Даючи поради редакторам щодо роботи із вразливими журналістами, ми вже говорили про те, що редакторське мистецтво полягає, перш за все, у вмінні спілкуватися з людьми. Щоб колектив працював успішно, редактор повинен вибудувати як свої власні відносини з кожним із підлеглих, так і відносини між підлеглими. Важливі поради щодо того, як це зробити, дає Бутч Ворд на сайті Poynter.org; ми лише дещо адаптували їх до українських реалій.

1. Будьте зі своїм колективом. Замкнувшись в окремому кабінеті, ви додаєте собі важливості та маєте змогу зосередитись, але не сприяєте взаємодії з ньюзрумом. Адже ви дізнаєтесь про його роботу тільки те, що вам уважатимуть за потрібне сказати. Облаштуйте робоче місце в ньюзрумі, а якщо це з певних причин неможливо, заходьте туди якнайчастіше. При цьому варто поводитись так, аби не відвертати уваги і не дезорганізувати роботу: нехай журналісти звикнуть, що ваша поява у ньюзрумі – нормальний робочий момент, а не каральна експедиція чи ревізія. Прийшовши, не вимагайте в підлеглих звіту, краще запитайтесь, як у нас справи.  Аніж викликати співробітника, з яким вам треба поговорити, до себе в кабінет, краще сходіть до нього, якщо розмова не є аж занадто конфіденційною. Для конфіденційної розмови сходіть разом на обід.

2. Знайдіть час для планування та обговорення завдань. Діліться з колективом своїми думками і планами. Уважно вислуховуйте всі ідеї ваших підлеглих і намагайтесь не відкидати їх, принаймні, без обґрунтування відмови. Не обмежуйтесь офіційними планерками, й не перетворюйте ці планерки на тяжкий іспит для журналістів, де вони повинні захищати свою роботу від вашої критики. Обираючи час для планування та мозкового штурму, запитайте журналістів, коли їм буде зручно зібратись. Інакше вони, замість слухати вас і висловлювати свої думки, будуть переживати через невиконану роботу чи плани, що можуть зірватись. Більше про те, як перестати працювати в цейтноті й полюбити планування, читайте тут.

3. Працюйте за розкладом і будьте пунктуальним. Ви хочете, щоб ваші журналісти вчасно приходили на роботу, тоді як самі приїжджаєте то на десяту, то на дванадцяту, а то й взагалі залишаєтесь удома? Що ж, хоча б узгоджуйте свій графік із завданнями, які даєте підлеглим, і тримайте колектив у курсі своїх планів, щоб люди не мусили марнувати часу, чекаючи на вашу появу в редакції.

4. Розділяйте з підлеглими відповідальність за рішення. На запитання «що будемо робити?» відповідайте зустрічним: «а ви що пропонуєте?». Наполягайте на тому, щоб люди самі старались вирішити проблеми, які стосуються їхньої ділянки роботи, перш ніж іти з ними до вас.

5. Оцінюйте роботу підлеглих. Регулярно й особисто давайте оцінку роботі своїх підлеглих. Не забувайте похвалити за добру роботу, давайте зрозуміти, що ви помічаєте і цінуєте високу якість та, особливо, її підвищення. Вказуйте на помилки, сваріть за їх повторення, і не пускайте проблеми на самоплин – вони зазвичай самі не вирішуються.

6. Розпишіть обов’язки. Переконайтесь, що вам зрозумілий фронт робіт, який дало вам ваше начальство (якщо найвище начальство – не ви самі), а потім подбайте про те, щоб кожному з підлеглих був зрозумілий його власний фронт робіт. Кожна людина мусить знати, чого від неї вимагають і сподіваються.

7. Тримайте начальство в курсі. І не чекайте, поки воно вас про це проситиме. Знов-таки, якщо найвище начальство – не ви, хоч як би вам хотілося зберегти автономію, варто відправляти «нагору» інформацію про успіхи та невдачі не лише всього колективу, але й окремих співробітників. Інакше це почнуть робити через вашу голову, порушуючи субординацію.

8. Вчіть, а не диктуйте. Якщо ви звикли розжовувати кожному, як йому робити ту чи іншу роботу, ваші підлеглі теж звикнуть до цього й будуть безпорадні без ваших інструкцій. А ви будете вимушені, даючи детальні вказівки, й надалі робити за своїх підлеглих частину їхньої роботи. В ідеалі ньюзрум повинен нормально обходитись без вас. Обов’язково майте у штаті хоча б одну людину, яка в разі потреби може вас замінити. Якщо такої людини нема, нехай вас не тішить, а лякає думка про власну незамінність.

9. Зосередьтесь на якості журналістики. Ваші підлеглі можуть мати тяжкий характер, бути неакуратними чи запізнюватись на роботу, але ніколи не дозволяйте собі перейматись цим більше, ніж якістю їхніх матеріалів. Показуйте, що найбільше ви цінуєте добре виконану роботу. Винагороджуйте за досягнення, за понаднормову роботу й яскраві ідеї.

10. Не зациклюйтесь. У роботі редактора дуже багато драйву і радості – згадайте хоча б,  як приємно отримати ексклюзив чи першим повідомити важливу новину. Боріться за те, щоб таких моментів було більше, та разом із тим не забувайте, що рутинна робота забезпечує підвалини для яскравих спалахів успіху.