягає якраз у цьому — побільше дізнатися про людину: як її звати, ким працює, чому обрала цю книжку, чи подобається вона їй, що полюбляє читати: «Раніше, бувало, дивлюся, хтось читає у транспорті “Тріумфальну арку” Ремарка — а я дуже люблю цей роман, і так хочеться запитати: ну а вам як? :) Тепер це вже зробити простіше». Локації в блогу різноманітні — кав’ярні, транспорт, парки, театри, потяги й аеропорти, так само як і міста — тут, окрім Києва, є й закордонні Цюрих та Берлін. «Думаю, блог якоюсь мірою сприяє популяризації читання — для підписників це таке собі нагадування про те, що, можливо, ви давно не брали до рук улюблену книжку або не читали цього роману відомого автора», — каже Катерина.

Як зробити свій блог особливим

Бажання писати про книжки достатньо, щоби створити свій блог — однак цього недостатньо для появи зацікавлених читачів. То який секрет успішного блогу? «Переглянувши популярні іноземні блоги, я побачила, що головне в кожному — чітко визначена концепція, своя родзинка, яка привабить аудиторію», — каже Ксенія Кисіль і наводить приклад блогу письменника Роберта Брюса 101books.net, який регулярно пише про 100 найкращих книжок за версією Time Magazine. Або VintageNovels.com — блог австралійської дослідниці й письменниці про класичну літературу чи блог англійської вчительки Дженін, яка оглядає книжки, написані для або про дітей.

Жіноча тематика, а точніше її брак у книжкових рецензіях та блогосфері, теж може стати способом залучити нові аудиторії, вважає Ксенія Сокульська. Дослідження свідчать, що книжки, написані чоловіками, домінують у літературній критиці. Цей факт спонукав письменниць та небайдужих блогерок привернути увагу до жіночої літератури. Відомою стала акція британської письменниці та ілюстраторки Джоани Волш, яка запустила кампанію з хештегом #readwomen2014 та створила серію закладинок і листівок із зображенням відомих письменниць. Хештег набув великої популярності — як серед письменників, так і серед читачів, які ділились інформацією і враженнями про улюблені книжки, написані жінками. Згодом на ресурсі Book Riot було створено особливий перелік — «100 обов'язкових для прочитання книжок у жанрі наукової фантастики та фентезі, написані жінками».

Виділитися серед буктьюберів легше і складніше водночас — адже, з одного боку, тут більше способів привернути увагу користувача, з іншого — процес зйомки й монтажу досить працемісткий. «У відеогляді ви щосекунди змагаєтеся за увагу глядача, аби він не перемкнувся на інше відео, тому потрібно постійно придумувати щось нове. Я роблю динамічні вставки, ілюструю слова, використовую спецефекти, — розповідає Максим Сущук. — І ще для мене важливо розповідати про ті книжки, які подобаються, — витрачати стільки часу та зусиль на погані книжки немає сенсу».

Перешкодою до ведення власного блогу можуть бути сумніви через те, що схожі на ваш блог уже є й ви нічим не виділитеся в морі інших. Авторки фотоблогів Катерина Толокольнікова та Настя Бондаренко зізнаються, що хоча власні концепції спали їм на думку автономно, вони були дещо засмучені, побачивши схожі ідеї — наприклад,  Underground New York Library чи Subway Book review (перший, утім, незважаючи на популярність, уже три роки як не ведеться). Але це не повинно зупиняти: «Нехай перший ваш допис буде не дуже вдалим і видаватиметься “в нікуди”, але згодом у блогу з’явиться своя аудиторія», — каже Катерина. «Я вважаю, що краще просто зробите це, ніж думати, що ви не можете зробити ідеально», — додає Настя.

Яку користь може принести блог

Книжковий блог для більшості авторів — як початківців, так і тих, хто входить до переліку найкращих книжкових блогерів — це хобі та добровільна робота на дозвіллі. Як кажуть самі блогери, це явно не те, що може стати основною роботою чи принести великі гроші. Хоча певні способи монетизації є. Наприклад, використання реферальних посилань та отримання в такий спосіб пасивного доходу в інтернеті. Настя Бондаренко розповіла, що згаданий блог Underground New York Library періодично розміщував посилання на Amazon на ті книжки, які читають герої блогу. Таким чином сайт відстежує, які користувачі зайшли на сторінку книжки з блогу і, можливо, придбали її — та виплачує певний відсоток авторам блогу. Інший відомий блог Hot Dudes Reading (фотографії привабливих чоловіків, які читають паперові книжки) став настільки популярним проектом, що його автори вирішили видати книжку з фотографіями, опублікованими у блозі.

Та загалом прибуток чи інші вигоди блогерство може принести опосередковано. Свій майданчик в інтернеті в першу чергу дає соціальний капітал, вважає Максим Сущук. Тобто поступово людина може стати впізнаваною в літературних та навколочитацьких сферах, і це принесе їй певні дивіденди. Зокрема, самого Максима цього року запросили до журі літературного конкурсу «Коронація слова». Ксенія Кисіль після року ведення блогу «Етажерка» стала працювати авторкою блогу інтернет-крамниці Yakaboo, а Настя Бондаренко — SMM-менеджеркою магазину «Бабуїн».

Інший напрям співпраці, поширений на Заході, — взаємодія між видавництвами та блогерами. Особливо це стосується блогерів, які мають великі аудиторії: видавці зацікавлені в тому, щоби автор написав відгук на їхню книжку.

Блогерам, які прагнуть заявити про себе, варто брати на озброєння оригінальні способи популяризації власної діяльності. Так, на зустрічі обговорювали сучасні способи популяризації читання та літератури, які можуть використовувати видавництва. Журналістка та співзасновниця проекту ArtMisto Тетяна Кисельчук розповіла про спецпроект популяризації літератури, який включає взаємодію видавництв із 1) лідерами думок, 2) фестивалями, 3) лекторіями, 4) фондами допомоги, 5) ресторанами (детальніше про ці кроки тут). Відомим став флешмоб #one_book_one_month, суть якого полягала в тому, щоби прочитати книжку українського видавництва, написати аматорську рецензію на Фейсбуку, затегати двох друзів і поставити зазначений хештег. Щоби кампанія набула популярності, в ній від початку взяли участь відомі особстості, як-от головний редактор Platfor.ma Юрій Марченко, заступник головного редактора Playboy Максим Щербаков, фешн-ілюстратор Ліліт Саркісян та інші (вони в цьому випадку й стали лідерами думок). Блогери можуть генерувати ідеї щодо власних флешмобів та кампаній, а також організовувати спільні заходи, привертаючи увагу до літератури чи окремих тем, у яких вони працюють.

Цікаві блоги, які варто читати й дивитися (рекомендації учасників):

• Feminist Fiction — блог письменниці та феміністки Ріаннон Томас, у якому вона публікує власні відгуки та враження від жіночих персонажів із літератури різних жанрів, а також кіно, мультфільмів;
• A Mighty Girl — книжковий клуб сайту, де обговорюють книжки для дітей та підлітків, що були б цікаві дівчатам;
• Fem_books — спільнота «Книжки, які рекомендують феміністки» для обговорення книжок, написаних жінками з феміністських позицій;
• «Bigga Книга» — книжковий блог літературознавиці та перекладачки Анастасії Завозової;
• «Журнал об иностранной литературе» — блог літературного критика Олексія Полярінова;
• Neborakova — блог юристки й журналістки Богдани Неборак зі Львова (про інші цікаві українські книжкові блоги можна почитати в огляді Ксенії Кисіль);
• The Book Wheel — блог Елісон Хілтц (увійшов в десятку кращих блогів для любителів книжок та тридцятку кращих розважальних блогів інтернету), у якому окрім оглядів книжок можна знайти поради щодо того, як вести власний книжковий блог;
• «ВсіКниги» — youtube-канал онлайн-книгарні «Всі книги», в якому менеджерка проекту Аня Гай робить відеогляди книжок;
• «Читалочка» — відеогляди книжок від Поліни Парс «із гумором, без занудства та снобізму»;
•  Maja K. — відеогляди польською від Майї з цікавою манерою подачі.

Фото - Книгарня «Є»