Звіт представлено на сторінці, де демонструється кількість урядових запитів відносно розкриття персональної інформації користувачів, а також на видалення або цензуру певного контенту. Також показано зміну трафіку по веб-сервісах Google в різних країнах ‑ користувачеві надається можливість указати конкретну державу на карті та простежити запити і сервіси, на які вплинула цензура.

«Ми сподіваємося, що цей звіт стане кроком до відкритості інформації. Він візуально демонструє порушення у вільному потоці інформації із-за технічних неполадок або блокування повідомлень урядом », ‑ ідеться у коментарі.

Значна кількість запитів на розголошення особистої інформації зареєстровано в першому півріччі 2010-го у США (4287), Бразилії (2435), Індії (1430), Великій Британії (1343) і Франції (1017). Згідно зі звітом, запитів на персональні дані користувачів від уряду Росії не надходило.

Вимоги видалити контент або піддати його цензурі найбільш часто надходили від урядів Бразилії (398), Лівії (149), США (128) та Німеччини (124). Урядом РФ направлено у Google менш 10 подібних заявок, жодна з яких не була задоволена.

Віце-президент Google Девід Драммонд відзначив, що компанія таким чином бореться із блокуванням або фільтруванням веб-сервісів, оскільки такі заходи обмежують свободу слова і самовираження. Як розповідає голова Департаменту з питань громадської політики Google Скотт Рубін, минулого року після виборів в Ірані був перекритий доступ в інтернет, і різко впав трафік на YouTube.

Правозахисні організації схвалили випуск звіту, проте закликали Google до докладної деталізації інформації, пише BBC.

«На мою думку, Google розкриє деякі ганебні факти, які будуть різними в кожній країні. Буде цікаво подивитися, з чим саме пов'язані запити ‑ з наклепом, наглядом або втручанням у контент», ‑ вважає професор інтернет-права університету Шеффілда і член організації Open Rights Group Ліліан Едвардс.

Прагнення Google підкреслити свою відданість свободі слова посилилося після конфлікту із владою Китаю на початку цього року. Компанія висловила погрозу піти з китайського ринку через хакерські атаки на свій поштовий сервіс Gmail і згодом трохи було не додержалась обіцянки. Дані про запити на цензуру контенту в Китаї у поданому звіті відсутні. Google це пояснює таким чином:«Влада Китаю вважає запити про цензуру державною таємницею, тому ми не можемо розкрити цю інформацію».

Друкується за «РИА Новости»

Фото – «РИА Новости»