Дін Фрілон (Deen Freelon), доктор філософії з Вашингтонського університету, збирав масивні бази даних близько 6 млн. твітів стосовно революційних подій у Алжирі, Бахрейні, Єгипті, Лівії, Мароко, Тунісі та Ємені. Фрілон дійшов висновку, що аудиторія Twitter серйозно обговорює важливі політичні події, такі як відставка Мумбарака чи одна з «божевільних» промов Муаммара аль-Каддафі. За його словами, Twitter виконує роль не тільки соціальної мережі, покликаної проінформувати про настрій користувача, чи події в його особистому житті, але й повноцінного ЗМІ, яке надає інформацію у надоперативному режимі.

За 5 років існування соціальної мережі у ній сконцентрувалася велика кількість журналістів, аналітиків, активістів і просто випадкових користувачів. Twitter сьогодні – джерело новин, чуток та звітів про події. Керівництво Twitter усвідомило цю тенденцію, 2009 року змінивши статусну підказку з «Що ти робиш?» на «Що відбувається?».

Чи можна називати Twitter, як і, власне, будь-який соціальний медіаресурс, надійним джерелом інформації? Блейк Хауншел (Blake Hounshell), автор статті «Революцію буде записано у Twitter» розповідає: «Мене часто запитують, чи можна вважати Twitter, як і будь-яке соціальне медіа, надійним джерелом інформації про революцію? Це всеодно, що запитати, чи телебачення заслуговує на довіру? Чи є якась користь від газет? Це всього-лише інструмент, і результат залежить від того, як його використовувати».

За матеріалами FP