Про це повідомляє «Голос Америки». 

За словами заступника державного секретаря США Бенджаміна Зіффа, пропагандистська машина обходиться Росії в 1 400 000 000 доларів щорічно. У Кремлі вірять, що впливають своїми інформаційними продуктами на понад півмільярда людей у 130 країнах світу, каже Зіфф. 

Насправді ж на Заході, особливо в США, їм немає чим хизуватися, переконує дослідник Американського інституту підприємництва Леон Арон. Каже, що реальні рейтинги Russia Today досить низькі, а істотну частину їхньої аудиторії становлять радикали всіх мастей. Російські пропагандисти адаптують інформацію для різних країн по-різному, а чим далі на Схід - тим більш обурливою стає брехня, говорить журналістка «Голос Америки». 

«Саме там відбувається те, що відоме як воєнізація інформації. Новини та аналіз використовуються як засіб провокування сильних негативних емоцій, що веде до ненависті і, врешті-решт, насильства», - сказав Леон Арод. 

Дослідниця Хезер Конлі стверджує, що вплив Кремля значний і в країнах НАТО.

«Якщо ви любите Толстого, велику російську літературу і музику, - то ви вже співвітчизник. 

Звичайно, там, де існують великі громади етнічних росіян, як от у країнах Балтії, там фокус на російську мову, російське громадянство. Але от, наприклад, у Болгарії, де міцні культурні та суспільні зв’язки, вони діють через бізнес, фінансовий сектор, енергетику, медіа. Різними засобами вони малюють єдину картинку: Захід - слабкий, декадентський, довіра до нього - низька, а от авторитарний режим - набагато краще», - зауважила вона. 

Основна риса російської пропаганди - цинізм, стверджує дослідник Пітер Померанцев: 

«Найбільший цинізм у тому, що вони стверджують: немає ніякої різниці між правдою та брехнею. Не має значення, що Путін спочатку говорить: «В Криму немає російських солдатів», а через кілька тижнів заявляє так вони там є. Для росіян сама ідея правди не несе ніякої цінності». 

Він також розповів для «Голос Америки» про зрушення, що відбулися за останній рік в напрямі боротьби з пропагандою. 

«У Брюсселі створили маленький відділ боротьби з дезінформацією. Там вісім людей і немає бюджету. Естонці почали щось робити - вони створюють свій канал. Ті, для кого це життєвоважливо - вони почали щось робити. Велика робота ведеться в Україні. Ні, я не бачу якось колективного розуму ще, а тільки окремі дії, які робляться людьми, які розуміють, що вони на передовій. А з іншого боку, рівень обговорення змінився - ми тепер про це розмовляємо». 

StopFake - це український сайт для перевірки фактів, що був запущений 2 березня 2014. Ініціаторами створення проекту стали випускники та студенти Могилянської школи журналістики і програми для журналістів та редакторів Digital Future of Journalism. Головна мета StopFake - перевірка та спростування викривленої інформації та пропаганди про події в Україні, яка розповсюджується у ЗМІ.