Після масованих російських ударів по енергетичній інфраструктурі України 9 січня та в наступні дні Київ, Дніпро, Кривий Ріг, низка інших регіонів країни опинилися без світла, тепла й води в умовах різкого похолодання. Переважна більшість матеріалів у світових медіа вийшла «по гарячих слідах» — у перші години або дні після обстрілів — і була зосереджена на факті атак, їхньому масштабі та негайних наслідках. Водночас подальших репортажів, які системно фіксували би тривалі страждання цивільного населення та повсякденні наслідки енергетичної кризи, практично не з’являлося. Навіть попри те, що ситуація з енергозабезпеченням не лише не покращилася, а в окремих аспектах погіршилася, через що був запроваджений надзвичайний стан.

Світові видання здебільшого описують російські удари як свідому стратегію тиску на цивільних і використання зими як інструменту війни, проте ця історія рідко отримує розвиток далі. Тим часом дефіцит електроенергії, тепла й води залишається: у Києві й області посилюються відімкнення світла, частина супермаркетів вимушено припиняє роботу, а окремі школи не здатні забезпечити повноцінне навчання — ані офлайн через відсутність опалення, ані онлайн через нестабільне електропостачання та зв’язок.

Розрив між первинною медійною увагою та реальною тривалістю гуманітарних катастрофічних наслідків стає ключовим контекстом для аналізу того, як світові медіа висвітлюють російські удари по українських містах і їхній вплив на життя цивільного населення.

Європейські та світові медіа

Протягом аналізованого періоду британський суспільний мовник BBC приблизно раз на день публікує новини про російські обстріли, які посеред морозів позбавляють українців електроенергії, тепла й води. 14 січня там опублікували матеріал з історіями родин із дітьми дошкільного віку, які мешкають у Києві й області. У статті згадують заклики мера Києва Віталія Кличка обдумати виїзд із міста, поки ситуація критична. Та цитують інженера з «ДТЕК Мережі» Андрія Собка, що ремонт електропостачання займе «роки й роки», а «обладнання працює буквально на межі своїх критичних параметрів, щоб хоча б жителі мали світло».

Фото з публікації ВВС під назвою «Без електрики та води, при температурі –19 °C: Київ шукає порятунку від російських ударів і холоду», опублікованої 14 січня 2026.

У новинах видання регулярно нагадують, що атаки відбуваються на фоні «переговорів щодо мирного плану, ініційованого США». Чи додають матеріали про проблеми з утіленням «мирної ініціативи» США. Або цитують українських чиновників, як-от міністра закордонних справ Андрія Сибігу, у статті про атаку «Орєшніком» Львівщини. У Х Андрій Сибіга написав, що «Путін не хоче миру, відповідь Росії на дипломатію — це ще більше ракет і руйнувань». Також ВВС цитує Володимира Зеленського, який каже, що у російських «ударах по енергетичному сектору, по інфраструктурі немає воєнного сенсу». Таку цитату ВВС використали у матеріалі під назвою «За даними України, після російських ударів мільйон людей опинилися без опалення та води», який опублікували 8 січня.

• Читайте також: «Світло проти темряви: які жахи очікують на українців узимку за версією російської пропаганди»

The Guardian розпочав матеріал, який стосувався російської атаки «Орєшніком», зі спростування приводу для атаки. Російське міністерство оборони формулювало привід для атаки як помсту за спробу атаки маєтку Путіна, якої не було. У статті й відео власкор The Guardian в Україні Пітер Бомонт переповідає враження від спілкування з українцями, які кажуть, що відчувають, що «росіяни намагаються їх заморозити».

Зі статті The Guardian під назвою «Росія випустила гіперзвукову ракету “Орєшнік” по Україні в рамках масштабної атаки» про російські атаки України від 9 січня 2026 року

Німецькомовні телеканали, наприклад, німецькомовна служба Euronews чи радіо Deutschlandrunfunk, розповідають про масштабність російських атак. Оповіді найчастіше стосуються Києва й Одеси.

У найпопулярніших німецькомовних онлайн-медіа, як Bild, Welt, Frankfurter Allgemeine Zeitung, повідомлення про атаки росіян у розпал морозів в Україні публікують як частину неперервної стрічки про події в Україні, куди потрапляють усі новини, які стосуються воєнних дій і життя. Сюди потрапляють і новини про кадрові зміни у владі України, і звістки про російські атаки. Окрему новину про російські атаки під час морозів опублікувало видання Frankfurter Allgemeine Zeitung 9 січня. 12 січня публікацію про відсутність тепла у великих містах України, зокрема Одесі, опублікувало Tagesschau. Варто відзначити, що у цьому виданні більшість матеріалів про Україну протягом тижня від 7 до 14 січня стосуються російських атак на Україну та їхніх наслідків для цивільних.

З публікації Frankfurter Allgemeine Zeitung від 9 січня під назвою «Масштабна атака Росії при мінус 20 градусах»

З самостійних матеріалів у німецькомовних виданнях помітний коментар редактора відділу політики Frankfurter Allgemeine Zeitung Райнгарда Фезера, опублікований 10 січня. Журналіст ставить у ширший контекст російські атаки, які були напередодні. Фезер згадує мирні переговори, які ініціювали США, та вважає, що США у процесі переговорів перейшли на бік Росії.

«Метою Кремля в цьому дипломатичному цирку було не досягнення миру, а ослаблення України. Переговори про закінчення війни для російських можновладців насправді є лише ще одним видом зброї в їхній агресивній війні», — коментує Райнгард Фезер.

Перші шпальти італійської друкованої преси за 14 січня. Джерело: Tg24.Sky.it

Вебсайт італійського цілодобового телеканалу Tg24.Sky (група Sky Italy має 22% частки італійського телеринку) робить щоденні огляди перших шпальт італійської друкованої преси, зокрема найпопулярніших в Італії видань, таких як Corriere Della Sera, La Republica, La Stampa, IL Messaggero й інших. У період із 8 по 14 січня на перші шпальти італійських газет, окрім суто італійських новин, потрапили захоплення російського танкера на півночі Атлантики військовими США та протести в Ірані. Україну на перших шпальтах не згадували. Водночас Sky.TG24 на своєму порталі веде щоденні прямі ефіри про події в Україні. Останні новини здебільшого стосувалися переговорного процесу й охоплювали заяви президента Володимира Зеленського, російські атаки по вантажних суднах у Чорному морі, обстріл у ніч із 12 на 13 січня, під час якого в Харкові загинуло чотири людини, а також анонс чергового візиту посланців президента США Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до Москви.

Найпопулярніша італійська газета Corriere Della Sera на своєму вебсайті також веде рубрику щоденних новин про Україну, де публікувала матеріали про російські обстріли енергетичної інфраструктури України, зокрема, про тривалу відсутність електроенергії та опалення у Києві. Остання новина присвячена віцепрем’єру в уряді Мелоні та лідеру проросійської правої партії «Ліга» Матео Сальвіні, який після тривалих переговорів погодив допомогу Україні, й акцентує увагу на тому, що ця допомога спрямована на «оборону». Публікація проілюстрована фото української ремонтної бригади, що лагодить електричне обладнання після російських обстрілів.

Новина про згоду італійських правих партій надати допомогу Україні, проілюстрована фото роботи української ремонтної бригади. Джерело

Французькі медіа у своїх матеріалах зображують останні удари Росії як жорстоку «зимову війну». Наприклад, Le Parisien у статті з назвою «Занурити країну в темряву: в Україні Росія розпочинає війну холоду» попереджає, що над Україною нависає привид «холодної війни та темряви», і повідомляє, що значна кількість домогосподарств у різних частинах України залишаються без води й електроенергії в умовах морозів після російських ударів.

Регіональні медіа (La Dépêche) цитували прем’єр-міністра України Юлію Свириденко: «Цього тижня не було жодного дня без нападів на енергетичні об’єкти та критично важливу інфраструктуру. Загалом зафіксовано 44 напади». Також писали про заклик мера Києва Віталія Кличка до жителів столиці тимчасово виїхати з міста.

Le Monde описує, як російські удари по енергетичній інфраструктурі України посилилися саме в умовах арктичного холоду, що погіршує гуманітарну ситуацію для мирного населення, наприклад, коли у вівторок 13 січня близько 70% Києва залишилося без електроенергії. Видання цитує заступника міністра енергетики України Миколу Колісника, який сказав, що Росія «кидає всі свої сили» на знищення енергетичної інфраструктури України.

Le Parisien розповідає історію жителя лівобережного Києва, який потерпає від холоду та відсутності світла після російських обстрілів.

Польські медіа подають російські обстріли української інфраструктури у січні 2026 року як терор проти цивільного населення. Наприклад, Rzeczpospolita у статті 14 січня цитує мера Києва Віталія Кличка, який закликає жителів «тимчасово евакуюватися» з деяких районів столиці через відімкнення електроенергії, та пише, зокрема, про спрямовані російські атаки на медичну інфраструктуру. Видання деталізує, що впродовж 2025 року постраждали від російських обстрілів 570 українських закладів охорони здоров’я — лікарень, клінік та амбулаторій — і водночас розповідає про роботу мобільних клінік Польської медичної місії у Харківській і Сумській областях. Rzeczpospolita також щодня публікує репортажі про війну, надаючи детальну інформацію про події на полі бою та документуючи атаки на інфраструктуру.

Польське радіо випустило матеріал про роботу українських енергетиків і ремонтних бригад у режимі надзвичайної ситуації. Портал новин Onet 13 січня зібрав коментарі експертів про наслідки російських ударів під час сильних морозів у матеріалі «Це ближче до катастрофи, ніж будь-коли. Росія намагається занурити Київ у темряву». У ньому йшлося, що імпорт електроенергії з ЄС не в змозі перекрити дефіцит у системі, який підвищився з настанням морозів. У іншій публікації на порталі передрукували статтю Kyiv Post, у якій ідеться про гуманітарні наслідки останніх ударів по українській енергетиці.

На іншому новинному порталі, Wirtualna Polska, поширили фото з українського телеграм-каналу «Всевидящее око» в новині про дефіцит хліба у Києві з назвою «Драма в Києві. У магазинах закінчився хліб». Слід пояснити, що в деяких рітейл-мереж справді виникали тимчасові проблеми через перевантаження генераторів, тоді як інші не повідомляли про закриття чи збої у роботі. Очільниця уряду Юлія Свириденко написала, що уряд координує роботу з роздрібними мережами та що ситуація з забезпеченням людей продуктами під контролем.

Публікація у Wiadomości за матеріалами українських анонімних телеграм-каналів. Джерело

У El Pais, ABC, Cadena SER, одних із найвідоміших медіа Іспанії, публікації про події в Україні за час від 7 до 14 січня також містили обговорення атаки «Орєшніком» у контексті загрози безпеці держав Європи. А також новини, що іспанські політики, як-от премʼєр Педро Санчес і керівних Народної партії Нуньєс Фейхоо, не підтримують надсилання в Україну місцевих військових.

Після атаки «Орєшніком» станом на вечір вівторка 13 січня до 19:00 за київським часом у розділі публікацій про Україну на El Pais був лише один матеріал про життя українців без світла і тепла. Він починався з переказу пресрелізу ООН, що у 2025 році через воєнні дії загинули 8416 осіб. Далі автор Крістіан Сеґура розширив контекст до поточних подій.

Новину про це за матеріалами AFP опублікувало і видання El Mundo. Матеріал El Mundo завершується реченням:

«Дипломатичні зусилля, спрямовані на припинення найкривавішого конфлікту в Європі з часів Другої світової війни, в останні місяці посилилися, але поки що не принесли конкретних результатів».

З публікації ElPais від 13 січня під назвою «У 2025 році російські бомбардування спричинили найбільшу кількість жертв в Україні з 2022 року»

У розділі новин іспанського суспільного мовника RTVE, як і у більшості німецьких медіа, тема російських атак є частиною щоденно наповнюваної стрічки з ключовими новинами з України. Так само робить і видання El Mundo. RTVE також випускає подкаст про події в Україні. Його вихід відновився 14 січня після новорічної паузи та був присвячений тіньовому флоту, за допомогою якого Росія уникає санкцій.

Медіа інших держав, наприклад, кіпрське медіа Sigma Live, підхоплюють все ті ж інформаційні приводи: атака «Орєшніком» як підтвердження бажання росіян і далі ескалювати конфлікт, обмеження електропостачання у великих містах України, цитування оцінок ООН динаміки кількості загиблих в Україні від російських атак.

Зі статті у виданні PhileNews «Кіпр — Україна: паралельні життя?»

У кіпрському виданні PhileNews до загальноновинних інфоприводів додавали більше контексту. Там розповіли про зустріч Володимира Зеленського з президентом Кіпру Нікосом Христодулідісом 7 січня. І що Кіпр, який почав із 1 січня головування у Раді Європи, буде підтримувати зусилля з укладення мирної угоди. 11 січня у PhileNews зʼявився матеріал під назвою «Кіпр — Україна: паралельні життя?». Авторка тексту — експертка з міжнародної політики Анна Куккіді Прокопіу — порівнює підходи до врегулювання збройного конфлікту на цьому острові, частину якого окупувала Туреччина, з урегулюванням бойових дій в Україні. Одна з перших відмінностей, на яку авторка звертає увагу, це динаміка переговорів: «Хоча розв’язання української проблеми залишається нагальним, розв’язання кіпрської проблеми в останні роки супроводжується спадом [темпу] переговорів і спільних компонентів, що визначається балансом сил у нашому регіоні». Прокопіу припускає, що Дональд Трамп міг би висунути вимоги Туреччині, проте не робить цього, тому що «здається, має безмежну повагу до сильних лідерів, таких як Ердоган». Як наслідок авторка пропонує Кіпру визнати власні слабкості, будувати національну безпекову доктрину, військо. І продовжувати наполягати на непорушності норм міжнародного права і статуту ООН.

Al Jazeera 8 січня опублікувала матеріал, присвячений обстрілам української енергетики, з винесеною у заголовок цитатою з допису Володимира Зеленського у соцмережі Х: «“Навмисне катування”: українці залишилися без опалення після російських атак». У матеріалі йдеться про відімкнення внаслідок обстрілів переважно в Дніпрі та Запоріжжі. Також висвітлювали удар «Орєшніком» із поясненням символічної важливості застосування гіперзвукової ракети, створеної для перенесення ядерних боєголовок на близькій відстані до кордонів ЄС. 12 січня також був опублікований матеріал про зростання кількості загиблих цивільних в Україні у 2025 році з посиланням на інформацію ООН.

Публікація Al Jazeera від 8 січня

Китайське державне новинне агентство «Сіньхуа» на англомовній версії свого сайту повідомило 8 січня з посиланням на віцепрем’єр-міністра Олексія Кулебу про те, що внаслідок російських обстрілів понад мільйон осель у центральній Україні залишилися без тепла та води. Також були опубліковані новини про загибель 4 людей у Києві внаслідок російської атаки, а також низка новин про застосування «Орєшніка». 13 січня була опублікована заява заступника постійного представника Китаю при ООН Сунь Лея, який закликав «усі відповідні сторони... докласти зусиль для деескалації конфлікту та захисту цивільного населення і цивільної інфраструктури». При цьому представник відмітив, що для досягнення компромісу сторони мають «серйозно ставитися до питань безпеки один одного та належним чином їх розв’язувати з метою досягнення… мирної угоди, яка усуне першопричини конфлікту». Нагадаємо, що саме фразу про «усунення першопричин конфлікту» часто використовують російські офіційні особи для прикриття своїх вимог у переговорах. У російськомовній версії сайту «Сіньхуа» згадок про удари по українській енергетиці немає, натомість є повідомлення від Міноборони Росії про удар «Орєшніком», новина про отримання Україною 23 систем ППО у 2025 році, а також заява Міненерго Казахстану щодо «інцидентів із танкерами» в Чорному морі.

Індійське англомовне видання The Times of India 9 січня повідомляло про обстріли Києва й інших регіонів, указуючи на те, що удари спрямовувалися проти енергетики в умовах, «коли температура впала нижче за мінус 10 градусів за Цельсієм, залишивши десятки тисяч людей без електропостачання, тепла та води». Окрема увага була приділена пошкодженню будівлі Посольства Катару в цій атаці. Як і решта видань, особливу увагу приділили застосуванню «Орєшніка». Також повідомляли про удари по російській території — загибель однієї людини у Воронежі й атаку на нафтосховище у Волгограді.

Американські медіа

У матеріалі CNN «Сотні тисяч домівок у Києві знеструмлені після російських ударів, температура опустилася значно нижче нуля» акцентують на масштабі гуманітарної шкоди у Києві: величезна кількість цивільних без електроенергії в умовах сильних морозів. Хоча в тексті прямо не вживається термін «гуманітарна катастрофа», фактично матеріал розповідає саме про неї. Комбінація факторів — мороз, відсутність базових послуг, ураження критичної інфраструктури, жертви серед цивільних — чітко вибудовує саме такий образ. Водночас автори, замість узагальнених ярликів, пропонують конкретні, перевірювані факти та свідчення. У статті наведено цитати жительок Києва — молодої матері та літньої жінки. Журналісти цитують жінок, які кажуть про «умови, які не мали б існувати у XXI столітті». Російські удари називають «атаками», «ударами», «цілеспрямованим ураженням енергетичної інфраструктури». Наведено цитату головнокомандувача ЗСУ генерала Сирського про використання морозів як «інструменту тиску і терору». Таким чином Росія постає як актор, що свідомо застосовує стратегію гуманітарного виснаження.

«Міністерство оборони Росії заявило у вівторок, що завдало масованого удару “по об’єктах енергетичної інфраструктури, що використовуються Збройними силами України”, у відповідь на українські атаки на російську цивільну інфраструктуру. Тим часом у Росії губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков заявив у вівторок, що жителям, можливо, доведеться евакуюватися з району, якщо ситуація з енергопостачанням погіршиться після українського удару по підстанції електростанції в п’ятницю ввечері, в результаті якого близько 600 000 людей залишилися без світла», — сказано у матеріалі.

Заява Міністерства оборони Росії про удари «у відповідь» і «по об’єктах, що використовуються ЗСУ», контрастують з уже описаними цивільними наслідками. Через це російська версія виглядає формальною й недостатньою для пояснення реальних масштабів шкоди.

Стаття RFE/RL «Київ відновлює електропостачання та водопостачання після російських атак, але ситуація в інших місцях складна» розповідає про масштаби, системність і складнощі подолання кризової ситуації. Текст балансує між новинною сухістю та чітким фіксуванням гуманітарних ризиків. Передусім у матеріалі подають ситуацію як надзвичайну, але частково стабілізовану. На початку статті йдеться, що в більшості районів Києва базові послуги відновлено, хоча одразу ж уточнюється, що десятки тисяч споживачів досі без електроенергії, а загалом постраждали близько пів мільйона домогосподарств і об’єктів. Така побудова тексту створює відчуття контрольованої кризи: з одного боку — масштаб і серйозність удару, з іншого — наявність швидкої відповіді з боку профільних відомств і служб.

Текст описує складні умови для людей: морози до –15°C, відімкнення теплопостачання, необхідність відкриття 1 200 пунктів обігріву, заклики мера залишати місто за можливості. Ці деталі формують образ гуманітарної загрози, хоча термін «гуманітарна катастрофа» прямо не використовується.

Водночас матеріал дотримується формального балансу, надаючи слово й росіянам — через стандартне заперечення навмисних ударів по цивільних. «Росія заперечує навмисні напади на цивільне населення в Україні, попри численні докази протилежного з моменту початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року», — пишуть автори. Однак ідеться про баланс не як рівність позицій, а про демонстрацію їхньої нерівної доказової ваги.

Тематичний матеріал Fox News «Зимовий російський удар залишив майже 800 тисяч будинків без світла й опалення в Дніпропетровській області України» задає рамку гуманітарної катастрофи. Ця цифра не пом’якшується застереженнями про часткове відновлення. Навпаки, навіть згадка про відновлення електропостачання в Запорізькій області подається як другорядна деталь на тлі масових відімкнень у Дніпрі та морозної погоди. Текст підкреслює масштабність проблеми та вразливість цивільних. Зруйновані житлові будинки, люди в темних дворах, багатоденні блекаути — усе це не просто ілюструє новину, а підсилює емоційний ефект.

У матеріалі немає навіть формального згадування російських заперечень. Також подається пряма цитата Зеленського про «відсутність будь-якого воєнного сенсу» в ударах по енергетиці взимку та про війну «проти життя в Україні».

Окремо варто звернути увагу на контекст, у який вписано новину. «Ці удари відбулися лише через кілька днів після того, як Зеленський зустрівся в Парижі зі спеціальним посланником США Стівом Віткоффом і зятем президента Дональда Трампа Джаредом Кушнером, щоб обговорити подальші дипломатичні зусилля щодо припинення майже чотирирічної війни. Зеленський сказав, що переговори були зосереджені на гарантіях безпеки, моніторингу потенційного припинення вогню та відбудові України як частини ширших рамок для миру», — йдеться у статті. Згадки про переговори в Парижі, контакти з американськими представниками та трактування ударів як фону для дипломатичних зусиль створюють сигнал: Росія б’є по цивільній інфраструктурі саме тоді, коли обговорюється мир. Це підсилює образ Москви як сторони, що свідомо саботує будь-які дипломатичні процеси.

Матеріал The New York Times «Російські удари залишили сотні тисяч українців без електроенергії та тепла» окреслює масштаби кризи, називаючи кількість постраждалих людей. Авторка статті послідовно вибудовує образ навмисної, повторюваної стратегії Росії. Удари по енергетиці подаються не як окремий епізод, а як довготривала тактика, що застосовується «впродовж останніх трьох зим із часу повномасштабного вторгнення». Це важливий момент: Росія тут не просто агресор, а актор, який системно використовує холод як інструмент війни. Це підсилює згадка про удари не лише по електромережах, а й по газовій інфраструктурі — тобто по самому джерелу тепла.

«Компанія ДТЕК повідомляє, що відновлювані роботи сповільнені через нові попередження про можливі атаки», — пише авторка, вкотре підкреслюючи, в яких надскладних умовах українські енергетики змушені відновлювати пошкоджену інфраструктуру (постійну загрозу обстрілів, сильні морози й великі масштаби робіт).

У статті New York Times «Найжорстокіша зима Києва: Росія нищить опалювальну систему в лютий мороз» січневі атаки на Київ зображуються крізь глибоку емпатичну призму, підкреслюючи людські наслідки ударів російських безпілотників і ракет. Текст поєднує репортаж про людські інтереси з політичним і воєнним аналізом, представляючи атаки як гуманітарну кризу та стратегічну кампанію проти України. У статті також неявно протиставляється стійкість киян руйнівним намірам російських атак. Визнаючи історичне виживання міста завдяки попереднім перебоям з електропостачанням та війні, що триває, автор окреслює поточну ситуацію як виняткову, підкреслюючи складні виклики суворих зимових умов і повторюваних ударів. Росія чітко зображена як агресорка, а фрази на кшталт «ударів Росії розпалили політичну боротьбу» та «мета Росії — зробити його непридатним для життя» підкреслюють провину та наміри.

Удари розглядаються не як побічні збитки, а як навмисна стратегія Росії, спрямована на підрив морального духу, збільшення страждань цивільного населення та тиск на український уряд. Експерти та місцева влада, включаючи мера Віталія Кличка й енергетичного консультанта Олександра Харченка, пояснюють систематичні атаки на енергетичну інфраструктуру, підкріплюючи поняття продуманої шкоди. У наративі неодноразово наголошується на масштабах перебоїв з електропостачанням — 500 багатоквартирних будинків без опалення, місто, яке працює менше ніж на десяту частину звичайної кількості електроенергії — що підкреслює серйозність кризи. Включаючи коментарі президента Зеленського та мера Кличка, текст розглядає атаки як частину ширшої воєнної стратегії Росії, а не як окремі інциденти, представляючи ситуацію як квазігуманітарну катастрофу.

Світові медіа на початку 2026 року зосереджують основну увагу на резонансних подіях, таких як використання ракети «Орєшнік» і чергові спроби дипломатичного врегулювання за ініціативи США. Проте за цими заголовками чітко простежується висвітлення критичної ситуації в українській енергетиці. Провідні видання, зокрема BBC, The Guardian та CNN, поєднують сухі статистичні дані про мільйони знеструмлених осель з історіями людей. Журналісти пишуть, що нинішні удари по інфраструктурі є частиною свідомої «зимової війни» Кремля, де мороз використовується як зброя для виснаження населення та тиску на людей і керівництво держави.

Методи висвітлення подій варіюються від новинних стрічок у німецьких Bild чи Welt до детальних репортажів у The New York Times і Le Parisien. У цих матеріалах атаки на енергосистему постають не просто як воєнні епізоди, а як навмисна стратегія створення непридатних для життя умов. Описуючи заклики до евакуації з Києва та роботу ремонтних бригад на межі можливостей, медіа створюють образ подій, що виходить далеко за межі «локальної кризи». Хоча термін «гуманітарна катастрофа» вживається не завжди прямо, контекст — відсутність води, хліба та опалення при температурі –19°C — не залишає сумнівів у масштабах подій.

Водночас у світовому інформаційному просторі спостерігається певний розрив між первинним шоком від атак і тривалою фіксацією їхніх наслідків. Якщо американські та європейські видання намагаються тримати фокус на стражданнях цивільних, поєднуючи їх із невдачами «мирних ініціатив», то медіа Глобального Півдня або деякі італійські газети частіше подають інформацію стримано або в контексті ширших переговорних процесів. Проте загальний наратив більшості впливових медіа зводиться до того, що Росія свідомо саботує дипломатію, перетворюючи зиму на інструмент терору, що робить гуманітарну ситуацію в Україні найбільш критичною за останні роки.